Евстратий Оснач - Индекс потомака

Из пројекта Родовид

Особа:719914

Generation of a large tree takes a lot of resources of our web server. Anonymous users can only see 7 generations of ancestors and 7 - of descendants on the full tree to decrease server loading by search engines. If you wish to see a full tree without registration, add text ?showfulltree=yes directly to the end of URL of this page. Please, don't use direct link to a full tree anywhere else.

1_1/1 <?> ♂ Евстратий Оснач [Осначи]

Рођење: Требухов, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Смрт: Требухов, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

== + + + == Упокой Боже Евстратия и учини его в раю, где лики святых, Господи, и праведники сияют яко светила; усопшие казаки Твои упокой, презирая их все согрешения

2

2_1/2 <1> ♀ Евфросиния Евстратиевна Оснач (Гончаренко) [Осначи]

Рођење: ~ 1850, Требухов, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Свадба: <1> ♂ Василь Степанович Гончаренко [Гончаренки з Княжич] d. 1918
Смрт: > 1925, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, УНР

Наследница старинных казацко-христианских родов, воинов Христовых Поднепровья, Киевской Руси-Украины с деда-прадеда, трудовых и боевых, представители которых упоминаются в реестрах Войска Запорожского в XVII-XVIII вв., приписная казачка села Требухов Остерского уезда Черниговской губернии Российской империи.

Із спогадів М.М.Гончаренка: "Колись на Спаса приїзджали Оснач`і з Требухова. Розповідали про повстання проти радянської влади, про те як ховались у сіні на горищі, про те, як їх шторхали вилами. Деякий час працював на пасіці де був завідуючим Сергій Трохимович Осна`ч, далекий родич. Євхросинія жила в окремій кімнаті (у тому домі, що зараз пошта)."

+ + +

Упокой, Боже, Евфросинию и учини ее в раю, где лики святых, Господи, и праведники сияют яко светила; усопшие люди Твои упокой, презирая их все согрешения

3

6_1/3 <2+1> ♀ Евдокия Васильевна Гончаренко (Белоиван) [Гончаренки]

Рођење: Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Свадба: <2> ♂ Фёдор Белоиван [Белоиваны]

Вийшла заміж в село Гнідин. Чоловік за радянської влади став керівником якогось рівня.

+ + +

Упокой, Боже, раби Твої і учини їх в раї, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.

10_2/3 <2+1> ♀ Тетяна Василівна Гончаренко (Москаленко) [Гончаренки]

Рођење: ~ 1866, Княжичі, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Свадба: <3> ♂ Андрей Иванович Москаленко [Москаленки] b. ~ 1865

== + + + == Упокой, Боже, раби Твої і учини їх в раї, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.

7_3/3 <2+1> ♀ Харитина Василівна Гончаренко (Лобко) [Гончаренки]

Рођење: 1871, Княжичі, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія
Свадба: <4> ♂ Леонтій Григорович Лобко [Лобки] b. 1867, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія

Вийшла заміж за пекаря у м. Броварі (в т.ч. випікав пряники).

+ + +

12_4/3 <2+1> ♀ Мария Васильевна Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 23 јануар 1878, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Хришчанство крштење: 23 јануар 1878, Княжицкая Преображенская церковь, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

Восприемница казенная крестьянка Соломония Стефанова Коломийченкова.

4_5/3 <2+1> ♂ Иаков Васильевич Гончаренко [Гончаренки]

Свадба: <5> ♀ Татьяна Григорьевна ? (Гончаренко) [?] b. 1880
Хришчанство крштење: 30 април 1878, Княжицкая церковь Преображения Господня, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Рођење: 30 април 1879, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

Родители казенный крестьянин Василий Стефанов Гончаренко и законная жена его Евфросиния Евстратиевна.

Восприемники казенный крестьянин Иван Марков Лысенко и Максима Петрова Бабычева жена Параскева Иосифова.

+ + +

Упокой, Боже, раба Твого Якова і учини його в раї, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.

11_6/3 <2+1> ♀ Евфросиния Васильевна Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 14 јануар 1882, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Хришчанство крштење: 14 јануар 1882, Княжицька церква Преображення Господнього, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

Восприємники при хрещенні Йосип Степанов Корчага і відставного рядового Андрія Тарасова Гончаренка жона Соломонія Микифорова.

9_7/3 <2+1> ♀ Евфросиния Васильевна Гончаренко (Медко) [Гончаренки]

Рођење: 14 фебруар 1882, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Свадба: <6> ♂ Федір Федорович Медко [Медки] d. ~ 1943
Хришчанство крштење: 14 фебруар 1882, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Смрт: > 1945, Бровары, Киевская область, УССР, СССР

Дочь казенных крестьян села Княжичи Василия Степановича Гончаренко и его жены Евфросинии Евстратьевны, оба православные.

Восприемники при крещении крестьяне того же села Иосиф Степанов Корчага и Андрея Тарасова Гончаренка жена Соломония Никифорова.

По воспоминаниям своей племянницы, сестры своего брата и собеседницы её детских лет, Анастасии Михайловны Гончаренко осталась жить в Княжичах, имела 2-3 дочок і 1-го сина, еще 3 или 4 сына погибли на фронтах войны 1940х гг.

