Анна Васильевна Оболонская (Селецкая) - Индекс потомака
Из пројекта Родовид
2
31/2 <1+1> ♂ Лаврентий (Лаврин) Яковлевич Селецкий [Селецкие]_MILT: полковник
Свадба: <2> ♀ Ульяна Васильевна Лизогуб (Селецкая) [Лизогубы] b. 1 март 1740 d. 11 фебруар 1814
_MILT: од 1754, сотник Салтыково-Девицкий
Професија : действительный статский советник
Свадба: <3> ♀ Мария Даниловна Апостол (Селецкая) [Апостолы]
_MILT: од 1764, сотник Салтыково-Девицкий
Професија : 14 октобар 1797, тайный советник
Смрт: 1810
- http://www.cossackdom.com/monograf/makidonov_istoriy.pdf
- http://novorossiya.info/uploads/books/elisavetgrad_novorossiya.pdf
Женитьба Д.Л.Алексеева на Варваре Ивановне Селецкой породнила Алексеевых не только с Селецкими, но и с Апостолами, т.к. В.И.Селецкая была дочерью екатеринославского губернатора Ивана Яковлевича Селецкого и Марии Даниловны Апостол – правнучки гетмана Данилы Апостола. Кроме того, благодаря родству с Селецкими, Алексеевы породнились также с Синельниковыми. Это произошло в результате брака Софии Ивановны Селецкой (родной сестры матери Георгия Петровича Алексеева) с Василием Ивановичем Синельниковым, сыном екатеринославского правителя Ивана Максимовича Синельникова.
Сын Д.Л.Алексеева Пётр Дмитриевич (?-1837) в 1829 г. женился на Варваре Ильиничне Запорожской, дочери лубенского помещика Ильи Ивановича Запорожского. От этого брака родился Георгий Петрович Алексеев (1834-1914) – наиболее известный представитель екатеринославской ветви рода Алексеевых, знаковая фигура рассматриваемого здесь «микроконтекста». Г.П.Алексееву было всего 3 года (1837), когда умер его отец. Как свидетельствует «вводный лист» 1851 г., Георгий Петрович унаследовал Котовку, Хвощевую, Еленскую, Заплавскую и хутор Осокоровщину – всего 14883 десятины земли и 1453 крепостных мужского пола.
3
101/3 <3+2> ♀ Мария Лаврентиевна Селецкая (Кандыба) [Селецкие] 92/3 <3+2> ♀ Елена Лаврентьевна Селецкая (Милорадович) [Селецкие]Свадба: <5> ♂ Николай Антонович Милорадович [Милорадовичи] b. ~ 1746 d. 1815
Смрт: ~ 1830
Смрт: 1824
Свадба: <6> ♂ Моисей Михайлович Иваненко [Иваненки] b. 1754 d. ~ 1811
Други догађај: Черниговский поветовый маршал дворянства(1806-1807)
Други догађај: Коллежский Советник(1811)
Свадба: <7> ♀ Елизавета Михайловна Долгорукова (Селецкая) [Долгоруковы] b. 23 децембар 1769 d. 1822
Смрт: 1831
Сын Д.Л.Алексеева Пётр Дмитриевич (?-1837) в 1829 г. женился на Варваре Ильиничне Запорожской, дочери лубенского помещика Ильи Ивановича Запорожского. От этого брака родился Георгий Петрович Алексеев (1834-1914) – наиболее известный представитель екатеринославской ветви рода Алексеевых, знаковая фигура рассматриваемого здесь «микроконтекста». Г.П.Алексееву было всего 3 года (1837), когда умер его отец. Как свидетельствует «вводный лист» 1851 г., Георгий Петрович унаследовал Котовку, Хвощевую, Еленскую, Заплавскую и хутор Осокоровщину – всего 14883 десятины земли и 1453 крепостных мужского пола.
Родинні стосунки дозволили Д.Л. Алексєєву збільшити майновий стан й зміцнити соціальне положення. Він одружився з Варварою Іванівною Селецькою — донькою катеринославського губернатора Івана Яковича Селецького та Марії Данилівни Апостол. Остання була правнучкою гетьмана Данила Апостола. Завдяки цьому шлюбу, Алексєєви поріднилися, окрім згаданих (Апостолів та Селецьких), також з іншими відомими шляхетними родинами України, Росії та інших держав, як-от: Синельнікових, Джунковських, Малам, Комстадіусів, Долгоруких, Герценвиців, Леонових, Хілкових, Страхових, Гершау, Дурново, Зейфарт, де Феотокі та ін. Дмитро Ларіонович та Варвара Іванівна Алексєєви мали сина Петра та трьох дочок:
Ганну, Олену та Анастасію. Д.Л. Алексєєв мав землі у Новомосковському повіті Катеринославської губернії, Прилуцькому повіті Полтавської губ. та в Чернігівському, Ніжинському і Борзенському повітах Чернігівської губернії. Від батька він успадкував родинний маєток Котовку.
У свою чергу, Дмитро Ларіонович віддав Котовку у володіння синові — Петру Дмитровичу. А донькам заповів: Ганні — села Очеретовате, Фащове, хутір Осокоровщину, Олені — село Бакаївку.
4
461/4 <11+6> ♀ Софья Моисеевна Иваненко (Лукашевич) [Иваненки] 452/4 <11+6> ♂ Михайло Мусійович Іваненко [Іваненки] 333/4 <9+5> ♂ Андрей Николаевич Милорадович [Милорадовичи]_MILT: генерал-майор
Свадба: <12> ♀ Елизавета Михайловна Баклановская (Милорадович) [Баклановские]
Смрт: 1830
Свадба: <14> ♀ Евдокия Андреевна Коновалова (Кандиба) [Коноваловы] , Опошнем, Зеньковского уезда, Российская Империя
Смрт: < 1843
Смрт: 20 новембар 1805
Смрт: 1864, с.Шестовицы, Черниговский уезд, Черниговская губерния
_MILT: полковник с 1823 года
_MILT: генерал-майор при отставке
Други догађај: Пирятинский уезд, Полтавская губерния, предводитель дворянства
Свадба: <16> ♀ Марія Данилівна Вакулович (Селецька) [Вакуловичі] bur. 1845
_MILT: 1844, штабс-капитан
Свадба: <17> ♀ Елизавета Юрьевна Худолей (Ходолей, Ходолѣй) (Милорадович) [Худолеи]
Смрт: од 1861
Други догађај: камер-юнкер(1847)
Други догађај: вице-губернатор Курский(1848-1857)
Други догађај: Действительный Статский Советник
Свадба: <19> ♀ Надежда Адамовна Проскурова [Проскуровы]
Свадба: <20> ♀ Ольга Александровна [?]
