Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Брячислав Василькович Полоцкий d. > 1241 - Индекс потомака
Из пројекта Родовид
2
21/2 <1> ♀ Александра Брячиславовна Полоцкая [Полоцкие]Свадба: <1> ♂ Олександр Ярославич Невський Князь Суздальський (Князь Володимирський) [Князі Суздальські] b. 13 мај 1221 d. 14 новембар 1263, Торжок, Велике князівство Руське
Смрт: 1297
3
51/3 <2+1> ♂ Василий Александрович Владимирский [Владимирские]Титуле : од, Князь Новгородский
Смрт: 1271
Титуле : од 1259, Новгородское княжество, Русское и Киевское великое княжество, Князь Новгородский
Титуле : од 1263, Переяславское княжество, Русское и Киевское великое княжество, Татарское царство, переяславский князь
Титуле : од 1272, Новгородское княжество, Владимирское великое княжество, Татарское царство, новгородский князь
Титуле : од 1276, Владимирское великое княжество, Татарское царство, Великий князь Владимирский
Титуле : од 1276, Новгородское княжество, Татарское царство, Князь Новгородский
Титуле : од 1283, Владимирское великое княжество, Татарское царство, Великий князь Владимирский
Рођење: од 1283, Новгородское княжество, Татарское царство, Князь Новгородский
Смрт: 1294, Татарское царство
Титуле : > 1264, Князівство Городецьке, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське і Руське, Князь Городецький
Титуле : од 1276, Князівство Костромське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Князь Костромський
Титуле : од 1281, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Великий Князь Володимирський
Титуле : од 1281, Князівство Новгородське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Князь Новгородський
Титуле : > 1292, Князівство Новгородське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Князь Новгородський
Титуле : од 1294, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Велике Князівство Володимирське
Титуле : > 1296, Князівство Костромське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Князь Костромський
Смрт: 27 јул 1304, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське і Руське
Свадба: <2> ♀ Мария Глебовна ? (Московская) [Рюриковичи]
Титуле : од 1263, Город Москва, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Князь Московський
Свадба: <3> ♀ Василиса Ростовская (Московская) [Ростовские] , Руське і Київське велике князівство, Татарське царство
Смрт: 4 март 1303, Город Москва, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське
Смрт: 1320
4
171/4 <9> ♀ Марія Ярославівна Полоцька (Вітебська) [Полоцькі]Смрт: Полоцьке князівство, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство
Свадба: <5> ♂ Святослав Глібович Князь Смоленський [Князі Смоленські] d. 1310
Смрт: Москва, Московское княжество, Владимирское великое княжество, Татарское царство
Свадба: <6> ♀ Костянтинівна Ростовська (Московська) [Ростовські]
Титуле : од 1303, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське, Князь Московський
Свадба: <7> ♀ w Кончака Агафія Ханна Татарська (Княгиня Московська) [Ханичі Татарські] d. 1318
Титуле : од 1319, Город Володимир, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське, Великий Князь Володимирський
Титуле : од 1322, Князівство Новгородське, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське, Князь Новгородський
Смрт: 21 новембар 1325, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське, убитий
Свадба: <8> ♀ Елена Александровна Княжна Смоленская? (Княгиня Московская) [Князья Смоленские] d. 1 март 1331
Титуле : од 1325, Князь
Титуле : од 1328, Князь
Титуле : од 1331, Великий Князь
Свадба: <9> ♀ w Ульяна [?] d. ~ 1365, Руське і Київське велике князівство, Татарське царство
Смрт: 31 март 1340, Москва, Московское княжество
В соответсвии с Источником 2 матерью Ивана Калиты является Мария Глебовна Белозерская, дочка Феодоры Сартаковны, православной татарской княжны и князя Глеба Васильковича. Это происхождение возможно объясняет хорошие отношения Ивана Калиты с Золотой Ордой.
