Олександр Матвійович Лазаревський b. 8 јун 1834 d. 31 март 1902 - Индекс потомака

Рођење: 8 јун 1834, Гирявка, Конотопський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія
Свадба: <1> ♀ Екатерина Фёдоровна Лащинская (Лазаревская) [Лащинские] b. 1847 d. 8 јул 1872
Свадба: <2> ♀ Анна Николаевна Шрамко (Шрамченко, Лазаревская) [Шрамченки] b. 1852 d. 1931
Смрт: 31 март 1902, Київ, Російська імперія
Сахрана: >31 март 1902, Гирявка, Конотопський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія

Рођење: 26 март 1871, Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія
Степен образовања : 1892, Київ, Колегія Павла Галагана
Степен образовања : 1897, Київ, юридичний факультет Київського університету імені Святого Володимира
Смрт: 24 септембар 1936, Париж, Франція, на станції метро від розриву серця
Сахрана: цвинтар Тіе, Париж

Служив у військово-морському суді в Севастополі, пізніше — у Владивостоці. Почав друкуватися 1894 року в газеті «Киевлянин». З 1920 року — в еміграції; співпрацював з російськими емігрантськими виданнями. Перша збірка оповідань — «Забуті люди» (Одеса, 1899). У 1900-х роках був автором «Журналу для всіх», «Ниви», «Русского богатства» та інших видань.

На початку 1917 призначений серетарем навчального відділу Головного морського штабу в Петрограді. Після Лютневої революції 1917 обіймав різні посади на Чорноморському флоті. У 1918 році — у розпорядженні Українського військового прокурора та офіцер для доручень при військовому міністрі Української держави. У 1919 році за Директорії УНР служив у Севастополі, Миколаєві та Херсоні.

У 1920–1921 перебував у Батумі, згодом емігрував. Жив у Стамбулі, Празі, Берліні, Парижі. Займався літературною діяльністю, друкувався у часописах «Українське слово», «Морськой сборник», «Студенческие годы» та інших. Вів рубрику «Шматочки минулого» в газеті «Тризуб».