Сын Д.Л.Алексеева Пётр Дмитриевич (?-1837) в 1829 г. женился на Варваре Ильиничне Запорожской, дочери лубенского помещика Ильи Ивановича Запорожского. От этого брака родился Георгий Петрович Алексеев (1834-1914) – наиболее известный представитель екатеринославской ветви рода Алексеевых, знаковая фигура рассматриваемого здесь «микроконтекста». Г.П.Алексееву было всего 3 года (1837), когда умер его отец. Как свидетельствует «вводный лист» 1851 г., Георгий Петрович унаследовал Котовку, Хвощевую, Еленскую, Заплавскую и хутор Осокоровщину – всего 14883 десятины земли и 1453 крепостных мужского пола.
У свою чергу, Дмитро Ларіонович віддав Котовку у володіння синові — Петру Дмитровичу. А донькам заповів: Ганні — села Очеретовате, Фащове, хутір Осокоровщину, Олені — село Бакаївку.
Петро Дмитрович Алексєєв почав службу у грудні 1822 р. і дослужився до чину титулярного радника (1831). Він багато зробив у царині благодійництва, що було відзначено на найвищому рівні. У травні 1836 р. “за отлично усердную службу и значительные пожерт-128 С.В. АБРОСИМОВА вования в пользу училищ” Петро Дмитрович був пожалуваний діамантовим перснем з вензелевим зображенням імені імператора Миколи I.
У 1829 р. губернський секретар П.Д. Алексєєв одружився з Варварою Іллівною Запорозькою — донькою полтавського поміщика Іллі Івановича Запорозького. Вінчання відбулося в Андріївській церкві села Засулля Лубенського повіту Полтавської губернії. Від цього шлюбу народився Георгій Петрович Алексєєв (1834 – 1914) — найбільш відомий представник катеринославської гілки роду Алексєєвих. Він рано лишився батька — Петро Дмитрович помер у 1837 р., коли синові виповнилося лише 3 роки. Від батька Георгій Петрович успадкував родовий маєток Котовку, села Фощове, Єленське, Заплавське та хутір Осокоровщину. Всього землі було 14883 десятини і 1453 кріпаків чоловічої статі. Як представник катеринославської дворянської еліти того часу, Г.П. Алексєєв здобув вищу освіту в Харківському університеті, який він закінчив у 1856 р. зі ступенем кандидата. Службову кар’єру Георгій почав у квітні 1856 р. в чині колезького секретаря. Просуваючись щаблями “Табелі про ранги”, у 1862 р. він став камер-юнкером Двору, у 1866 р. — надвірним радником, у 1870 р. — колезьким радником, у 1874 р. — камергером Двору. Закінчив свою кар’єру Георгій Петрович гофмейстером Двору і тайним радником. У вересні 1874 р. дворянство Катеринославщини обрало його своїм предводителем. У такий спосіб Г.П. Алексєєв продовжив родинну традицію, зокрема наслідував своєму дідові Дмитру Ларіоновичу Алексєєву, котрий неодноразово обирався губернським предводителем дворянства.
була правнучкою гетьмана Данила Апостола. Завдяки цьому шлюбу, Алексєєви поріднилися, окрім згаданих (Апостолів та Селецьких), також з іншими відомими шляхетними родинами України, Росії та інших держав, як-от: Синельнікових, Джунковських, Малам, Комс- тадіусів, Долгоруких, Герценвиців, Леонових, Хілкових, Страхових, Гершау, Дурново, Зейфарт, де Феотокі та ін.
Дмитро Ларіонович та Варвара Іванівна Алексєєви мали сина Петра та трьох дочок: Ганну, Олену та Анастасію. Д.Л. Алексєєв мав землі у Новомосковському повіті Катеринославської губернії, Прилуцькому повіті Полтавської губ. та в Чернігівському, Ніжинському і Борзенському повітах Чернігівської губернії. Від батька він успадкував родинний маєток Котовку.
У свою чергу, Дмитро Ларіонович віддав Котовку у володіння синові — Петру Дмитровичу. А донькам заповів: Ганні — села Очеретовате, Фащове, хутір Осокоровщину, Олені — село Бакаївку.
Оцінюючи зібрання Г.П. Алексєєва, Д.І.Яворницький поставив його колекцію в один ряд з колекціями В.В. Тарновського в Качанівці Чернігівської губернії та О.М. Поля у Катеринославі. Безперечно, незгладиме враження і вплив на збирацьку діяльність Г.П. Алексєєва справило відвідування ним, починаючи ще з дитинства, славнозвісної Качанівки, безпосереднє знайомство з її унікальними колекціями, що збиралися кількома поколіннями її власників Тарновських. Юний Георгій приїжджав у Качанівку до своєї рідної тітки Ганни Дмитрівни Тарновської (уродж. Алексєєва), яка у 1818 р. одружилася з Григором Степановичем Тарновським
була правнучкою гетьмана Данила Апостола. Завдяки цьому шлюбу, Алексєєви поріднилися, окрім згаданих (Апостолів та Селецьких), також з іншими відомими шляхетними родинами України, Росії та інших держав, як-от: Синельнікових, Джунковських, Малам, Комс- тадіусів, Долгоруких, Герценвиців, Леонових, Хілкових, Страхових, Гершау, Дурново, Зейфарт, де Феотокі та ін.