Чоловік - Федір Медко. Чи він чи його батько працював приказчиком у пана. Під час розкуркулювання - був висланий. Чоловік сестри взяв дітей під свою опіку і дав прізвище Білоіван. Під час війни був старостою у Борисполі (за словами родичів - його змусили). Під час роботи на цій посаді за словами родичів зла людям не робив. Однак після війни - арештований і зник безвісти (судячи з усього - загинув). Жінка пробувала щось дізнатися, слала листи у різні інстанції, прийшов лист, дослівно "дура, краще навіть не шукай" (из воспоминаний племянника, Н.М.Гончаренка)

Искренне верила в Бога. Как и множество верующих людей того времени имела собственный молитвенник, обычные листки бумаги с молитвами, переписанными от руки. Потом эти молитвы переписала себе ее племянница:

Молитвы из молитвенника Евдокии

Живий в помощи Вышняго, в крове Бога Небесного водворится. Речет Господеви заступник мой еси, прибежище моє Бог мой и уповаю на него яко избавит тя от от сети ловчы, от словесе мятежна плещма своима осенит тя и под криле его надеешися оружием обидет тя истина его, не убоишися от страха нощного от стрели летящия во дни от вещи от тие преходящия от сряща и беса полуденного. Падет от страни твоєя тисяща и тма одесную тебе, к тебе же не приближится. Обаче очима твоима смотриши и воздаяние грешников узриши. Яко ти господи упование мое вишняго положил еси прибежище твое. Не придет к тебе зло и рана не приближится телеси твоему. Яко ангелам своим заповестъ о тебе, сохранит тя во всех путех твоих. На руках возмут тя, да некогда преткнеши о камень ногу твою. На аспида и василиска наступиши и победиши льва и змия, яко на мья упова, избавлю и и покрию и, яко позна имя моє, воззовет ко мне, и услишу его с ним если в скорби, изму его, и прославлю его долготою дней, исполню его, и явлю ему спасение мое.

Богородице дево радуйся благодатная Мариє, Господь с тобою, Благословенна ты в жонах и благословен плод чрева твоєго яко Спаса родила душ наших.

... знаемъ будем ли живы завтра, подай и для души нашей хлебъ небесный пречистыя тайны тела и крови Твоей, и духовную пищу слово твое, въ священномъ писании заключающееся и остави и прости намъ долги наша грехи наша какъ и мы оставляемъ и прощаемъ должникамъ нашимъ, нашимъ ближнимъ которые оскорбляютъ насъ. Ты молился на кресте за враговъ твоихъ за распинателей, прийми и нашу грешную молитву за наших враговъ, которые хотя и враждуютъ противъ насъ они на самомъ деле братья наши, ибо и мне ты отецъ, какъ и намъ. Есть у насъ враги: это наша плоть съ ея грешными похотями, это миръ съ его соблазнами и диаволъ съ его искушениями. Не введи насъ во искушение отъ сихъ врагов, не попусти нашей грешной плоти одолеть насъ пожеланиемъ почестей, богатства, гордынею, непослушанием святой церкви нашей матери, противлением власти Богом поставленной, но избави насъ отъ лукавого сего искусителя.

Мы просимъ у тебя всехъ сихъ милостей потому что весь миръ тебе принадлежитъ, твое есть царство, потому что ты все можешь, твоя есть сила, твоею славою наполнено и небо и земля, да будет же и наша грешная молитва во славу твою.

+ + +

Упокой Боже, рабу Твою Евфросинию и учини ее в раю, где лицы святых, Господи, и праведники сияют яко светила; усопшие рабы Твои упокой, презирая их все согрешения

3_8/3 <2+1> ♂ Михаил Васильевич Гончаренко [Гончаренки с Заднепровья]

Рођење: 21 мај 1884, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Хришчанство крштење: 22 мај 1884, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Свадба: <7> ♀ Євдокія Василівна Деревець (Гончаренко) [Деревці] b. 12 фебруар 1895 d. 27 јул 1956, Гоголівська церква Різдва Богородиці, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смрт: ~12 септембар 1943, Княжичи, Украинское рейхскомиссарство, Немецкое царство, убит гитлеровцами вместе с братом Семёном и племянником при отступлении из села на глазах у сына Ивана
Сахрана: 14 септембар 1943, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР

Родители - казенный крестьянин села Княжич Василий Стефанов Гончаренко и законная жена его Евфросиния Евстафиева, оба православные.

Восприемники казенный крестьянин села Княжич Иосиф Стефанов Корчага и отставного рядового Андрея Тарасова Гончаренка жена Соломония Никифорова.

Гражданин Украинской Республики, в т.ч. в составе Советского Союза с 1923 года.

Приписной христианин (представитель крестьянского сословия, казённый крестьянин) села Княжичи Остерского уезда Черниговской губернии Российской империи. Потом гражданин Украинской Республики, в т.ч. в составе Советского Союза.

З 7 років працював у полі нарівні з дорослими. Лише зимою ходив у школу. Науку любив, але вчитися було ніколи. Коли пішов у армію - попав у медичне училище і здобув спеціальність ветеринарного фельдшера медицини (можливо закінчив Київську школу військових фельдшерів?). Коли повернувся з армії, знову продовжив працювати на землі.

Остался дома после окупации родного села в 1941 году. Занимался мирным трудом. Расстрелян (немцами или полицаями) в 1943 году (по другой версии - убит снарядом), когда выносил из хаты имущество. В этот же день расстреляли его родного брата Семёна, двоюродного брата и племянника, его сын Иван в этот день чудом спасся.

Имя Михаила Васильевича упомянуто на памятнике расстрелянным оккупантами, расположенном на территории обители в честь Преображения Господнего в селе Княжичи, в устройстве которой в 1980х-1990х гг. принимали участие в т.ч. дети, внуки, родственники и односельчане Михаила Васильевича.

Про те, що хата, яка стояла біля дороги майже напевне буде спалена під час бомбардувань сім'ю попереджали і енкаведисти при відступі Червоної Армії у 1941 році і німці у 1943.

16.08.1917 года находился в лазарете.