Другая политическая женитьба во время правления Узбека также оказалась неудачной. Его сестра княжна Кончак ( в православии Агата) вышла замуж за князя Москвы Юрия (брат Ивана I). Скоро после 1317 князь Юрий вместе с татарским генералом («темником») Кавгадяем, который стоял во главе татарских войск в Москве, напали на Тверь, однако понесли поражение и сбежали в Новгород; между тем его жена была взята в плен и убита. Кавгадяй обвинил Великого Князя Твери Михаила в убийстве Агаты. Это обвинение поддерживалось князем Москвы Юрием. В 1319 Великий Князь Твери Михаил был казнен в Дербенте и Юрий был возведен ханом в ранг Великого Князя (хотя и временно). В 1325 Юрий был убит в Золотой Орде Великим Князем Твери Дмитрием, который хотел отомстить за смерть своего отца. Все эти события способствовали к росту Ивана I Калиты из Москвы, хотя изначальным намерением Узбека было установление равновесия между Тверью и Москвой в пределах своего русского владения. В 1327 народ Твери убил двоюродного брата хана князя Чолкана (Шевкал) вместе с другими татарами. Полный гнева Узбек поставил во главе карательной экспедиции Ивана Калиту, который жестоко расправился с городами Тверь, Кашин и Таруса и взял от Новгорода выкуп, которого он перепроводил в Золотую Орду. Много жителей княжества Тверь были переселены в Китай. В экспедиции участвовал князь Суздаля Александр. Иван Калита был признан в 1332 Узбеком в качестве Великого Князя Владимира (в конечном счете, Всей Руси) и получил права на сбор налогов для Золотой Орды. Русский Великий Князь должен был собирать налоги золотом, серебром, мехами, скотиной и людьми для хана. Под Узбеком русские полки воевали на всех границах в качестве армии хана. Узбек разрешил русскому митрополиту Сее переехать в Москву и не возражал, когда Иван I и митрополит Петр добавили к своим титулам слова «Всея Руси».
31 марта 1340 г. умер великий князь владимирский и московский Иван Калита. Он был дважды женат. Первая жена Елена умерла в марте 1332 г. От нее Калита имел четырех сыновей — Симеона, Даниила, Ивана и Андрея — и четырех дочерей — Марию, Евдокию, Федосью и Фетинью. В том же 1332 г. Иван Калита женился на некой Ульяне, от нее он имел двух дочерей — Федосью и Марию.
...
Калита умер 31 марта 1341 года, не успев окончить дел своих с Новгородом. До нас дошли две его духовные грамоты: между тремя сыновьями и женою поделил он свое движимое и недвижимое имение: старшему, Семену, отдано 26 городов и селений, в числе которых примыслы Юрия Даниловича — Можайск и Коломна; второму сыну, Ивану, 23 города и селения, из них главные Звенигород и Руза; третьему, Андрею, 21 город и селение, из них известнее Серпухов; княгине с меньшими детьми опять 26. Таким образом, величина уделов следует старшинству: самый старший и материально сильнее, притом города его значительнее, например Можайск был особым княжеством; старшему же должно было получить и великокняжескую область Владимирскую с Переяславлем.
Смрт: 1302, бездетный
Смрт: 1311, Велике князівство Руське, Татарське царство
5
271/5 <20+5> ♂ Юрий Святославович [Рюриковичи]Свадба: <11> ♂ Константин Михайлович Дорогобужский [Дорогобужские] b. 1306 d. 1345, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство
Титуле : од 1299, Псков, Князь псковский
С течением времени Довмонт отказался от желания вернуть Нальшаны и посвятил себя служению Пскову, где княжил 30 лет, он окружил город каменными стенами (кремль и теперь называется Давмонтовым градом), женился с внучкой князя Александра Невского княжной Марией Дмитриевной, от которой имел сына Давида, который позже вернулся в Беларусь, стал старостой гродненским и под именем Давида Гродненского прославился как талантливый полководец.
