Демьян Дементий Иванович Булюбаш - Индекс потомака

Из пројекта Родовид

Особа:639280
Generation of a large tree takes a lot of resources of our web server. Anonymous users can only see 7 generations of ancestors and 7 - of descendants on the full tree to decrease server loading by search engines. If you wish to see a full tree without registration, add text ?showfulltree=yes directly to the end of URL of this page. Please, don't use direct link to a full tree anywhere else.
11/1 <?+?> Демьян Дементий Иванович Булюбаш [Булюбаши]
Булюбаш Дементій (Дем'ян) — значковий товариш Лубенського полку (? - 1740 -1747 - ?). Мав приїжджий двір у м. Чигриндубрава та 2 хати, в яких жили наймані у 1747 р. У с. Горбові приїжджий двір і шинок. В с. Лебехівці мав підданих убогих 8 дворів на 10 хат та 12 бездвірних і 9 ратушних служителів, в д. Грішкові убогих 10 дворів на 19 хат і 4 бездвірних та 5 ратушних; в с. Горбові убогих 29 дворів на 42 хати і 11 бездвірних та 7 ратушних служителів; в д. Сидорові убогих 12 дворів на 17 хат та 6 бездвірних і 8 ратушних, хутір в Чигриндубравській сотні на 5 хат. Д.: Ірина NNN (? - 1781 - ?).

Слобідка Кринки поселена на поч. 18 ст. лубенським полковим суддею Дем'яном Булюбашем, сином чигирин-дібрівського полковника Івана Булюбаша — на землях, захоплених ним у шушвалівських козаків. На час перепису 1781 відносилася до Остап'ївської сотні Миргород, полку та Жовнинської сотні Лубен, полку.

Першими поселенцями Великих Кринок були посполиті і козаки, вірогідно, вихідці з правобережжя, яким Лубенський полковий суддя Д.Булюбаш дозволив оселятися на землях, відібраних у них шушвалівськими козаками. Згодом виникло два села – Великі і Малі Кринки, розташовані близько одне від одного. Ними володіли різні поміщики: Апостоли, Закревські, Битягівські, Базилевські.

У 1766 році Гриньки входили в склад Жовнинської сотні Лубенського полку, належали Дем’яну Булюбашу.

У 1780 році Дем’ян Булюбаш володів 32 дворами і 53 хатами.

Дементий (Демьян) Иванович, значковый товарищ Лубенского полка (ран. 1740-1747-?); имел приезжий двор в м. Чигириндубрава и 2 хаты наемных работников, в с. Горбове приезжий двор и шинок (1747); в с. Лебеховке подданных убогих 8 дворов на 10 хат, 12 бездворных и 9 ратушных служителей, в д. Гринкове убогих 10 дворов на 19 хат, 4 бездворные хаты и 5 ратушных служителей, в д. Сидорове убогих 12 дворов на 17 хат, 6 бездворных и 8 ратушных служителей, хутор в Чигириндубравской сотне на 5 хат. Ж. Ирина ...... (?-1781-?)*.

2

31/2 <1+1> Иван Демьянович Булюбаш [Булюбаши]
Иван Демьянович, род. в 1733 г.; войсковой канцелярист (1754); сотник Жовнинский (1760-18.09.1769); абшитован из-за болезни бунчуковым товарищем Лубенского полка (1769-1786-?); его "сказка" про службы датирована 1760 г.; помещик Золотоношского у. (1786)*******.

Ж. (с 1760 г.) Анна Ивановна Огранович*******, дочь Ивана Григорьевича (род. ок. 1712 г., значкового товарища (1745 ), + до 1760) и Евдокии Петровны ... (род. ок. 1722 г.); по разделу 8.03.1760 г. имений деда (Григория Корнеевича, бунчукового товарища) получила разные мелкие грунты; за ней Лубенского у. в с. Засульи и Ерковцах 108 душ (1786).

Булюбаш Іван Дем'янович (1733 - ?) - військовий канцелярист (1754), сотник жовнинський (1760 - 1769.18.09), абшитований бунчуковий товариш у Лубенському полку (1774).

42/2 <1+1> Федор Демьянович Булюбаш [Булюбаши]
Рођење: 1735
Булюбаш (Болюбаш) Федір Дем’янович (1735 – ?) – благодійник.

Дворянин, надвірний радник, його старанням зведено дерев’яну Святодухівську церкву (1797) у с. Стовбоваха Кременчуцького пов. (тепер Глобинського р-ну).