Дмитро Ларіонович та Варвара Іванівна Алексєєви мали сина Петра та трьох дочок: Ганну, Олену та Анастасію. Д.Л. Алексєєв мав землі у Новомосковському повіті Катеринославської губернії, Прилуцькому повіті Полтавської губ. та в Чернігівському, Ніжинському і Борзенському повітах Чернігівської губернії. Від батька він успадкував родинний маєток Котовку.
У свою чергу, Дмитро Ларіонович віддав Котовку у володіння синові — Петру Дмитровичу. А донькам заповів: Ганні — села Очеретовате, Фащове, хутір Осокоровщину, Олені — село Бакаївку.
була правнучкою гетьмана Данила Апостола. Завдяки цьому шлюбу, Алексєєви поріднилися, окрім згаданих (Апостолів та Селецьких), також з іншими відомими шляхетними родинами України, Росії та інших держав, як-от: Синельнікових, Джунковських, Малам, Комс- тадіусів, Долгоруких, Герценвиців, Леонових, Хілкових, Страхових, Гершау, Дурново, Зейфарт, де Феотокі та ін.
Дмитро Ларіонович та Варвара Іванівна Алексєєви мали сина Петра та трьох дочок: Ганну, Олену та Анастасію. Д.Л. Алексєєв мав землі у Новомосковському повіті Катеринославської губернії, Прилуцькому повіті Полтавської губ. та в Чернігівському, Ніжинському і Борзенському повітах Чернігівської губернії. Від батька він успадкував родинний маєток Котовку.
У свою чергу, Дмитро Ларіонович віддав Котовку у володіння синові — Петру Дмитровичу. А донькам заповів: Ганні — села Очеретовате, Фащове, хутір Осокоровщину, Олені — село Бакаївку.
- http://forum.svrt.ru/index.php?show topic=2522&mode=threaded&pid=71055
- ЮЛИЯ ПЕТРОВНА. *Харьков 23.12.1837. Восприемница - дочь умершего майора девица Юлия Яковлевна Селецкая. Муж князь NN ХИЛКОВ.
- АЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ. *с. Черпещины Новомосковского у. 27.5.1839.
- ПЕТР ПЕТРОВИЧ. *сентябрь-октябрь 1840, † в детстве.
- ПАВЕЛ ПЕТРОВИЧ. *с. Тагамлык Константиноградского у. 20.11.1843. Восприемник - Полтавский вице-губернатор надворный советник Михаил Васильевич Селецкий. В 1875 коллежский асессор, товарищ Ковенского губернского прокурора. В 1893 г. надворный советник, бывший почетный мировой судья по Константиноградскому у. Полтавской губ.
- http://baza.vgdru.com/post/1/6605/p221017.htm#ДЖУНКОВСКИЙ ПЕТР СТЕПАНОВИЧ 1813
- ПЕТР АЛЕКСАНДРОВИЧ. * С.-Петербург 4.11.1839, † С.-Петербург 19.4.1841. Крещен в Покровской ц., что в Коломенском. Восприемник: дядя, Петр Степанович Д.
5
881/5 <14> ♀ Софья Дмитриевна Селецкая (Бразоль) [Селецкие]Поседовање : помещица в Золотоношском уезде
Свадба: <27> ♂ Евгений Григорьевич Бразоль [Бразоли] b. 1799 d. 1879
Други догађај: библиофил и богатейший украинский помещик
Свадба: <28> ♀ Варвара Гаврилівна Вишневська (Лукашевич) [Вишневські]
Свадба: <29> ♀ Пелагея Александровна Иваненко (Лукашевич, Белокопытова) [Іваненки] b. 1838
_MILT: штабс-капитан
Свадба: <31> ♀ Александра Семёновна Соколова (Милорадович) [Соколовы]
Смрт: 1872
Смрт: 17 март 1879, Російська імперія
Тайный советник, Киевский губернский предводитель, вице-губернатор, говмейстер имп. двора. Окончил Киевский и Брелинский университет, увлекся музыкой, брал уроки у Листа и Мендельсона. Мемуарист, автор "Записок", напечатанных в журнале "Киевская Старина". Был лично знаком с Тарасом Шевченко, получил от него в подарок томик "Кобзаря" с автографом.
Петр Дмитриевич Селецкий (1821 – 17 марта 1879) – чиновник Киевского генерал-губернаторства, композитор и пианист. Происходил из казацко-старшинского рода Селецкий. Владелец села Малютинцы Пирятинского уезда. Получил хорошее музыкальное образование. С игры на фортепиано консультировался у Ф. Листа, в Лейпциге общался с Ф. Мендельсоном.
Чиновник Киевского генерал-губернаторства (с 1844), киевский вице-губернатор (1858 – 1866 года), киевский губернатор, маршал дворянства (1866 – 1880).
Знакомый Т. Шевченко (через князей Репниных) с 1843 года, 1845 г. вместе должны были работать над оперой «Мазепа», но разошлись во взглядах на исторические события, что и отразилось на их дальнейших отношениях: Селецкий руководил тайным надзором за Шевченко во время пребывания поэта в Киеве в 1859 году.
1863 один из организаторов Киевского отделения Русского музыкального общества, его первый председатель (на протяжении 10 лет). Автор «Записок», опубликованных в «Киевской старине» 1884 (чч. 2 – 9).