Род Домонтовичей, заметен не только своими представителями, но и династическими связями. Отцом Довмонта был Миндовг – основатель Великого Княжества Литовского, а матерью – полоцкая княгиня, которая была сестрой святой Евпраксии Псковской. Супругой Довмонта была дочка или внучка Александра Невского. Так, род Довмонта объединился с династией Рюриковичей. Псковичи боготворили своего князя Довмонта и его жену Марию (Святая Марфа Псковская), при жизни почитали их за святых и в знак объединения двух великих родов увековечили их на иконе Знамение рядом с Богородицей. После чудес, произошедших от этой иконы, она получила название Мирожской (рис.1.). Их сын Давид Гродненский (ок. 1280 - 1326), который в доблести не уступал своим предкам, был женат на Бейруте (Марии) - дочери Великого князя литовского Гедимина (1275-1341). Поэтому все последующие Домонтовичи являются потомками Рюриковичей и ГедиминовичейСвадба: <12> ♀ Айгуста (Анастасия) Гедиминовна [Гедиминовичи] b. 1320 d. 11 март 1345
Титуле : од 1340, Город Москва, Князівство Московське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Князь Московський
Титуле : од 1340, Город Володимир, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Великий Князь Володимирський
Свадба: <13> ♀ Євпраксія Федорівна Княжна Брянська (Княгиня Московська) [Князі Брянські] d. > 1348
Титуле : од 1346, Князівство Новгородське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Князь Новгородський
Свадба: <14> ♀ Марія Олександрівна Княжна Тверська (Княгиня Московська) [Князі Тверські] b. > 1320 d. 1399
Смрт: 27 април 1353, Город Москва, Князівство Московське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське
Смрт: 1328, Князівство Московське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське
Титуле : Князівство Московське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Княжна
Свадба: <15> ♂ w Василь Давидович Грізні Очі Князь Ярославський [Князі Ярославські] b. 1311 d. 1345
Смрт: 1342, Князівство Московське, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське
Свадба: <16> ♀ Феодосия Дмитриевна Брянская [Брянские] d. 1342
Свадба: <17> ♀ w Олександра Іванівна Вельямінова [Вельямінови] d. 26 децембар 1364, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство
Титуле : од 1353, Город Володимир, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, Великий Князь Володимирський
Титуле : од 27 април 1353, Город Москва, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське, Великий Князь Московський
Титуле : < 1354, Звенигород, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське, Князь Звенигородський
Титуле : од 1355, Князівство Новгородське, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське, Князь Новгородський
Смрт: 13 новембар 1359, Город Москва, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське
Свадба: <18> ♀ Ульяна (Юлиана) Ивановна [Рюриковичи Галицко-Дмитровские]
Титуле : од 1341, Князь Серпуховской
Титуле : од 1341, Князь Боровский
Смрт: 6 јун 1353, умер во время эпидемии чумы
Смрт: 12 август 1399
Архів князів Полубенських, нащадків Вінгольта-Андрія Ольгердовича (столиця їх була у Полубенську під Лідою), дозволяє досить повно відтворити їх пізнішу генеалогію. Традиція князів Полубенських зафіксована В.Кояловичем (2571) та Т.Нарбутом (1931, t.3, s.234), генеалогічні таблиці розроблені А.Бонєцким (1765, s.253-255), Й.Вольфом (2112, з.368-389) та Н.Яковенко (1700, с.304-305). Нами внесені незначні уточнення.
Родоначальником их, якобы, считается князь Андрей-Вигунд ("Вингольд") Ольгердович, сын которого - Фёдор и внук тоже Федор, а уже правнук - Андрей, князь на Лубне, отец старосты Бобруйского и Борисовского, великого маршалка Литовского - князя Василия Андреевича Полубинского.
Однако, наиболее авторитетные источники говорят о том, что Андрей Ольгердович и Вигунт Ольгердович - два разных лица; у Андрея были сыновья Михаил, Семён и Иван, а у Вигунда вообще не было детей. Ничего не известно и о Фёдоре, внуке Ольгерда. Правда, сама фамилия "Полубенский", вероятно, имеет литовский корень, и только позже стала писаться на польский манер ("Полубинский").
Тем не менее, то, что за семейным преданием Полубенских об их происхождении "что-то стоит", нельзя полностью сбрасывать со счетов.
Титуле : од 1370, prince de Briansk
Титуле : од 1379, prince de Pereslavl-Zalesski
Титуле : од 1388, prince de Starodoub
Титуле : од 1390, prince de Briansk
Смрт: 12 август 1399, tué lors de la bataille de Vorskla
Il fut le cousin de Patrikas Narimantaitis et de Konstantin Koriatovitch Czartoryski.
- Source Wikipedia Дмитрий Ольгердович / Dmitri Olgierdovitch
Il fut le fils du grand-duc de Lithuanie Olgierd ou Algirdas et de la princesse Maria Iaroslavna de Vitebsk.
Il gouverna les villes de Briansk, de Starodoub et la principauté de Troubtchevsk du grand duché de Lithuanie.
Il régna sur la principauté de Pereslavl-Zalesski de la Grande-principauté de Moscou.
1380, il participa à la bataille de Koulikovo aux cotés de Dmitri Ivanovitch Donskoï, grand-prince de Moscou.
1399, il fut tué à la bataille de la Vorskla.
Après sa mort, la principauté fut dirigée par son fils, Mikhaïl Dmitrievitch.