23/2 <1+1> Данило Дем'янович Булюбаш [Булюбаші]
Рођење: 1738
Свадба: <3> Елена Васильевна Сахно-Устимович (Булюбаш) [Сахно-Устимовичи]
_MILT: од 1762, значковий товариш Лубенського полку
Професија : од 18 јул 1764, возний жовнинський сотенний
_MILT: од 14 март 1771, сотник жовнинський
Булюбаш Данило Дем'янович (1738 - ?) - службу розпочав з 15 березня 1760 p., значковий товариш Лубенського полку (з 1762), возний жовнинський сотенний (з 1764.18.07.), сотник жовнинський (1771.14.03. - 1783). Мав 180 підданних.

Д.: (? - 1767 - 1780 - ?) Олена Василівна Сахно-Устимович, донька військового товариша. Мали трьох синів і п'ять доньок.

3

81/3 <2+3> Марфа Даниловна Булюбаш (Кулябка) [Булюбаши]
Фамилијарно стање: дворянка и дочь ротмистра
Број брака: 2-я жена Григория Ивановича
Свадба: <4> Григорий Иванович Кулябка [Кулябки] b. 27 јануар 1775 d. < 1842
62/3 <3+2> Павел Иванович Булюбаш [Булюбаши]
Павел Иванович, род. ок. 1760 г., службу начал 12.12.1778 г. войсковым товарищем Лубенского полка; титулярный советник (1789); майор (1798); Золотоношский уездный предводитель дворянства (01.1809-10.1823); + после 1823 г. в с. Гриньках, погребен в с. Горбах***.

Ж. (с 1789 г.) Марфа Степановна Томара, дочь Степана Васильевича Томары (род. 2.08.1719 г. в х. Коврае, с 1737 г. бунчуковый товарищ, с 1784 г. коллежский советник, + до 6.06.1794 г.) и Анны Васильевны Кочубей (дочь полковника Полтавского, вышла замуж против воли отца, за что лишена наследства).

Повітовий маршал полтавського дворянства Павло Іванович Булюбаш в с.Гриньки Полтавської губернії теж мав великий маєток. Як підкреслює О.Лазаревський, П.І.Булюбаш “пользовался уваженіемъ и почётомъ въ своёмъ дворянскомъ округу”. О.Лазаревський описує садибу й будинок П.І.Булюбаша: “Маршальская комната, по обычаю того времени, была увешана по стенамъ портретами Богдана Хмельницкаго и бывшихъ после него гетмановъ малороссійскихъ, а также и другихъ народныхъ героевъ; тутъ же висело по стенамъ и старинное, оправленное въ серебро и бронзу козачье и турецкое оружіе, тутъ и аттрибуты бывшей козачьей власти, бунчукъ и булава”. У 30-ті роки XIX ст. повітовий маршал П.І.Булюбаш переїхав з родиною з с.Гриньки до м.Лубен і “перевёз весь дом с музыкантами, прислугою, охотниками, рыбалками, пушками и пр.”, оскільки він будував тут повітову аптеку.

53/3 <3+2> Пётр Иванович Булюбаш [Булюбаши]
Олена Пчілка в нарисі про Миколу Лисенка згадує, що бабуся композитора Марія Василівна Булюбаш доводилася сестрою “славетному полтавцю математику Остроградському”. Вона була дружиною Миколи Петровича Булюбаша — діда по матері Миколи Віталійовича Лисенка.

Музичні колективи утримували також представники козацької старшини Булюбаші, Лизогуби, Галагани, Томари, Селецькі, Лукашевичі та інші. Так, родич М. Лисенка Петро Булюбаш ще на початку XIX ст. утримував духовий оркестр, який грав під час панських сніданків та обідів, а також на балах, де поміж витонченими європейськими танцями лунали "метелиця" і "журавель". Оркестрова музика в панських маєтках – це не тільки серйозні симфонічні твори, а й танцювальна музика, яка лунала на чисельних балах та танцювальних вечорах. Улюбленими танцями панської верхівки були й українські народні танці – "метелиця", "голубець", "козачок", "горлиця", "журавель". О. Васюта зазначає, що названі українські танці виконувались на петербурзьких балах у XIX ст. [1, 53]. Т. Шеффер свідчить, що "горлицю" танцювали в Кибинцях у Д. Трощинського, а у Булюбаша в Гриньках – "метелицю" і "журавля".