Свадба: <32> ♂ Фёдор Фёдорович Трепов [Треповы] b. 1809 d. 23 новембар 1889
Смрт: 1866
Свадба: <33> ♀ Вера Ильинична Петрункевич (Кандыба) [Петрункевичи] d. > 1903
Свадба: <34> ♀ Варвара Ивановна Лебедевская (Волкова, Милорадович) [Лебедевские]
Смрт: септембар 1879
Свадба: <36> ♀ Єлизавета Ангеліна Петрівна де ла Героньє (де ла Героньєр) [Героньє]
Смрт: 1914
У 1829 р. губернський секретар П.Д. Алексєєв одружився з Варварою Іллівною Запорозькою — донькою полтавського поміщика Іллі Івановича Запорозького. Вінчання відбулося в Андріївській церкві села Засулля Лубенського повіту Полтавської губернії. Від цього шлюбу народився Георгій Петрович Алексєєв (1834 – 1914) — найбільш відомий представник катеринославської гілки роду Алексєєвих. Він рано лишився батька — Петро Дмитрович помер у 1837 р., коли синові виповнилося лише 3 роки. Від батька Георгій Петрович успадкував родовий маєток Котовку, села Фощове, Єленське, Заплавське та хутір Осокоровщину. Всього землі було 14883 десятини і 1453 кріпаків чоловічої статі. Як представник катеринославської дворянської еліти того часу, Г.П. Алексєєв здобув вищу освіту в Харківському університеті, який він закінчив у 1856 р. зі ступенем кандидата. Службову кар’єру Георгій почав у квітні 1856 р. в чині колезького секретаря. Просуваючись щаблями “Табелі про ранги”, у 1862 р. він став камер-юнкером Двору, у 1866 р. — надвірним радником, у 1870 р. — колезьким радником, у 1874 р. — камергером Двору. Закінчив свою кар’єру Георгій Петрович гофмейстером Двору і тайним радником. У вересні 1874 р. дворянство Катеринославщини обрало його своїм предводителем. У такий спосіб Г.П. Алексєєв продовжив родинну традицію, зокрема наслідував своєму дідові Дмитру Ларіоновичу Алексєєву, котрий неодноразово обирався губернським предводителем дворянства. Як його дід і батько, енергійний і діяльний Георгій Петрович брав активну участь у громадському житті Катеринославщини. У 1862 р. його було обрано почесним опікуном катеринославського повітового училища, а потім і катеринославської губернської гімназії. Окрім того, він був почесним опікуном училища св. Катерини в Петербурзі і петербурзького опікунського присутствія. Г.П. Алексєєв досить відповідально ставився до піклувальної та благодійницької діяльності — постійно робив грошові та харчові пожертви на користь училища та гімназії, надавав значні кошти на придбання книжок для бібліотек цих закладів, стежив, щоб піклувальні гроші використовувалися за призначенням. Благодійницька діяльність Георгія Петровича розповсюджувалася й на церкву. У 1884 р. він подарував церкві у Котовці духовну літературу, ікони тощо. Він ніколи не відмовляв проханням місцевого котовського священика Порфирія Базарянинова — досить примітної особистості, не позбавленої дослідницького хисту [2, Арх. – 38457].
За свою службу і громадську діяльність Г.П. Алексєєв неодноразово нагороджувався, зокрема орденами св. Анни III ст. (1865), II ст. (1867), II ст. з імператорською короною (1869), Владимира III ст. (1874) та ін. У 1913 р. Георгій Петрович був присутній на грандіозному святкуванні 300-річчя Дому Романових. Г.П. Алексєєв одружився з француженкою Єлизаветою — Ангеліною Петрівною гра- финею де-ла-Геронієр. У подружжя народилися дві доньки: Ольга, що передчасно померла від невиліковної хвороби, і Віра, котра одружилася з князем Миколою Петровичем Урусовим.
Оцінюючи зібрання Г.П. Алексєєва, Д.І.Яворницький поставив його колекцію в один ряд з колекціями В.В. Тарновського в Качанівці Чернігівської губернії та О.М. Поля у Катеринославі. Безперечно, незгладиме враження і вплив на збирацьку діяльність Г.П. Алексєєва справило відвідування ним, починаючи ще з дитинства, славнозвісної Качанівки, безпосереднє знайомство з її унікальними колекціями, що збиралися кількома поколіннями її власників Тарновських. Юний Георгій приїжджав у Качанівку до своєї рідної тітки Ганни Дмитрівни Тарновської (уродж. Алексєєва), яка у 1818 р. одружилася з Григором Степановичем Тарновським.
Други догађај: титулярный советник
Свадба: <37> ♀ Мария Лукинична Липская (Селецкая) [Липские]
Смрт: < 1875
Свадба: <39> ♂ Александр Дмитриевич Хилков [Хилковы] b. 1834 d. 1887
Смрт: 1916
Смрт: 1878
- http://baza.vgdru.com/post/1/6605/p221017.htm#ДЖУНКОВСКИЙ ПЕТР СТЕПАНОВИЧ 1813
- http://baza.vgdru.com/post/1/6605/p221017.htm#ДЖУНКОВСКИЙ ПЕТР СТЕПАНОВИЧ 1813
Смрт: 1863, Польша
«Сей памятник возобновлен Генерал – майору, Правителю Наместничества Екатеринославского и Кавалеру Ивану Максимовичу Синельникову иждивением правнуков его: Действительным Статским Советником Алексеем Николаевичем Синельниковым и супругою Генерал – Лейтенанта Софьею Николаевною Фон – Таль, урожденной Синельниковой, по первому мужу Комстадиус. 30 августа 1902 г.»
- http://baza.vgdru.com/post/1/6605/p221017.htm#ДЖУНКОВСКИЙ ПЕТР СТЕПАНОВИЧ 1813
Свадба: <44> ♀ Надія Іванівна ? (Синельников) [?]
Смрт: 24 јун 1923, Вісбаден, Німецька республіка
Хотя Фаддей и его наследники обременили Брусиловское и другие свои имения значительными долгами, отчего многие перешли в другие руки; но собственно Брусилов оставался за ними до 1870 года, в котором внук Фаддея, Виктор Чацкий продал покойному радомыслъскому уездному предводителю дворянства Василию Васильевичу Синельникову это имение, с количеством при нем удобной 1677 и лесной 2,402 дсс. Ныне оно принадлежит наследнику покойного, полковнику Алексею Синельникову.
- http://forum.svrt.ru/index.php?show topic=2522&mode=threaded&pid=71055
У Котовці збиралося вишукане товариство. Тут були й представники катеринославської еліти і родичі власників, їхні гості: учені, художники, викладачі, колекціонери, політики, державні та громадські діячі та інші. До котовського товариства належали, у першу чергу, катеринославський губернатор Іван Миколайович Дурново (очолював губернію у 1870 – 1882 рр.) та його дружина Леокадія Олександрівна, родини Струкових, Синельникових (передусім приятель і родич Георгія Петровича — Олексій Миколайович Синельников), Коростовцевих, Комстадіусів, а також хрещениця Георгія Петровича — Олександра Кафарена, лубенські родичі Микола Павлович та Ганна Павлівна Кучарьови, приятелька Анжель Петрівни Алексєєвої — Юлія Нестелей, викладач Олександр Юдін, графиня Олена де Феотокі (Теотокі), княгиня Юлія Хілкова та інші.