Смрт: 1393
Согласно И. Вольфу известны две линии кн. Свирских, начинающихся от Ивашко и Романа, упомянутые в 1433-1434, предположительно братьев. Они не стыкуются ни с Адамом, ни с Довмонтом II. Параллельно с Ивашко и Романом известно еще несколько кн. Свирских, не входящих в родословную. Дальше VI колена продолжение этого рода по И. Вольфу не известно. Есть только отрывочные сведения о следующих князьях Свирских.
6
441/6 <27+103!> ♂ w Александр Юрьевич Монастырь [Рюриковичи] 612/6 <25> ♀ Сестра Дмитрия Донского Московська [Московські] 453/6 <28+11> ♂ Симеон Костянтинович Князь Дорогобузький [Князі Дорогобузькі]Титуле : од 1346, Князівство Дорогобузьке, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське, Князь Дорогобузький
Смрт: 1365, Князівство Дорогобузьке, Велике Князівство Руське і Київське, Царство Татарське
Титуле : од 1345, Князь Дорогобужский
Смрт: 1372
Свадба: <25> ♂ w Михайло Васильович Князь Кашинський [Князі Кашинські] b. 1331 d. 1373
Смрт: 1337
Смрт: 1340, Город Москва, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське
Титуле : Ярославское княжество, Владимирское великое княжество, Татарское царство, князь ярославский
Смрт: ~ 1385, Ярославское княжество, Владимирское великое княжество, Татарское царство
Рођење: 1345проц, альтернативная дата 1339 ?
Свадба: <26> ♀ Особа:553917 [?]
Свадба: <26!> ♀ Особа:553917 [?]
Смрт: 1380проц
Смрт: > 1380
Рођење: 15 децембар 1347
Сахрана: 1348
Смрт: 1353, Москва, Великое княжество Московское
А не успели похоронить митрополита, как смерть шагнула во дворец великого князя. Его планы, надежды, семейные радости перечеркнулись одним махом. Почти одновременно скончались оба сына, двухлетний Иван и недавно родившийся Семен. Был бездетным, и снова стал бездетным.
Титуле : од 1359, Город Москва, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське, Великий Князь Московський
Титуле : од 1362, Город Володимир, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське, Великий Князь Володимирський
Свадба: <27> ♀ Євдокія Дмитрівна Княжна Суздальська і Новгородська (Княгиня Московська) [Князі Суздальські і Новгородські] b. 1353 d. 1407
Смрт: 19 мај 1389, Город Москва, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське
Смрт: 1353, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство
А не успели похоронить митрополита, как смерть шагнула во дворец великого князя. Его планы, надежды, семейные радости перечеркнулись одним махом. Почти одновременно скончались оба сына, двухлетний Иван и недавно родившийся Семен. Был бездетным, и снова стал бездетным.
Титуле : од 6 јун 1353, Князь Боровский
Смрт: 1358
Титуле : од 1358, Князь Серпуховской
Титуле : од 1358, Князь Боровский
Свадба: <28> ♀ w Елена (Евпраксия) Ольгердовна ? (Литовская) [Гедиминовичи] b. 1350 d. 15 септембар 1438
Смрт: 12 август 1410
Смрт: 23 октобар 1364, умер от чумы во время эпидемии
Титуле : князь
Смрт: > 1393
Титуле : од 1365, князь Ростово-Борисоглебский
Смрт: 19 јун 1404
Титуле : од 1370, Великий князь Суздальско-Нижегородский
Смрт: 1418, Нижний Новгород
Неизвестно, каким образом освободились сыновья Бориса Константиновича — Иван и Даниил. Имеем, впрочем, право отнести к Ивану Борисовичу следующее место в договорной грамоте великого князя с дядею своим Владимиром Андреевичем: уступая дяде Городец с волостями, великий князь говорит: «А чем я пожаловал князя Ивана Борисовича, в то князю Владимиру и его детям не вступаться». Но в 1411 году встречаем уже известие о бое между сыновьями Борисовыми и князем Петром Димитриевичем на Лыскове; изгнанники с союзниками своими, князьями болгарскими и жукотинским, остались победителями. В том же году князь Даниил Борисович, призвавши к себе какого-то татарского царевича Талыча, послал вместе с ним ко Владимиру тайно лесом боярина своего Семена Карамышева. Татары и дружина Даниилова подкрались к городу в полдень, когда все жители спали, захватили