Взято з http://gwar.mil.ru/heroes/chelovek_gospital710369/

+ + +

Упокой Боже Михаила и прости ему вся согрешения вольные и невольные и учини его, вместе с его сродниками, близкими, друзьями, земляками и благодетелями в раю, где лики святых, Господи и праведники сияют яко светила, даруя ему причастие вечных Твоих благих и Твоей безконечной и блаженной жизни наслаждение; усопшие люди Твои упокой, презирая их вся согрешения

5_9/3 <2+1> ♂ Семен Васильевич Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 26 јануар 1888, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Свадба: <8> ♀ Дарья Васильевна ? (Гончаренко) [?] b. 1896
Хришчанство крштење: 27 јануар 1888, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Смрт: 1943, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР, расстрелян фашистами

Приписний християнин села Княжичі, Остерського повіту, Чернігівської губернії, Російської імперії. Після розпаду Російської імперії у 1917 році і утвердження народовладдя в регіоні, громадянин Української Республіки і з 1922 року Радянського Союзу.

Родители села Княжич казенный крестьянин Василий Стефанов Гончаренко и законная жена его Евфросиния Евстафиева, оба православные.

Восприемники казенный крестьянин Иосиф Стефанов Корчага и солдатка Соломония Никифорова Гончаренко.

27 вересня 1912 року був восприємником при хрещенні рідної племінниці Марії, дочки рідного брата Михайла, реєстрового крестьянина села Княжич.

Мав у Княжичах мельницю, будівля ніби збереглася до наших днів.

Як почали розкуркулювати у 1929, хотіли забрати на Соловки, він покинув все і втік до Києва чи Бориспіля разом із сім'єю.

Працював на кирпичному заводі. Про його долю нічого не було відомо до війни, коли він повернувся в село разом з приходом німців, яких попервах сприйняв як визволителів і радів їх приходу. Однак під час відступу у 1943 році це не завадило німцям забрати його і його сина як і значну частину всіх чоловіків села і розстріляти - ймовірно щоб не допустити їх мобілізації до лав наступаючої Червоної Армії.

В селі Княжичі на пам'ятнику розстріляним німцями, що коло церкви - його ім'я на третьому місці.

Згадується в дворі №241 зі списку жителів села Княжичі за 1925 рік, розміщеному в книзі Ольги Касьян "Княжичі. Моє рідне село" на сторінці 313.

+ + +

Триєдиний Небесний Владико, Боже-Христе, Красне Сонце Правди, Вічне Життя, Радість, Любов, Добро і Правда, Жива Єдність Всієї Нескінченності, упокой раба Твого Семена і учини його разом з рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сяють яко світила, де радість невимовна і любов безкінечна; усопші люди Твої упокой, прощаючи їх усі согрєшенія. Господи, помилуй! Господи, помилуй! Господи, помилуй! Господи Іісусе Христе, Сине Божий, помилуй нас грішних!

8_10/3 <2+1> ♀ Дария Васильевна Гончаренко (Залозная) [Гончаренки]

Рођење: 10 март 1890, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Хришчанство крштење: 10 март 1890, Преображенский храм села Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Свадба: <9> ♂ Ермолай Васильевич Залозный [Залозные] b. 26 јул 1897 d. јун 1944, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, УНР

== + + + == Упокой, Боже, рабу Твою Дарію і учини її в раї, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.

4

30_1/4 <5+8> ♀ София Семёновна Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

Батька розкуркулили в 1929 році. Сім'я щоб уникнути арешту виїхала з села, ніби жили і працювали в Києві. Повернулись в село вже при німцях - думали, що життя зміниться. Батька єврофашисти розстріляли при відступі у 1943 році. Згодом, за словами двоюрідного брата, Миколи Михайловича Гончаренка виїхала в Росію, вийшла заміж за желєзнодорожника.

35_2/4 <10+3> ♀ Прасковья Андреевна Москаленко [Москаленки]

Рођење: ~ 1885, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

39_3/4 <7+4> ♀ Анастасія Леонтіївна Лобко [Лобки]

Рођење: 2 јануар 1893, Княжичі, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія

34_4/4 <7+4> ♀ Марія Леонтіївна Лобко [Лобки]

Рођење: 27 јануар 1894, Бровары, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

Реєстрова крестьянка.

27 вересня 1912 року була восприємницею під час хрещення своєї двоюрідної сестри Марії, дочки свого дядька Михайла Васильєва Гончаренка, реєстрового крестьянина села Княжич.

9 липня 1914 року була восприємницею під час хрещення своєї двоюрідної сестри Тетяни, дочки свого дядька Михайла Васильєва Гончаренка, реєстрового крестьянина села Княжич.

40_5/4 <7+4> ♂ Іван Леонтійович Лобко [Лобки]

Рођење: 28 мај 1895, Бровари, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смрт: 10 јун 1897, Бровари, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія

41_6/4 <7+4> ♂ Михайло Леонтійович Лобко [Лобки]

Рођење: 20 септембар 1897, Бровари, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія

18_7/4 <7+4> ♂ Андрій Леонтійович Лобко [Лобки]

Рођење: 11 октобар 1899, Російська імперія
Хришчанство крштење: 14 октобар 1899, Троїцька церква містечка Броварів, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія

Восприємники київський міщанин Іван Григорієв Лохвицький і остерського міщанина Артемія Власієва Зінкевича жона Анна Яковлєва.

42_8/4 <7+4> ♂ Микола Леонтійович Лобко [Лобки]

Рођење: 21 новембар 1901, Бровари, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія

32_9/4 <4+5> ♂ Илларион Яковлевич Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 1902, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Свадба: <10> ♀ Устинія Залозна (Гончаренко) [Залозні] b. ~ 1901 d. 1976
Смрт: 1943, Княжичи, Броварской район, УССР, СССР

В селі Княжичі на пам'ятнику розстріляним німцями, що коло церкви - його ім'я на першому місці.

+ + +

Упокой, Боже, Ілларіона і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

36_10/4 <4+5> ♂ Даниил Яковлевич Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: ~ 1904, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

24_11/4 <10+3> ♂ Дмитрий Андреевич Москаленко [Москаленки]

Рођење: 1906, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Свадба: <11> ♀ Евфросиния Фёдоровна Петренко (Москаленко) [Петренко] b. ~ 1906
Смрт: 1943, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР

Єдиний син у батьків.