Дві музичні стихії виколисували змалечку майбутнього композитора. Одна – класична – у родині, яка добре пам'ятала кріпацький оркестр материного діда Петра Булюбаша.

74/3 <3> Иоасаф Булюбаш [Булюбаши]

4

141/4 <8+4> Николай Григорьевич Кулябка /младший/ [Кулябки]
Рођење: 11 фебруар 1816
_MILT: штабс-капитан
Свадба: <6> Прасковья Ивановна Магденко (Кулябка) [Магденко] b. 1820
Смрт: 1880
122/4 <5> Иван Петрович Булюбаш [Булюбаши]
Булюбаш, Иван Петрович, видный общественный деятель, из полтавских дворян. Воспитывался в Дворянском полку. Начал службу в Житомирском егерском, а в 1853 г. перешел в л. г. Московский полк. В Крымскую войну находился в составе войск, охранявших побережье Петербургской губернии. В 1856 г. принимал участие в составе при коронации Императора Александра II. В 1861 г. оставил службу. Был депутатом дворянства много раз, членом губернской земской управы и исполнял довольно долго обязанности председателя губернской земской управы. Был членом правления Полтавского земельного банка и председателем попечительного совета Мариинской женской гимназии и до августа 1906 г. был директором Александринского приюта. Акционерами Полтавского земельного банка учреждена имени его стипендия (капитал 2 1/2 тыс.). Кроме этого, членами попечительного совета Мариинской женской гимназии учреждена в честь Б. стипендия на собранный между членами капитале — 1225 р. (учреждена 2 июня 1907 года). Гвардии поручик.
113/4 <5> Александр Петрович Булюбаш [Булюбаши]
Рођење: ~ 1835
Свадба: <8> Екатерина Ивановна Капнист [Капнисты] b. 16 октобар 1845
Смрт: 1889
Ст. Сов. Александр Петрович Булюбаш (1877—1879 г.).

коллежский советник; статский советник;

30 ноября - 5 мая 1888 действительный статский советник Булюбаш Александр Петрович (ск. 1889).

94/4 <5> Николай Петрович Булюбаш [Булюбаши]
Село Гриньки належало поміщикові М. П. Булюбашу – двоюрідному дядькові Ольги Єреміївни, в якого вона росла. У М. П. Булюбаша не було власних дітей, він дуже любив Ольгу, а Миколу Лисенка вважав своїм онуком.

Микола і Марія Булюбаши - двоюрідні дід і баба композитора Миколи Віталійовича Лисенка.

Перше виховання нашого композитора було поведене на аристократичний лад: чиста французька мова, вишукані манери, танці, уміння невимушено триматися у вітальні—ось що вимагалось від дитини … Відомий поет Фет, який служив у тому ж Орденському полку [що й батько Миколи], навіть дорікав матері Лисенка, що вона вчила сина спершу азбуки французької, і взявся сам учити його російської.

Але противагою до цього стала любов до українського побуту двоюрідних діда та бабуні Миколи — Миколи та Марії Булюбашів, які не мали своїх дітей та плекали онука від щирого серця.

"Двоюрідний дід Миколи, М. П. Булюбаш … був маршалком і впливовою в повіті людиною; він інакше не говорив, як по-українському, обожнював свого онука, який одержав своє ім'я в честь його … сам любив і дорожив національною простотою … Жінка його, бабуня Миколи Віталійовича, Марія Василівна, була найдобрішою істотою … любила українські пісні, розповіді і навіть казки" (Михайло Старицький).

Олена Пчілка в нарисі про Миколу Лисенка згадує, що бабуся композитора Марія Василівна Булюбаш доводилася сестрою “славетному полтавцю математику Остроградському”. Вона була дружиною Миколи Петровича Булюбаша — діда по матері Миколи Віталійовича Лисенка. В їхньому будинку в селі Гриньках виховувався майбутній композитор. Гриньки розташовані неподалік від Устимівки Кременчуцького повіту, звідки походила мати нашого видатного вченого. Марія Василівна кохалася в українських піснях і часто зимовими вечорами запрошувала дівчат-покоївок співати. “Можливо, що через ті хори українська пісня найперше влилася чулою і дужою хвилею в серце малого Миколи”, — зазначає Олена Пчілка.

З оточення Сахно-Устимовичів слід згадати Андрія Федоровича Лук’яновича — доброго знайомого Івана Котляревського і Тараса Шевченка. Лук’янович був сватом дядькові Михайла Васильовича Прокопу Андрійовичу (тому самому, що свого часу змусив Михайла опановувати науку, а не військову справу).