городское стадо, взяли посады и пожгли их, людей побили множество. В соборной Богородичной церкви затворился ключарь, священник Патрикий, родом грек; он забрал сколько мог сосудов церковных и других вещей, снес все это в церковь, посадил там несколько людей, запер их, сошел вниз, отбросил лестницы и стал молиться со слезами пред образом богородицы. И вот татары прискакали к церкви, кричат по-русски, чтоб им ее отперли; ключарь стоит неподвижно перед образом и молится; татары отбили двери, вошли, ободрали икону богородицы и другие образа, ограбили всю церковь, а Патрикия схватили и стали пытать: где остальная казна церковная и где люди, которые были с ним вместе? Ставили его на огненную сковороду, втыкали щепы за ногти, драли кожу — Патрикий не сказал ни слова; тогда привязали его за ноги к лошадиному хвосту и таким образом умертвили. Весь город после того был пожжен и пограблен, жителей повели в плен; всей добычи татары не могли взять с собою, так складывали в копны и жгли, а деньги делили мерками; колокола растопились от пожару, город и окрестности наполнились трупами. В 1412 году Борисовичи успели выхлопотать себе в Орде ярлыки на отчину свою; но один ярлык давно уже потерял значение на Руси, и в 1416 году приехали в Москву нижегородские князья Иван Васильевич, внук Димитрия, и Борисович Иван, а сын последнего Иван приехал еще за два года перед тем; в следующем году явился и князь Даниил Борисович, но в 1418 году убежал отсюда опять вместе с братом Иваном. Дальнейших летописных известий о судьбе князей суздальских не встречаем; но имеем право заключать, что Суздальская волость оставалась за ними, потому что великий князь Василий в завещании своем ни слова не говорит о Суздале, отказывая сыну только два примысла свои — Нижний и Муром.
Свадба: <29> ♀ Ганна ? (Чорторийська) [?]
Титуле : од 1393, Чорторийськ, Литовське велике князівство, чорторийський князь
Смрт: < 1416, Литовське велике князівство
Смрт: 12 август 1399, убит в бою с татарами на реке Ворскле
- Traduit de la fiche russe
Смрт: 12 август 1399, убит с отцом на реке Ворскла в бою с татарами
Свадба: <30> ♂ Дмитрий Михайлович Боброк Князь Литовский (Князь Волынский) [Князья Литовские] d. 12 август 1399
Смрт: 12 август 1399, Город Москва, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське
7
821/7 <43> ♂ Иван Александрович [Рюриковичи]- Voir en russe, descendants de Mikhaïl Dmitrievitch Troubetskoï
Смрт: Руське і Московське велике князівство
Смрт: 1331
Титуле : од 1383, Луцьк, Великий князь Волынский
Титуле : од 1393, Сіверщина, князь сіверський
Титуле : од 1405, Жидачів, князь Жидачівський
Титуле : 1430, Луцьк, князь волинський
Смрт: 1 јун 1431
Титуле : княжна
Смрт: 15 мај 1399
Смрт: 1379
Смрт: 1393
Смрт: 15 септембар 1379
Титуле : од 1389, Велике Князівство Московське, Великий Князь
Свадба: <34> ♀ Софья Витовтовна Литовская (Московская) [Литовские] b. 1371 d. 1453, Коломна
Смрт: 27 фебруар 1425, Велике Князівство Московське
Смрт: 1407
Смрт: 6 мај 1382
Титуле : од 1389, Царська Тартарія, Князь Галича-Северного
Титуле : од 1389, Царська Тартарія, Князь Звенигородский
Свадба: <35> ♀ Анастасия Юрьевна Смоленская [Смоленские] d. 11 јул 1422, Велике Князівство Руське і Київське, Царська Тартарія
Титуле : од 1433, Царська Тартарія, Великий князь Московский
Титуле : од 1434, Царська Тартарія, Великий князь Московский
Смрт: 5 јул 1434, Царська Тартарія
Титуле : князь Новленский
Титуле : од 1380, Князь Ярославский
Смрт: 1426
Свадба: <36> ♀ Марія Іванівна Дієва [Дієви]
Титуле : од 1402, Заозерське князівство, Руське велике князівство, Татарське царство, удільний князь
Смрт: ~ 1436, Устюг, Ростовське князівство, Руське велике князівство, Татарське царство, убит в Устюге согласно Ростовскому соборному синодику 1642 года, но по алътернативной версии в списках жития Иоасафа Каменского, Дмитрий Васильевич был убит в Ярославле татарами, там же и похоронен.