Розстріляний німцями у 1943 році. Згаданий на пам'ятнику розстріляним у селі Княжичі.

+ + +

Упокой, Боже, Дмитрія і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

38_12/4 <4+5> ♀ Екатерина Яковлевна Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 1908, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

43_13/4 <7+4> ♀ Ганна Леонтіївна Лобко [Лобки]

Рођење: 24 март 1908, Бровари, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія

37_14/4 <4+5> ♂ Михаил Яковлевич Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 1910, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя

14_15/4 <3+7> ♀ Мария Михайловна Гончаренко (Заглинская) [Гончаренки]

Рођење: 27 септембар 1912, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Свадба: <12> ♂ Фёдор Иванович Заглинский [Заглинские] b. 1908 d. 1974
Хришчанство крштење: 27 септембар 1912, Церковь Преображения Господня в селе Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Смрт: 20 јул 1992, Княжичи, Броварской район, Киевская область, Украина
Сахрана: 22 јул 1992, Княжичи, Броварской район, Киевская область, Украина

З старого україноруського православного крестьянського козачого роду. Реєстрова крестьянка села Княжичів Остерського повіту Чернігівської губернії Російської імперії. Після революції, громадянської війни і реформи народовладдя 1917-1923 рр. на землях центральної Євразії громадянка Української Республіки, в т.ч. у складі Радянського Союзу.

Батьки реєстровий крестьянин села Княжичі Михайло Васильєв Гончаренко і його жона Євдокія Васильєва, обоє православні.

Восприємники при хрещенні рідний дядько, брат батька, реєстровий крестьянин Семен Васильєв Гончаренко і двоюрідна сестра, реєстрова крестьянка Марія Леонтієва Лобко.

В 1930х під час голоду з сестрою Тетяною їздила у Росію на заробітки, висилаючи сім'ї додому продукти. З них до адресатів доходила десь лише кожна 5-та посилка. Траплялись там і "женихи", але всім відмовляли. Разом із сестрою вийшли заміж у рідному селі, на своєму кутку. Коли батько їх наставляв щоб одружувались - відмовлялись тим, що не він їх годує, а вони самі на себе заробляють. Коли прийшов час обоє вийшли заміж по своїй волі.

+ + +

Упокой, Боже, рабу Твою Марію і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.

15_16/4 <3+7> ♀ Тетяна Михайлівна Гончаренко (Тетянич) [Гончаренки з Княжич]

Рођење: 6 јул 1914, Княжичі, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія
Свадба: <13> ♂ Костянтин Кирилович Тетянич (Татьянич, Татьяныч) [Тетяничі] b. 30 мај 1911 d. 29 јануар 1985
Хришчанство крштење: 9 јул 1914, Княжицька Преображенська церква, Княжичі, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смрт: 29 децембар 1991, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
Сахрана: ~30 децембар 1991, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна

Народилась в селі Княжичі в родині реєстрового крестьянина Михайла Васильєва Гончаренка і його жони Євдокії Васильєвої, обоє православні.

Восприємники при хрещенні реєстровий крестьянин Степан Олексієв Маляренко і двоюрідна сестра, реєстрова крестьянка Марія Леонтієва Лобко.

В 1920х ходила в школу. Навчання йшло добре, зокрема добре йшла математика. Довчилась до 4-го класу, далі вчитись не схотіла, але вирішувала задачі навіть для десятикласників.

В 1930х під час голоду з сестрою Марією їздила у Росію на заробітки, висилаючи сім'ї додому продукти. З них до адресатів доходила десь лише кожна 5-та посилка. Траплялись там і "женихи", але всім відмовляли. Разом із сестрою вийшли заміж у рідному селі, на своєму кутку. Коли батько їх наставляв щоб одружувались - відмовлялись тим, що не він їх годує, а вони самі на себе заробляють. Коли прийшов час обоє вийшли заміж по своїй волі.

Родичі і зокрема чоловік, цінували її за її розум. Він навіть їй якось у присутності сестри сказав: "Якби у моєї жінки були багатий батько, то вона б стала прохвесором".

В якості восприємниці при хрещенні всіх своїх дітей взяла сестру Анастасію.

Згадки

"Княжичани були й учасниками Всесоюзної с/г виставки 1958 року. Це доярки Г. І. Зеленко, Т. М. Гончаренко, Л. І. Кришин, М. Ф. Горобей, А. І. Клименко, О. С. Куценко, К. Л. Москаленко."

http://knyazichi.info/kontent/%D1%96stor%D1%96ya.html

Згадується в дворі №244 зі списку жителів села Княжичі за 1925 рік, розміщеному в книзі Ольги Касьян "Княжичі. Моє рідне село" на сторінці 314.

+ + +

Упокой Боже Тетяну і прости їй вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини її, разом з її рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи їй причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

27_17/4 <8+9> ♀ Анастасія Єрмолаївна Залозна [Залозні]

Рођење: ~ 1918, Княжичі, Остерський повіт, Чернігівська губернія, УНР

21_18/4 <9+6> ♂ Фёдор Фёдорович Медко [Медки]

Рођење: 1920, Борисполь, Киевская область, УССР
Смрт: 25 јун 1941, СССР

Брав участь у війні з єврофашистами, загинув на фронті. Є дані на http://obd-memorial.ru.

+ + +

Упокой, Боже, раба Твого Федора і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.

16_19/4 <3+7> ♂ Николай Михайлович Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 11 август 1920, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР
Свадба: <14> ♀ Ольга Ивановна Строкач [Строкачи] b. 19 фебруар 1926 d. 8 април 2009
Хришчанство крштење: >11 август 1920, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР
Смрт: 7 јануар 2013, Княжичи, Броварской район, Киевская область, Украина

З старого україноруського православного крестьянського козачого роду. Громадянин Української Республіки, в т.ч. у складі Радянського Союзу.