«Сей памятник возобновлен Генерал – майору, Правителю Наместничества Екатеринославского и Кавалеру Ивану Максимовичу Синельникову иждивением правнуков его: Действительным Статским Советником Алексеем Николаевичем Синельниковым и супругою Генерал – Лейтенанта Софьею Николаевною Фон – Таль, урожденной Синельниковой, по первому мужу Комстадиус. 30 августа 1902 г.»
Смрт: до 1917
Смрт: > 1908
Вера Владимировна Комстадиус, урожденная Малама (1876—1948) — дочь В. Ф. Маламы и В. И. Синельниковой. В 1897 г. вышла замуж за Николая Николаевича Комстадиуса (1864—1917), генерал-майора свиты Его Величества, который приходился ей двоюродным братом.
Професија : ~ 1893, ЗЕНЬКОВСКИЙ УЕЗД Женская прогимназия, учительн.: русск. яз. Аделаида Петров. Вишневская http://histpol.pl.ua/ru/lichnosti/repressii-organizatory-i-ispolniteli?id=12577#73
Автор надгробия - Н.И.Баринов, Санкт-Петербург.
Эпитафия:
Донской казак, генерал-майор Николай Степанович Леонов. Скончался в Болгарии 21 ноября 1877 года в войну за освобождение славян. Мужу и другу - Ольга Леонова, рожденная Синельникова.
Творча лабораторія Д. Яворницького, організація його досліджень, передусім археологічних, «творчий побут» вченого, сполучення ним творчих і дружніх стосунків та багато іншого з повсякденного життя історика – все це знайшло відображення в його листуванні з представниками роду Синельникових – нащадків правителя Катеринославського намісництва І. М. Синельникова, про якого Дмитро Іванович написав кілька статей. В «ансамблі» людських стосунків, що в них протягом життя перебував Д. Яворницький, його дружба з Синельниковими посідає значне місце, в тому числі й в творчому плані.
В даному збірнику епістолярія Синельникових репрезентована листами генерала Олексія Миколайовича Синельникова; його рідної сестри Софії Миколаївни фон-Таль, (в першому шлюбі – Комстадіус); їхньої двоюрідної сестри Ольги Іванівни Леонової (уродж. Синельникова); сина С. М. фон-Таль – генерала Миколи Миколайовича Комстадіуса; троюрідного брата останнього – Миколи Вікторовича Ковалевського. До цього комплексу належать листи представника іншої гілки даного роду – Володимира Павловича Синельникова і княгині Юлії Петрівни Хілкової – своячениці Синельникових з боку Селецьких.
6
1061/6 <68+31> ♂ Николай Эммануилович Милорадович [Милорадовичи]_MILT: генерал-лейтенант
Свадба: <49> ♀ Вера Андреевна Насекина (Милорадович) [Насекины]
Смрт: 1917
Други догађај: Російська імперія, камергер
Други догађај: Київська губернія, Російська імперія, предводитель дворянства
Свадба: <118!> ♀ Анастасія Іванівна Лукашевич (Вишневська) [Лукашевичі]
Смрт: Російська імперія
Селецкого, бывшего в то время Пирятинским уездным Предводителем Дворянства, куда моя мать в большинстве случаев переселялась в ожидании прибавления семейства».
Титуле : графиня (по мужу)
Свадба: <50> ♂ Максимилиан Евстафьевич (Максимилиан-Карл-Бенедикт) Нирод [Нироды] b. 30 децембар 1846 d. 24 мај 1914
Смрт: 25 септембар 1940
Професија : Санкт-Петербург, камергер Высочайшего двора
Свадба: <51> ♀ Ольга Михайлівна Каткова (Іваненко) [Каткови] b. 22 јун 1865
Музей завдяки невтомній Ользі Котовій відкриває для людей унікальні долі наших предків. Виявляється, дружина Врангеля, дочка відомого мецената та громадського діяча Михайла Іваненка, родом із села Благовіщенка. Бував тут і сам барон.
— Їхній маєток у Благовіщенці, на жаль, не зберігся, але ми по краплинах відтворюємо надзвичайно цікаві історичні факти, які через призму цих постатей стосуються і нашого краю, — розповідає Ольга Іванівна. — Як жили, яким було депутатство, роль земської управи, як розподілялися гроші тощо. Вдалося відшукати архівні документи, а також вийти на контакт із внуком Врангеля Ентоні, котрий проживає у Голландії. Він дуже зрадів, був зворушений, що настали часи, коли його дідом цікавляться не як ворогом народу, і пообіцяв приїхати до нас.
Найскладніше, на мій погляд, авторові було подати "монархічну" лінію, тобто показати проблему політичного вибору Врангеля. Події в романі-хроніці територіально прив'язані до різних місць, але починається він із Ялти, з перебування Врангеля на дачі своєї тещі, дружини камергера Іваненка. І вдумливому читачеві зрозуміло, що доля міцно прив'язала Врангеля до України, і не лише територіально, а й особистісно. Місця осідку його родини в довоєнні часи не тільки Крим, а й Благовіщенка (нині Запорізька обл.), де був його дім, що дістався як придане його дружині Ользі Михайлівні (у тексті багаторазово вживане Врангелем ніжне – Олесенька). З Україною його пов'язувало і коло людей, з якими він був не просто знайомий, а перебував на службі в армії (це люди одного кола, такі, як гетьман Павло Скоропадський, але вони вже інші, і зрозуміти їхні вчинки, а тим більше підтримати політичний вибір Врангель так і не зміг.