Рођење: 1422
Титуле : > 1389, Князівство Верейське і Можайське, Велике Князівство Московське, Царство Татарське, Князь Верейский и Можайский
Свадба: <37> ♀ Аграфена Олександрівна Стародубська (Можайська) [Стародубські]
Смрт: 9 јул 1432, Князівство Верейське і Можайське, Велике Князівство Московське, Царство Татарське
Титуле : Удельный князь Дмитровский
Свадба: <38> ♀ Евфросинья Полуэктовна Вельяминова [Вельяминовы]
Смрт: 10 август 1428
Титуле : Князь Серпуховский и Боровский
Свадба: <211!> ♀ Анна Семеновна [Рюриковичи Ярославские (Смоленская Ветвь)] d. 1411
Титуле : од 1410, Князь Малоярославльский
Свадба: <39> ♀ Мария Федоровна Кошкина-Голтяева [Голтяевы] d. октобар 1426
Смрт: 16 август 1426
Смрт: 1434
Титуле : од 1410, Князь Перемышльский
Титуле : од 1410, Князь Углицкий
Рођење: 1427
Титуле : Велике князівство Литовське, Князь Чорторийський
Смрт: 1489
В джерелах згадується в 1442–1478 роках. Був одружений з донькою луцького старости Немирі Резановича Софією.[1] Донька Ганна була одружена з князем Іваном Юрійовичем Дубровицьким (†1481).
Після падіння Свидригайла, супроводжував Владислава ІІІ Варненчика в військовому поході на Угорщину, Буду. В червні 1442 Владислав Варненчик дав грамоту, на дозвіл вживати печатку з Погонею «яку від батька та діда уживали». В 1443 році надав йому Владислав Новицю під Галичем.
Разом з братом Іваном сприяв тому, що Луцьк перейшов під владу Литви.
У 1442 р. отримав від нього привілей для «трьох братів наших Івана, Олександра і Михайла, князів на Чорторийську, тим князям кревним своїм, дозволяю вживати печатку княжу, яку від батька і діда уживали, тобто озброєного вершника що тримає в руці меч оголений» (ще один аргумент на користь походження Чорторийських від Костянтина Ольгердовича).
Довший час — 1443-1451 рр. був надвірним маршалком Свидригайло Ольгердовича на Волині. Після смерті Свидригайла Ольгердовича став намісником брацлавським, тобто фактично очолив оборону південних кордонів.
Свидригайло надав йому в 1445-51 рр.: Ричов над Стиром, в Луцькому повіті — Олишов, Дерев'яне, Диково, Суховці, Чарнковиць, монастир Св. Миколая в Клевані та Холопи над р. Случ. 1446 року отримав Старий Жуків, від чого пізніше став підписуватись «князь на Клевані і Жукові».
1463 року з Польщі на просьбу Кафи в Таврії був посланий збройний загін з 500 чоловік. Під Брацлавом хтось із загону мав сутичку з охороною Брацлавського замку, через що було спалене місто. Князь Михайло наздогнав зі своїми людьми загін і всі вони полягли в бою. Тоді ж Кафа була взята турками.
У 1478 р. з великим трудом вдалося оборонити Брацлавський замок, а місто і цілий край був спалений і спустошений ординцями. В 1489 р. брацлавським намісником був князь Андрій Сангушко, тобто князь Михайло помер між тими двома датами.
Був у війську Владислава III Варненчика. Опікувався монастирем св. Миколая у Клевані. Дружина Марія отримала від короля 4 вересня 1504 року грамоту на монастир в Пересопниці.
маршал суда вел. кн. Свидригайла (1445-51), наместник брацлавский.Титуле : од 1417, Князь Ростовский-Борисоглебский
Титуле : од 1417, Князь Псковский
Смрт: 1426, умер от эпидемии моровой язвы, вместе с братьями Симеоном и Ярославом
Сахрана: похоронен в Архангельском соборе Московского Кремля
Смрт: > 1432
Титуле : од 1443, Псков, Псковське князівство, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, псковський князь
Титуле : од 1447, Новгород, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, новгородський князь
Титуле : од 1456, Псков, Псковське князівство, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, псковський князь
Титуле : од 1460, Чорторийськ, Литовське велике князівство, чорторийський князь
Смрт: > 1477, Литовське велике князівство
Смрт: > 1445
Смрт: > 1445
Жена: с 1404 года дочь князя Новосильского Семена Романовича, княжна Василиса (умерла осенью 1426 года).