Народився і виріс у селі Княжичі.

За родинними спогадами, коли разом з братом Іваном вступав у комсомол, батько їм дав наступне напутствіє: - В комсомол ідіть, часи зараз такі. але за Бога не забувайте.

Вчився у сільськогосподарському технікумі в Боярці, потім у сільськогосподарській академії. Працював на різних посадах, в т.ч. провідним зоотехніком у радгоспі в селі Княжичі, сучасною мовою можна так сказати входив у "раду директорів і провідних спеціалістів" цього підприємства. Судячи зі спогадів співробітників був сумлінний працівник і розумний керівник, якій вмів співпрацювати з людьми по-людські.

Мав багато різних інтересів. Серед іншого цікавився наукою, літературою, бджільництвом і т.д. У старшому віці більше уваги став приділяти історії України XX ст., богослів'ю, упорядкуванню інформації про родовід власної родини, запису власних спогадів та ін. На жаль недочував, тому мабуть чимало з пережитого так і залишилося невідомим родині. Однак саме те, що він розповів про власний козацько-селянських родовід - про жителів сіл Київщини Гончаренків, Деревців, Осначів і їх численних родичів, стало початком пошуків і впорядкуванню відомостей про родовід, які продовжуються і зараз.

+ + +

Упокой, Боже, казака Твоего Николая и учини его в раю, где лики святых, Господи, и праведники сияют яко светила; усопшие казаки Твои упокой, презирая их все согрешения

28_20/4 <8+9> ♀ Марія Єрмолаївна Залозна [Залозні]

Рођење: ~ 1921, Княжичі, Остерський повіт, Чернігівська губернія, УСРР

Проживає у батьківській хаті.

31_21/4 <5+8> ♀ Нина Семёновна Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 1921, Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, УССР

Згадується в дворі №241 зі списку жителів села Княжичі за 1925 рік, розміщеному в книзі Ольги Касьян "Княжичі. Моє рідне село" на сторінці 313. За словами М.М.Гончаренка приїзджала до них 1 раз в с.Княжичі разом із сестрою Сонею.

13_22/4 <3+7> ♂ Иван Михайлович Гончаренко [Гончаренки с Заднепровья]

Рођење: 19 јун 1923, Княжичи, Броварской район, Киевская округа, УССР, СССР
Хришчанство крштење: ~19 јун 1923, Княжичи, Броварской район, Киевская округа, УССР, СССР
Свадба: <15> ♀ Анастасия Яковна Бублик (Гончаренко) [Бублики] b. 4 новембар 1929 d. 5 август 2007, Kniazhychi, Kiev Oblast, Ukrainian SSR, USSR
Брачно одобрење: <15!> ♀ Анастасия Яковна Бублик (Гончаренко) [Бублики] b. 4 новембар 1929 d. 5 август 2007, Kniazhychi, Kiev Oblast, Ukrainian SSR, USSR
Смрт: 25 август 2011, Шрамковка, Драбовский район, Черкасская область, Украина
Сахрана: 27 август 2011, Шрамковка, Драбовский район, Черкасская область, Украина

== + + + == Упокой Боже Ивана и прости ему вся согрешения вольные и невольные и учини его, вместе с его сродниками, близкими, друзьями, земляками и благодетелями в раю, где лики святых, Господи и праведники сияют яко светила, даруя ему причастие вечных Твоих благих и Твоего безконечной и блаженной жизни наслаждение; усопшие люди Твои упокой, презирая их вся согрешения

29_23/4 <5+8> ♂ Андрей Семёнович Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 1924, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР
Смрт: 1943, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР

Розстріляний фашистами в Княжичах під час їх відступу у 1943 році як і його батько і чимало інших чоловіків і молодих хлопців села. Жінки і дітей не було.

+ + +

Упокой Боже, Андрія і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

33_24/4 <8+9> ♀ Евфросиния Ермолаевна Залозная [Залозные]

Рођење: 1924, Княжичі, Броварський район, Київська область, УСРР, СРСР

23_25/4 <9+6> ♂ Анатолій Федорович Медко (Білойван) [Медки]

Рођење: 30 јул 1925, Бровари, Броварський район, Київська область, УСРР, СРСР
Смрт: ~ 2000, Київ, Україна

Після того як втратив батька був усиновлений чоловіком своєї тітки, який дав йому своє прізвище. Став кандидатом наук. Мав двох дочок, народжених в один день. Помер приблизно в кінці 1990х. Спогади записані зі слів Миколи Михайловича і Анастасії Михайлівни Гончаренко.

+ + +

Упокой, Боже, раба Твого Анатолія і учини його в раї, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.

17_26/4 <3+7> ♀ Анастасия Михайловна Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 6 фебруар 1926, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР
Хришчанство крштење: >6 фебруар 1926, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР
Свадба: <16> ♀ Фёдор Михайлович Заглинский [Заглинские] b. 1927 d. ~ 1973, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР
Развод: <16!> ♀ Фёдор Михайлович Заглинский [Заглинские] b. 1927 d. ~ 1973, Княжичи, Броварской район, Киевская область, УССР, СССР
Свадба: <17> ♂ Микола Федорович Волоха [Волохи] b. 2 мај 1920 d. 9 децембар 2009
Смрт: 20 фебруар 2015, Княжичи, Броварской район, Киевская область, Украина
Сахрана: 21 фебруар 2015, Княжичи, Броварской район, Киевская область, Украина

Труженица и молитвенница, ласковая с детьми, но временами слишком строгая и критичная к себе и другим, изза чего почти всю жизнь прожила сама, без мужа и детей, только в старшем возрасте нашла себе мужа, деда Николая.