Професија : фрейлина
Свадба: <53> ♂ Дмитрий Петрович Суходольский [Суходольские] b. 15 септембар 1812 d. 30 октобар 1885
Смрт: 1923
Титуле : графиня (по мужу)
Професија : фрейлина
Свадба: <54> ♂ Михаил (Маврикий) Евстафьевич (Мориц-Николай-Понтус) Нирод [Нироды] b. 5 октобар 1852 d. 1930
Смрт: 2 фебруар 1927
Свадба: <55> ♀ Юлия Николаевна Добросельская (Бразоль, Леонтьева) [Добросельские] b. 1856
Смрт: 1927, Франция
Степен образовања : 1873, Санкт-Петербург, Пажеский Его Императорского Величества корпус
_MILT: 1873, корнет лейб-гвардии Конного полка
_MILT: 1877, поручик
_MILT: 1877, есаул
_MILT: од 1 фебруар 1877, Адъютант при Командующем войсками Оренбургского ВО
_MILT: 1878, ротмистр
_MILT: 1879, майор
Свадба: <56> ♀ Елизавета Сергеевна Кильхен (Трепова) [Кильхен] b. 1856 d. 1937
_MILT: 1881, подполковник
Професија : од 10 мај 1881, чиновник для особых поручений при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе
_MILT: 1884, полковник
Професија : од 13 фебруар 1892, вице-губернатор Уральской области
_MILT: 1894, генерал-майор
Професија : од 11 август 1894, губернатор Вятский
Професија : од 9 јул 1896, губернатор Волынский
Професија : од 17 април 1898, губернатор Киевский
_MILT: 1901, генерал-лейтенант
Други догађај: 5 април 1903, сенатор
Други догађај: 18 новембар 1905, член Государственного совета
Професија : од 18 децембар 1908, генерал-губернатор Киевский, Подольский и Волынский
_MILT: 1 јануар 1909, генерал от кавалерии (06.12.1911 - старш.)
_MILT: 28 јун 1909, генерал-адъютант
Професија : од 4 октобар 1916, временный генерал-губернатор областей Австро-Венгрии, занятых по праву войны
Смрт: 27 март 1938, Ницца, Франция
Сахрана: русское кладбище Кокад, Ницца, Франция
Свадба: <57> ♀ Софья Сергеевна Блохина (Трепова) [Блохины]
Смрт: 1906, от разрыва сердца
Свадба: <58> ♀ Цецилия Владимировна Винер (Хилкова) [Винеры] b. 1860 d. 1922
Смрт: 15 октобар 1914
Председатель Конотопской уездной земской управы. Дети:
1) Григорий Петрович, род. 1884.
2) Илья Петрович, род. 1886.
3) Владимир Петрович, род. 1887.
4) Николай Петрович, род. 1891.
5) Даниил Петрович, (1901).
6) Вера Петровна, род. 1893.
7) Татьяна Петровна, (1899).Свадба: <61> ♀ Софья Дмитриевна Казина (Трепова) [Казины] b. 1863 d. 1941
Смрт: 1928
Смрт: август 1918, расстрелян большевиками
Свадба: <104!> ♀ Вера Владимировна Малама (Комстадиус) [Маламы] b. 1876 d. 1948
Смрт: 11 октобар 1917
В 1864 г. у них в Царском Селе родился сын Николай. Высшее образование он получил в императорском Александровском Лицее в Санкт-Петербурге. По окончании Лицея в 1886 г. поступил в лейб-гвардии гусарский Его Величества полк. В 1904 г. Н. Н. Комстадиус стал командиром этого полка; затем — командиром 17 Нижегородского драгунского полка; с 23 ноября 1907 г. он — генерал-майор свиты Его Величества и командир кирасирского полка. Его женой в 1897 г. стала Вера Владимировна Малама (1876—1948), троюродная сестра, по матери также происходившая из рода Синельниковых. От этого брака родились Софья (1898—1919), Вера (1899—1919), Мария (1900—1968), Николай (1901—1989) и Владимир (1906—?).
В даному збірнику епістолярія Синельникових репрезентована листами генерала Олексія Миколайовича Синельникова; його рідної сестри Софії Миколаївни фон-Таль, (в першому шлюбі – Комстадіус); їхньої двоюрідної сестри Ольги Іванівни Леонової (уродж. Синельникова); сина С. М. фон-Таль – генерала Миколи Миколайовича Комстадіуса; троюрідного брата останнього – Миколи Вікторовича Ковалевського. До цього комплексу належать листи представника іншої гілки даного роду – Володимира Павловича Синельникова і княгині Юлії Петрівни Хілкової – своячениці Синельникових з боку Селецьких.
Тематично до цього комплексу додаються листи приятеля М. М. Комстадіуса і Д. Яворницького херсонського адвоката Луки Карповича Попова, а також листи управителя маєтку генерала І. В. Синельникова Олексія Васильовича Васильєва й сільського вчителя з Олександрівського повіту археолога-аматора Івана Івановича Чайкіна, який брав участь в археологіч-них дослідженнях Д. Яворницького в маєтку М. М. Комстадіуса Фаліївці.
В цьому комплексі обсягом і змістовністю вирізняються «блоки» листів О. М. Синельникова, М. М. Комстадіуса і С. М. фон Таль. З цими особами Д. Яворницького пов’язувала міцна дружба, особливо протягом 1890-х – 1910-х рр. Саме це листування дозволило реконструювати процес створення Д. Яворницьким книги «История села Фалеевки Садовой» (СПб., 1892), відтворити творчу лабораторію вченого, атмосферу, що панувала в його оточенні того часу, зокрема археологічні розкопки в Фаліївці – маєтку М. М. Комстадіуса, де Дмитро Іванович неодноразово проводив дослідження, відпочивав, користувався чудовою бібліотекою, що її збирали Синельникови – Комстадіуси протягом кількох поколінь. Усі представники роду Синельникових вельми поважали і цінували Д. Яворницького, морально і матеріально підтримували його, надавали гроші на проведення археологічних та археографічних досліджень. Окрім «Истории села Фалеевки Садовой», на кошти М. М. Комстадіуса Д. Яворницький видав 1-й том своєї фундаментальної монографії «История запорожских козаков» (СПб., 1892). На останню книжку надав грошей також і Л. К. Попов, який 1891 р. брав участь в археологічних дослід-женнях в Фаліївці.