Симеон (Семён) Владимирович умер во время эпидемии моровой язвы, вместе с братьями Ярославом и Андреем, приняв иноческий постриг под именем Саввы. Похоронен в Троице-Сергиевом монастыре.8
1411/8 <102+41> ♀ ? Александровна Чарторыйская [Чарторыйские] 1422/8 <82> ♂ Александр Иванович [Рюриковичи]Смрт: в раннем возрасте
Смрт: 1414
Титуле : од, удельный князь Курбский
Смрт: 1455
Број деце: Город Москва, Велике Князівство Московське, не було
Број брака: Город Москва, Велике Князівство Московське, один шлюб
Свадба:
Свадба: <45> ♂ Johannes VIII Palaiologos [Palaiologen] b. 18 децембар 1392 d. 31 октобар 1448
Други догађај: 1416, Цар-Город, Царство Грецьке, Цариця Грецька
Смрт: август 1417, Цар-Город, Царство Грецьке, від чуми
Сахрана: > август 1417, Обитель Ліпса, Царство Грецьке
Број деце: нет
Смрт: 1400, прожил пять лет
Титуле : 1405, Наследник престола Великого князя Московского
Свадба: <46> ♀ Іванівна Пронська [Пронські]
Смрт: 1417, по дороге из Коломны в Москву в результате "мора"
Број деце: нет
Смрт: април 1402, в раннем возрасте
Смрт: 1437
Титуле : од 1408, княгиня Боровско-Ярославецкая
Свадба: <85!> ♂ Ярослав Владимирович Боровский [Рюриковичи Серпуховские] b. 18 јануар 1389 d. 16 август 1426
Смрт: 1411
Смрт: 1432, умер в монашестве
Титуле : Княжна Боровская
Веридба: <139!> ♂ Василь Васильович II Темний Князь Московський [Князі Московські] b. 10 март 1415 d. 27 март 1462
Свадба: <139!> ♂ Василь Васильович II Темний Князь Московський [Князі Московські] b. 10 март 1415 d. 27 март 1462
Други догађај: од 1478, иночестве
Смрт: 1484
Титуле : Князівство Серпухівське, Царство Татарське і Руське, Князь Серпуховской и Боровский
Свадба: <47> ♀ Мария Ивановна [?] , первый брак
Свадба: <48> ♀ Литовская Княжна [?] , второй брак
Смрт: 1483, Вологда, Велике Князівство Володимирське, Царство Татарське і Руське, умер в заточении
Титуле : од 27 фебруар 1425, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
Веридба: <140!> ♀ Мария Ярославна Боровская [Рюриковичи Серпуховские] b. > 1411 d. 1484
Свадба: <140!> ♀ Мария Ярославна Боровская [Рюриковичи Серпуховские] b. > 1411 d. 1484
Титуле : од 28 септембар 1433, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
Титуле : од јул 1434, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
Титуле : од 26 октобар 1445, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
Титуле : од 17 фебруар 1447, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
Титуле : од 1448, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство, руський київський і московський великий князь
Смрт: 27 март 1462, Москва, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство
Сахрана: >27 март 1462, Архангельський собор у Москві, Руське і Київське велике князівство, Татарське і Степове царство
Титуле : Велике Князівство Московське, Царська Тартарія, князь Галича-Северного
Свадба: <157!> ♀ w Софія Дмитрівна Княжна Заозерська (Княгиня Московська) [Князі Заозерські] b. < 1436 d. > 1456, Город Углич, Князівство Московське, Царська Тартарія
Титуле : од 7 јул 1445, Велике Князівство Московське, Царська Тартарія, Великий Князь Московский
Титуле : од 12 фебруар 1446, Велике Князівство Московське, Царська Тартарія, Великий Князь Московский
Смрт: 17 јул 1453, Новгород, Велике Князівство Московське, Царська Тартарія, скончался в результате отравления мышьяком
Сахрана: Великий Новгород, Велике Князівство Московське, Царська Тартарія, Георгиевский собор Юрьева монастыря
Свадба: <200!> ♀ Анастасия Андреевна Боровская [Рюриковичи Серпуховские]
Титуле : од 1421, Князь Звенигородский
Титуле : од 5 јун 1434, Великий Князь Московский
Смрт: 1448, Москва
П. П. Чистяков. «На свадьбе великого князя Василия Васильевича Тёмного великая княгиня Софья Витовтовна отнимает у князя Василия Косого, брата Шемяки, пояс с драгоценными каменьями, принадлежавший некогда Дмитрию Донскому, которым Юрьевичи завладели неправильно». 1861.