22_27/4 <9+6> ♂ Борис Фёдорович Медко [Медки]

Рођење: Княжичи, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
Смрт: < 1941, УзбекССР, СССР

Поїхав у Узбеччину, ще "до німців" (до 1941 року), там і загинув. Спогади записані зі слів Миколи Михайловича і Анастасії Михайлівни Гончаренків.

+ + +

Упокой, Боже, раба Твого Бориса і учини його в раї, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.

19_28/4 <9+6> ♀ Зінаїда Федорівна Медко [Медки]

20_29/4 <9+6> ♀ Лідія Федорівна Медко [Медки]

25_30/4 <8+9> ♂ Володимир Єрмолайович Залозний [Залозні]

Жив у м.Київ.

26_31/4 <8+9> ♀ Зинаида Ермолаевна Залозная [Залозные]

Фотография из архива Анастасии Михайловны Гончаренко, двоюродной сестры.

5

57_1/5 <32+10> ♀ Борис Ілларіонович Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 15 јул 1926, Княжичі, УСРР, ССРР
Свадба: <18> ♀ Мария Епифановна Рева (Ревенко) [Реви]
Смрт: 3 децембар 2003, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна

56_2/5 <32+10> ♂ Василь Ілларіонович Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: 14 април 1930, Княжичі, Броварський район, Київська область, УСРР, ССРР
Свадба: <19> ♀ Любов Ілларіонівна ? (Гончаренко) [?] d. ~ 2005

54_3/5 <14+12> ♂ Владимир Фёдорович Заглинский [Заглинские]

Рођење: 24 август 1937, Княжичі, Броварський район, Київська область, УСРР, СРСР
Свадба: <20> ♀ Галина Михайлівна Кас'ян (Заглинська) [Кас'яни] b. 8 март 1939 d. 2013
Хришчанство крштење: 24 август 1937, Княжичі, Броварський район, Київська область, УСРР, СРСР
Смрт: Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
Сахрана: Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна

З старого україноруського православного крестьянського козачого роду. Громадянин Української Республіки у складі Радянського Союзу.

В дитинстві багато часу проводив у сім'ї свого діда Михайла. Під час німецької окупації, в день смерті діда дуже просив тітку повести його у двір до діда, прийшов, поспілкувався з дідом (який тоді саме порався біля сараю, де жила сім'я, хата на той час була зруйнована) і коли поспілкувався з дідом пішов з тіткою знову ховатись в окопи, а через кілька годин стало відомо, що діда не стало, тобто він був останнім, хто спілкувався з дідом.

+ + +

Упокой Боже Владимира и прости ему вся согрешения вольные и невольные и учини его, вместе с его сродниками, близкими, друзьями, земляками и благодетелями в раю, где лики святых, Господи и праведники сияют яко светила, даруя ему причастие вечных Твоих благих и Твоей безконечной и блаженной жизни наслаждение; усопшие люди Твои упокой, презирая их вся согрешения

53_4/5 <15+13> ♀ Ганна Констянтинівна Галина Тетянич (Петренко) [Тетяничі]

Рођење: 5 јануар 1938, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Свадба: <21> ♂ Василий Савельевич Петренко [Петренки] b. 1932 d. 1974
Хришчанство крштење: ~5 јануар 1938, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Смрт: 8 децембар 2011, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
Сахрана: ~8 децембар 2011, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна

Нащадок староруських, українських і козачих родів Подніпров'я і Задніпров'я, Старої, Святої, Дідової Русі і Рідної України у її складі. Громадянка Українського господарства, в т.ч. у складі Країни Рад, Радянського союзного господарства

Після закінчення 7 класів працювала на шкідливому виробництві, сумнозвісний у селі завод №512, потім хворіла.

Її хрещена Галина Петренко, пасербниця тітки Онисі.

Після трагічної смерті чоловіка знайшла розраду у вірі в Бога. Стала частіше ходити до церкви. У 1990х разом з родичами приймала участь у будівництві церкви у селі Княжичі, домовлялася з людьми, діставала необхідні дозволи і матеріали.

Одна з активних учасниць відродження церковного і богослужбового життя в рідному селі в 1990х рр., про що згадується в книзі Ольги Касьян "Княжичі. Моє рідне село", де вона зокрема названа головним організатором будівництва нової Свято-Преображенської церкви в селі Княжичі, центру Княжицької іночої обителі, в появі якої є і її лепта теж. Прихильниця Київської митрополії Московської патріархії і традиційного богослужіння церковнословенською мовою, чин якого відомий ще з царських часів.

+ + +

Упокой Боже Галину і прости їй вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини її, разом з її рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи їй причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

50_5/5 <15+13> ♂ Іван Констянтинович Тетянич [Тетяничі]

Рођење: 14 април 1939, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Хришчанство крштење: ~14 април 1939, Собор святого Володимира міста Києва, УРСР, СРСР
Свадба: <22> ♀ Наталья Владимировна Шевченко (Тетянич) [Шевченки] b. 30 мај 1945 d. 3 јануар 2000
Смрт: 15 новембар 2007, Київ, Україна
Сахрана: >15 новембар 2007, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна

Нащадок старих родів трудових і бойових козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда які багато віків проживали на теренах сучасної Броварщини, представників християнського і козачого сословій з сіл колишнього Остерського повіту Чернігівської губернії Російської імперії таких як Княжичі, Гоголів, Требухів, Дударків, початки яких ідуть від часів, давніших за часи Хмельниччини, можливо навіть сягають часів старожитнього Києво-Руського Князівства на Подніпров'ї. Громадянин Української Держави-Республіки, в т.ч. у складі Сполучених Радянських Держав-Республік, Радянського Союзу 20 ст.

Народився у простій родині українських селян, простих радянських колгоспників. Жив у непростий час, немало побачив і пережив.