Смрт: 15 новембар 1914, Люблин, Люблинский вице-губернаторъ МИХАИЛЪ ВИКТОРОВИЧЪ СЕЛЕЦКІЙ скоропостижно скончался в ночь на 15-е сего ноября в г. Люблине. // [https://www.retronews.fr/journal/novoe-vremja/29-novembre-1914/4466/5479494/1 Новое время, № 13895 от 16 (29) ноября 1914 г.]
16. Селецкий 2, Михаил Викторович, X-м классом; действительный статский советник; Люблинский вице-губернатор. † 1914 г.
https://genrogge.ru/isj/isj-091-5.htmСвадба: <102!> ♂ Николай Николаевич Комстадиус [Комстадиусы] b. 7 август 1866 d. 11 октобар 1917
Смрт: 1948
Вера Владимировна Комстадиус, урожденная Малама (1876—1948) — дочь В. Ф. Маламы и В. И. Синельниковой. В 1897 г. вышла замуж за Николая Николаевича Комстадиуса (1864—1917), генерал-майора свиты Его Величества, который приходился ей двоюродным братом.
Смрт: 1915, Російська імперія
Адрес: ул. Шелковичная, 15/1
Как добраться: выйти на ст. метро Крещатик (выход на ул. Институтскую), идти вверх по Институтской до ул. Шелковичной, свернуть направои идти по Шелковичной вверх до дома Ковалевского
В начале 20 века в Киеве, в престижном районе на Печерске (Липки), Николай Викторович Ковалевский-чиновник по особым поручениям, купил себе небольшой участок земли у "сахарозаводчика" Бродского, для строительства дома.
7
1321/7 <91+50> ♂ Фёдор Максимилианович Нирод [Нироды]Титуле : граф
Свадба: <67> ♀ Дарья Михайловна Кантакузен (Нирод) [Кантакузен] b. 1878 d. 17 март 1944
_MILT: 1912, генерал-майор
_MILT: 1914, генерал-майор Свиты Е.И.В.
Смрт: 1952, Франция
Титуле : графиня
Свадба: <68> ♂ Сергей Владимирович Кудашев [Кудашевы] b. 14 септембар 1863 d. 27 фебруар 1933
Смрт: 26 јануар 1920, Париж, Франция
Свадба: <69> ♂ Василий (васюк) Васильевич Тарновский [Тарновские] , secret from parents got married in the village church near Kiev
Смрт: ~ 1947
Свадба: <70> ♀ Мария Дмитриевна Муханова (Нирод) [Мухановы] b. 1879 d. 1965
Смрт: 6 август 1913, Красное Село
полковник - 1912.
Кавалер ордена Св. Анны 3 степени (1908), ордена Станислава 2 степени (1912)Титуле : княгиня
Свадба: <71> ♂ Владимир Егорович Кеппен [Кёппен] b. 29 март 1859
Свадба: <72> ♂ Вячеслав Вячеславович Тенишев [Тенишевы] b. 1878 d. 1959
Свадба: <73> ♂ Павел Михайлович Гудим-Левкович [Гудим-Левковичи] b. 11 јул 1875 d. 6 мај 1942
Смрт: 1958
Свадба: <74> ♂ Пётр Владимирович Глебов [Glebow] b. 25 јануар 1879 d. 16 децембар 1922
Свадба: <75> ♂ Дмитрий Владимирович Коссиковский [Коссиковские] b. 2 јануар 1882 d. 21 април 1944
Смрт: 8 март 1954, Мюнхен
Титуле : граф
Смрт: 27 јануар 1904
Свадба: <76> ♂ Петро Миколайович Врангель [Врангелі] b. 15 август 1878 d. 25 април 1928
Смрт: 8 септембар 1968, Нью-Йорк, США
Происходила из знатной семьи. Ее отец — камергер Высочайшего Двора — был богатым малороссийским помещиком, потомком гетмана Валахии Ивана Ионенка, а также знаменитого гетмана Ивана Мазепы, перешедшего во время Северной войны на сторону Карла XII. В свою очередь, мать Ольги была дочерью известного российского издателя, литературного критика и друга Александра II Михаила Каткова.
Жена Врангеля Ольга Михайловна, в девичестве Иваненко, была дочерью камергера высочайшего двора, фрейлиной, а с начала Первой мировой войны работала в санитарных учреждениях тех частей, которыми командовал Врангель.
– Где-то читала, что род Ольги Михайловны ведёт родословную от гетмана Ивана Мазепы, того самого, который во время Северной войны перешёл на сторону Карла XII.
– Так и есть. Имя Мазепы стало символом предательства, и потомкам гетмана пришлось сменить фамилию, они образовали её от имени предка, став Иваненками, на русский лад – Иваненко. Род Иваненко постепенно вернул себе богатство и процветание, хотя держал в тайне былое гетманское величие. Дедом Ольги Михайловны по материнской линии был издатель Катков, широко известный в Российской империи эпохи Александра II.
Во время советской власти красные предложили Врангелю должность командующего Крымскими войсками. Генерал ответил отказом. Ночью к нему в дом вломились матросы и под дулом револьвера вывели его на улицу и посадили в машину. Когда машина уже трогалась с места, из дома выбежала его жена и потребовала, чтобы ее тоже арестовали. Врангелей повезли к портовому молу, в плавучую тюрьму. Их везли мимо беснующейся толпы, кричавшей: "Кровопийцы! В воду их!", мимо кровавых луж, расчлененных трупов.
Днем шли допросы, а по ночам не смолкал треск расстрелов. Когда их вызвали к председателю ревтребунала по фамилии Вакула, тот удивился присутствию здесь Ольги Михайловны, на что она ответила: "Я счастливо прожила с мужем всю мою жизнь и хочу разделить его участь до конца". "Не у всех такие жены", - произнес потрясенный товарищ Вакула, - "Вы вашей жене обязаны жизнью. Ступайте".Смрт: јануар 1920проц, Возможно дата смерти ошибочна и взята от даты смерти [https://ru.rodovid.org/wk/Запись:1055267 Григория Михайловича Кандыбы].