Оскорблённые Юрьевичи немедленно ушли к отцу в Галич; по дороге они «пограбиша Ярославль и казны всех князей разграбиша». В том же году Косой участвовал в битве отца своего с великим князем на берегу реки Клязьмы. По занятии Юрием Москвы, народ стал перебегать к великому князю Василию в Коломну, данную ему Юрием по совету боярина Семёна Морозова. Юрьевичи убили этого боярина, считая его виновником неблагоприятного для них оборота дел, и бежали в Кострому. Между тем отец их примирился с Василием, уступив ему Москву и обещавшись не принимать к себе двух своих старших сыновей и не помогать им.
В произошедшей затем на берегу реки Кусь битве Юрьевичи взяли верх, а в 1434 г. великий князь разорил Галич за то, что — в противность договору — войска Юрия участвовали в битве при реки Куси. Это обстоятельство восстановило связь между отцом и детьми.Титуле : од 1433, Князь Углицкий
Смрт: 22 септембар 1440
Титуле : од 1432, Князь Новгородский
Смрт: ~ 1460
Смрт: 1456
Свадба: <49> ♀ ? Фёдоровна Воротынская [Воротынские]
Титуле : од 1432, князь Можайский
Титуле : > 1454, князь Черниговский
Титуле : > 1454, князь Гомельский
Титуле : > 1454, князь Любечский
Титуле : > 1454, князь Стародубский
Смрт: 1462
Титуле : од 1432, Князівство Верейське і Білозерське, Велике Князівство Московське, Князь Верейский и Белозерский
Смрт: 1486, Князівство Можайське, Велике Князівство Московське
Смрт: 1435
Свадба: <154!> ♂ Дмитрій Юрійович Шемяка Князь Московський [Князі Московські] b. 1420 d. 17 јул 1453, Город Углич, Князівство Московське, Царська Тартарія
Титуле : од 1436, Велике Князівство Московське, Царська Тартарія, Велика Княгиня Московська
Смрт: > 1456, Велике Князівство Московське, Царська Тартарія
Титуле : < 1447, удельный князь Заозёрский
Титуле : од 1451, Город Вимь, Велике Князівство Московське, Царство Татарське і Руське, Князь
Број деце: нет
Смрт: 1455, Арское поле, под Казанью
Первым удельным князем курбским был Яков-Воин Иванович, павший, по родословным, в битве с казанцами на Арском поле в 1455 г. Курбский удел перешёл к брату его Семёну, который и должен считаться родоначальником князей Курбских. Сын Семёна Фёдор был нижегородским воеводой (1483). Михаил Фёдорович Карамыш и Роман Фёдорович пали в 1506 г. под Казанью, на Арском поле, в битве с казанцами. Боярин Семён Фёдорович воевал с Казанью и Литвой, противился насильственному пострижению вел. княгини Соломонии, первой жены вел. кн. Василия Ивановича. Умер в 1527 г. Один из сыновей Михаила Карамыша, также Михаил, умерший в 1546 г., был отцом знаменитого князя Андрея Михайловича, а другой, Фёдор, пал в битве с казанцами под Костромой, в 1540 г. По исследованию Вольфа в книге «Kniaziowie Litewsko-Ruscy» (Варшава, 1895) род потомков князя Андрея Михайловича пресекся в Литве со смертью князя Яна Дмитриевича.
В 1686 г. выехали из Литвы в Россию князья Яков и Александр, сыновья Каспара, по принятии православия называвшиеся Борисовичами, которых, по мнению Вольфа, следует признать самозванцами. Было ли у этих выходцев потомство — неизвестно.Свадба: <53> ♂ Олександр Володимирович Олелько Литовський [Литовські] d. 1455, Литовське велике князівство
Смрт: 1470, Литовське велике князівство
Смрт: 1471
Титуле : од 1477, Чарторыйск, Князь чарторыйский
Титуле : од 1496, Логойск, Князь Логойский
Смрт: ~ 1524
Смрт: ~ 1499
Смрт: ~ 1500
Вольф указывает, что во второй половине 15-го столетия некий князь Полубенский был женат на сестре Богуша, Петра и Льва Боговитиновых, у которых была ещё одна сестра, бывшая замужем за подскарбием Андреем Александровичем. Вольф допускает, что речь идёт об Андрее Полубенском, два сына которого, Василий и Иван, известны истории. Ветвь Василия Полубинского угасла в 16-м веке, а ветвь Ивана Полубинского стала главной ветвью рода.