14 квітня 1939 року за участю своєї матері і 14-літньої тітки Анастасії Гончаренко охрещений по православному обряду у соборі на честь святого рівноапостольного князя Володимира у місті Києві. Восприємницею новоохрещеного стала тітка Анастасія. За спогадами Анастасії Михайлівни Гончаренко, сестра її взяла за хресну в тому числі і тому, щоб поменше людей на селі знало про цю подію, бо сім'я переживала, що можуть бути неприємності з діючою владою. Коли прийшли в собор, там посеред практично пустого собору стояв священник, якого обступила група людей, переважно жінок з немовлятами, який і проводив обряд хрещення.

Український радянський вчений, викладач і винахідник у галузі сільськогосподарських наук. Кандидат технічних наук. Брат українського філософа і художника Феодосія Тетянича.

Його дитинство пройшло в холодні і голодні повоєнні роки.

Батько, Костянтин Кирилович, пройшов усю війну і повернувся додому в жовтні 1945 р., важко поранений, інвалід війни 1-ї групи по зору. Був нагороджений Орденом Слави III ступеня і п'ятьма медалями за період 1941-1945 рр.

Мати, Тетяна Михайлівна, працювала в колгоспі за трудодні. У сім'ї було четверо дітей.

Грошей в колгоспі не платили, а в кінці року за трудодні видавали мізерну кількість зерна, якого на 7 осіб не вистачало. Тому всі діти працювали вдома по господарству. Сім'я продавала вирощені картоплю, овочі, ягоди, фрукти на базарі в Києві. Малий Іван з мамою рано вранці, до першої зорі, виходили з дому і швидко йшли на базар через ліс пішки, несучи в саквах через плечі товар. А назад із Києва поверталися бігом (треба було ще після обіду до школи йти в другу зміну), несучи додому лише темний хліб і олію, на більше грошей не вистачало.

Після закінчення початкової школи, продовжив навчання у Требухівській середній школі, яку закінчив у 1956 році.

Потім здобув спеціальність бухгалтера. У 1957 році був прийнятий у колгосп на посаду бухгалтера, влітку працював комбайнером.

У 1959 році обраний другим секретарем Броварського райкому комсомолу.

У 1960 році вступив у Інститут сільського господарства в Києві, який закінчив у 1966 році за спеціальністю Електрифікація сільського господарства. Згодом вступив до аспірантури, яку успішно закінчив.

У 1982 р. захистив кандидатську дисертацію, йому був присвоєний учений ступінь кандидата технічних наук.

Іван Костянтинович став керівником близько 40 науково-дослідних робіт, автором 9 книг, 15 брошур, 75 статей та 18 винаходів. За великі досягнення в науці йому було присвоєне вчене звання - старший науковий співробітник.

Тетянич І.К. був членом учених рад ряду інститутів та членом Вченої ради по захисту дисертації Національного аграрного університету, брав участь у розробці 27 установок і 16 найменувань технічних засобів для діагностики, технічного обслуговування та ремонту і відновлення сільськогосподарської техніки. Установки демонструвалися на виставках досягнень у народному господарстві СРСР, УРСР, за що нагороджений медалями, за впровадження винаходів нагороджений медаллю "Винахідник СРСР".

При всій зайнятості приїзджав у рідне село Княжичі в батьківську хату. У нього була хата у селі і земельна ділянка, де він любив трудитися на землі.

Народився у селі Княжичі, Броварського району на Київщині у православній селянській родині україноруського козацького походження, нащадків старих козацько-селянських родів Київщини. Представник роду Тетяничів. По матері — нащадок роду Гончаренків, а також старих україноруських козацьких родів Деревців, Осначів та ін. — осадників і першопоселенців сіл Броварського району Київщини, до революції — Остерського повіту Чернігівської губернії Російської імперії, а в часи Гетьманщини — Переяславського полку Війська Запорізького.

Таємно (як це доводилося робити у ті непрості роки) охрещений у Володимирському соборі у місті Києві. Закінчив семирічку у селі Княжичі, потім завершував навчання (десятирічку) у селі Требухів.

Навчався у Київській сільськогосподарській академії.

Працював у Київській сільськогосподарській академії і інститутах.

Помер у Києві, похований у Княжичах.

Наукові праці і патенти

Тетянич, Іван Костянтинович. Ремонт автотракторного електрообладнання / Іван Костянтинович Тетянич; Іван Костянтинович Тетянич. — К. : Урожай, 1972. — 50 c. — 0.07, р. 631.372#631.302
Тетянич, Iван Костянтинович. Поточний ремонт автотракторного електрообладнання / Iван Костянтинович Тетянич, Олександр Костянтинович Тетянич. — К. : Урожай, 1977. — 58 c. — 0.12, р. 631.372#631.302
Тетянич, Іван Костянтинович. Відновлення деталей автотракторного і силового електрообладнання / Iван Костянтинович Тетянич; Іван Костянтинович Тетянич. — К. : Урожай, 1986. — 121 c. — 0.30, р. 631.371#631.3
Восстановление электродов аккумуляторных батарей / И.К. Тетянич, А.А, Деркач, В.М. Бучной, В.А. Симкин, В.А. Белов // Механизация и электрификация сельского хозяйства, 1988, № 4.
Мала механізація у присадибному господарстві / Олександр Георгійович Залигін, Іван Костянтинович Тетянич, Віктор Пилипович Заборський. — 2-е вид., перероб. і доп. — Киев : Урожай, 1991. — 247 с. : ил. — Літ.: с.245. — ISBN 5-337-00754-8 : 4.20 р.

Патенти

Способ восстановления изношенных цилиндрических деталей 15.06.1993 г. автор(ы): Тетянич Иван Константинович, Орлова Людмила Владимировна. № документа 01821311
http://www.centrmag.ru/iindex.php?book2=800141&pag=20
http://nubip.edu.ua/node/1376/5

+ + +

Упокой Боже Івана і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшенія

51_6/5 <15+13> ♂ Феодосій Костянтинович Федір Тетянич [Тетяничі з Задніпров'я]

Рођење: 17 фебруар 1942, Княжичі, Київська загальна округа, Українське рейхскомісарство, Німецьке царство
Свадба: <23> ♀ Бублик (Тетянич) [Бублики]
Хришчанство крштење: >17 фебруар 1942, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Смрт: 18 фебруар 2007, Київ, Україна
Сахрана: >18 фебруар 2007, Лісове кладовище, Київ, Україна

Охрещений за православним обрядом у селі Княжичі. Восприємницею виступала рідна тітка Анастасія.