Титуле : граф
Смрт: 15 мај 1905
Смрт: 19 март 1963, Нью-Йорк, США
Свадба: <78> ♂ Павло Олександрович Демидов [Демидови] b. 15 децембар 1869 d. 27 јун 1935, 2-я жена
Професија : 17 април 1905, фрейлина двора
Смрт: 20 октобар 1978
Смрт: 1964, США
В Добровольческой армии и ВСЮР; мар. 1919 командир Мелитопольского отряда, до окт. 1919 командир Отдельного дивизиона л.-гв. Конной артиллерии. На 1920 в белых войсках Восточного фронта.
В эмиграции во Франции, 1931-1935 в Париже, 1938 в Бельгии, затем на Восточном побережье США.Смрт: 1943
Смрт: 4 април 1977, Нью-Йорк, США
Андрей Занкевич родился в дворянской семье в родовом имении - селе Гайворон Конотопского уезда Черниговской губернии. Отец его, Иван Занкевич, был предводителем дворянства Конотопского уезда. Мать — Зинаида Николаевна, в девичестве Кандыба. После Октябрьской революции уехал в эмиграцию, некоторое время жил в Югославии[1], являлся активным деятелем антисоветского сообщества, членом Совета НТС[2]. Позднее обосновался в США, где публиковал статьи в газетах и журналах, а также занимался исследованиями по еврейскому и украинскому вопросам. Был сотрудником Толстовского фонда. В 1960 году вышел первый том его книги «Неизвращённая история Украины-Руси», в которой были подробно рассмотрены вопросы украинской истории с XVI века до Второй мировой войны.
Умер 4 апреля 1977 года в нью-йоркском доме престарелых. Похоронен в монастыре Ново-Дивеево Нью Джерси, США.
По мнению ряда источников, сочинения Дикого носят антисемитский характер[3][4]. Так Семён Резник в книге «Мифология ненависти» охарактеризовал его как «последыша нацистов» и «автора по-своему классического антисемитского фолианта „Евреи в России и СССР“»[5].
Данные по национальному составу правительства Советской России и её карательно-репрессивных органов, опубликованные А. Диким в его работе «Евреи в России и СССР»[6] и призванные свидетельствовать о засилии евреев в руководстве послереволюционной России, широко использовались А. И. Солженицыным в его книге «200 лет вместе»[7].
18?? - Батуми. Чакви. Дворянский род Хечиновых (обрусевшие Хечиношвилли). Дед Валерий. Бабушка - Евгения Корсакова, врач
1895 - Черниговская область. Бахмачский район. Родовое имение, - село Гайворон - имело 350-летнюю историю 1895 - Родовое имение, - село Гайворон. Родители: отец - Иван Занкевич. Мать Зинаида Николаевна (в девичестве - Кандыба) 1895 - 03 сентября. Черниговская область. Бахмачский район. Село Гайворон. Родился сын Андрей, известный как Андрей Дикий 1899 - 13 марта. Черниговская область. Бахмачский район. Село Гайворон. Родился брат - Василий Иванович Занкевич 1902 - 10 октября. Черниговская область. Бахмачский район. Село Гайворон. Родилась сестра - Ольга Ивановна Занкевич - в замужестве - Криштофович
1922 - Польша. У деда и бабушки Хечиновых родился сын Константин Валерьевич Хечинов 1922 - Сербия. В семье Анатолия Криштофовича и Ольги Ивановны (в девичестве - Занкевич) родилась дочь Татьяна Анатольевна Криштофович
Смрт: > 1924
Титуле : князь
Свадба: <79> ♀ Кира Александровна Евреинова [Евреиновы] b. 27 фебруар 1900 d. 4 фебруар 1980
Смрт: 1 фебруар 1947
8
1691/8 <134+68> ♀ Мария Сергеевна Кудашева [Кудашевы]Титуле : княжна
Титуле : граф
Свадба: <80> ♀ Екатерина Петровна Клейнмихель [Клейнмихель] b. 1903 d. 1985
Смрт: 28 јануар 1944, Париж
Титуле : графиня
Свадба: <81> ♂ Ричард У. Берд [Берд] b. 1899 d. 1975
Смрт: 13 март 1979, Вашингтон, США
Титуле : князь
Свадба: <82> ♀ Мария Дель Пилар Роберт-Асенсио (Robert-Asensio) (Кудашева) [Роберт-Асенсио] b. 11 јануар 1919
Смрт: 1921, или 1922
Свадба:
Свадба: <83> ♂ Николай Николаевич Герард [Герард] b. 9 децембар 1899 d. 12 новембар 1963
Свадба: <84> ♂ Кирилл Николаевич Скрябин [Скрябины] b. 1899 d. 11 јун 1940
Смрт: 29 јануар 1984, Киев
Свадба: <85> ♀ Ирина Владимировна Безобразова [Безобразовы] b. 6 август 1908 d. 23 мај 1998
Смрт: 24 март 1988
Смрт: 6 септембар 1996, Киев
Титуле : по рождению и по браку, баронесса
Свадба: <86> ♂ Фёдор Львович Мейендорф [Мейендорфы] b. 1913 d. 1980
Свадба: <87> ♂ Phillip HIlls [HIlls]
Смрт: 1999, США
Свадба: <88> ♂ w Николай Николаевич Оболенский [Оболенские] b. 7 октобар 1905 d. 10 септембар 1993
Смрт: 1979
Смрт: 1985
Титуле : барон
Смрт: 24 октобар 1999
Титуле : по рождению, баронесса
Свадба: <89> ♂ Алексей Юрьевич (Георгиевич) Базилевский [Базилевские] b. 14 децембар 1910 d. 3 јануар 1974
Смрт: 10 август 2013
Титуле : барон
Свадба: <91> ♀ Екатерина Николаевна Ламздорф-Галаган (Врангель) [Ламздорф-Галаганы] b. 21 октобар 1919 d. 16 септембар 1979
Смрт: 27 мај 2005
Смрт: 1944