Похований по православному обряду, панахиду судячи за все служив протоієрей Олексій Микитович Кострубицький.

Шанується в т.ч. як Отець Феодосій, один з Отців Києва, Рідної України і Старої, Святої Русі у складі Неосяжного Заходу

+ + +

Упокой Боже Феодосія і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшенія

61_7/5 <16+14> ♂ Олександр Миколайович Гончаренко [Гончаренки]

Рођење: ~ 1947, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Смрт: ~ 1947, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР

Помер немовлям у кілька місяців. Можливо стався трагічний випадок, в чому була вина одного з батьків.

+ + +

Упокой, Боже, Олександра і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

52_8/5 <15+13> ♂ Олександр Костянтинович Тетянич [Тетяничі]

Рођење: 6 април 1950, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Свадба: <24> ♀ Голуб [Голуби]
Смрт: 20 октобар 2020, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна

== + + + == Упокой Боже Олександра і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи їй причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

44_9/5 <13+15> ♀ Гончаренко [Гончаренки с Заднепровья]

Свадба: <25> ♂ Геральд Григорович Роде [Роди з Задніпров'я] b. 21 јануар 1945 d. 28 новембар 2021

45_10/5 <13+15> ♀ Гончаренко [Гончаренки]

Свадба: <26> ♂ Владимир Федосеевич Карабут [Карабуты] b. 5 мај 1939 d. 10 мај 1999

46_11/5 <13+15> ♀ Гончаренко [Гончаренки]

Свадба: <27> ♂

Сучков [Сучковы]

47_12/5 <13+15> ♀ Гончаренко [Гончаренки]

Свадба: <28> ♂ Пужаев [Пужаевы]

48_13/5 <16+14> ♂ Гончаренко [Гончаренки]

Свадба: <29> ♀ Шевченко [Шевченки]

49_14/5 <16+14> ♀ Гончаренко [Гончаренки]

Свадба: <30> ♂ Маленко [Маленки]

55_15/5 <31> ♀ Ніла [?]

58_16/5 <32+10> ♀ Евфросиния Илларионовна Гончаренко [Гончаренки]

Свадба: <31> ♂ Николай Фёдорович Петренко [Петренко]

59_17/5 <23> ♂ Білойван [Білойвани]

60_18/5 <23> ♀ Білойван [Білойвани]

6

71_1/6 <54+20> ♂ Микола Володимирович Заглинський [Заглинські]

Рођење: 11 децембар 1960, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Свадба: <32> ♀ Людмила Іванівна Чухліб [Чухліби]
Хришчанство крштење: ~11 децембар 1960, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Смрт: 3 октобар 2009, Ічня, Чернігівська область, Україна, вбитий
Сахрана: 5 октобар 2009, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна

Працював водієм-дальнобойщиком. Поїхав по роботі до містечка Ічні у Чернігівській області. Зайшов до місцевого кафе, де на його біду сиділи два кримінальники, що помітили в його руках помітну суму грошей. Дочекавшись, коли він вийшов з кафе і залишився сам вони його сильно побили і відібрали гроші, заливши лежати на землі. Внаслідок сильного струсу мозку помер до того як приїхала швидка.

+ + +

Упокой, Боже, Миколу і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

72_2/6 <54+20> ♀ Валентина Володимирівна Заглинська [Заглинські]

Рођење: 17 јануар 1962, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Свадба: <33> ♂ Пётр Григорьевич Борисенко [Борисенки]
Смрт: 8 мај 1998, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна

Восприємник при хрещенні І.М.Гейко, друг батька.

+ + +

Упокой, Боже, Валентину і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія

70_3/6 <50+22> ♀ Тетяна Іванівна Тетянич (Михайловська) [Тетяничі]

Рођење: 4 мај 1969, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Свадба: <34> ♂ Петро Васильович Михайловський [Михайловські] b. 15 јун 1946 d. 3 мај 2020
Хришчанство крштење: ~4 мај 1969, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Смрт: 29 септембар 2004, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
Сахрана: ~29 септембар 2004, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна

За спогадами рідних і близьких дуже доброзичлива і гарна людина.

Праці

Статор асинхронного двигателя. Авторы патента: ТЕТЯНИЧ ИВАН КОНСТАНТИНОВИЧ, МИХАЙЛОВСКАЯ ТАТЬЯНА ИВАНОВНА - http://www.findpatent.ru/patent/180/1805529.html

+ + +

69_4/6 <52+24> ♂

Andrzej Tacjanicz [Tacjaniczowie]

Рођење: 28 јун 1981, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Свадба: <35> ♀ Wiatr (Tacjanicz) [Wiatrowie]
Смрт: 14 јул 2021, Київ, Україна, помер у лікарні

62_5/6 <44+25> ♂

Роде [Роди з Задніпров'я]

63_6/6 <44+25> ♂ Роде [Роды с Заднепровья]

64_7/6 <46+27> ♂

Сучков [Сучкови]

65_8/6 <47+28> ♂ Пужаєв [Пужаєви]

Свадба: <36> ♀ Корсун (Пужаєва) [Корсуни]

66_9/6 <47+28> ♀ Pużajewa [Pużajewowie]

Свадба:

67_10/6 <46+27> ♀ Сучкова [Сучковы]

68_11/6 <52+24> ♀ Тетянич [Тетяничі]

73_12/6 <54+20> ♂ Заглинский [Заглинские]