У селі Устимівці Кременчуцького повіту був також маєток Диздаревих, з якими родичались Остроградські й Сахно-Устимовичі (молодший брат Михайла Васильовича Андрій перебував у шлюбі з Марією Павлівною Диздаревою). Диздареви походили від Мустафи, колишнього диздаря — коменданта турецького міста Очакова, який прийняв православну віру, отримавши ім’я Парфентій, вступив у Запорозьке військо й дослужився до чину обозного Полтавського полку (1660). Пилип Павлович Диздарев (брат Марії Павлівни), 1797 року народження, закінчив С.-Петербурзьку медико-хірургічну академію, працював лікарем спочатку в Одесі, а потім — на Полтавщині. Під час епідемії холери 1831—32 років у Полтаві й Полтавському повіті, а 1833-го у м. Старому Санжарові “для лікування стражденних діяв усюди не тільки порадами та приписами лікувальних засобів, а і власними зусиллями допомагав рятувати життя”. Згодом його обрали депутатом дворянства Кременчуцького повіту. Його син (племінник Михайла Васильовича) Олександр Пилипович був протягом 1884—94 років Кременчуцьким міським головою, попечителем Кременчуцького реального училища, почесним мировим суддею. За постановою думи, в її залі розмістили його портрет за послуги, які він зробив для міста.

105/4 <5> N. Петровна Булюбаш (Луценко) [Булюбаши]
.. Петровна За Еремеем ... Луценко. Их дочь, Ольга Еремеевна Луценко, за Виталием Романовичем Лысенко (род. 7.05.1810 г.; подполковник (1851-1857)), их сын - Николай Витальевич Лысенко (род. 9.03.1842 г., + 6.11.1912 г.), известный композитор.
136/4 <5> Елизавета Петровна Булюбаш (Сильверсван) [Булюбаши]

5

251/5 <14+6> Марфа Николаевна Кулябка (Каменская) [Кулябки]
Рођење: 30 септембар, м.Богачка, Миргородский уезд, Полтавская губерния, 1837 или 1847
Фамилијарно стање: потомственная дворянка
Свадба: <11> Владимир Николаевич Каменский [Каменские]
232/5 <14+6> Григорий Николаевич Кулябко [Кулябки]
Рођење: 2 јун 1844, м.Богачка, Миргородский уезд, Полтавская губерния
Физички опис: брат-близнец Николая
Фамилијарно стање: потомственный дворянин
Свадба: <12> Олександра Платонівна Ломиковська (Кулябка) [Ломиковські]
Смрт: 1893
243/5 <14+6> Николай Николаевич Кулябка [Кулябки]
Рођење: 2 јун 1844, м.Богачка, Миргородский уезд, Полтавская губерния
Физички опис: брат-близнец Григория
Фамилијарно стање: потомственный дворянин
Професија : надзиратель в Бердянской гимназии
Свадба: <13> Мария Марковна Гусаренко (Кулябка) [Гусаренко]
Свадба: <14> Марфа(Мавра) Силуановна [?]
224/5 <12+7> Елизавета Ивановна Булюбаш (Малама) [Булюбаши]
Рођење: 1865
155/5 <10+10> Ольга Еремеевна Луценко (Лысенко) [Луценко]
Их дочь, Ольга Еремеевна Луценко, за Виталием Романовичем Лысенко (род. 7.05.1810 г.; подполковник (1851-1857)), их сын - Николай Витальевич Лысенко (род. 9.03.1842 г., + 6.11.1912 г.), известный композитор.
166/5 <13> Адриан Карлович Сильверсван [Сильверсвани]
177/5 <13+?> Владимир Карлович Сильверсван [Сильверсвани]
188/5 <13+?> Вадим Карлович Сильверсван [Сильверсвани]
199/5 <13+?> Екатерина Карловна Сильверсван (Арцыбашева) [Сильверсвани]
2010/5 <13+?> Юлия Карловна Сильверсван [Сильверсвани]
2111/5 <13+?> Александра Карловна Сильверсван [Сильверсвани]

6

261/6 <15+15> Николай Витальевич Лысенко [Лысенко]
Рођење: 22 март 1842, Гриньки, Кременчугский уезд, Полтавская губерния
Свадба: <16> Ольга Александровна О’Коннор (Лысенко) [О’Коннор]
Свадба: <17> Ольга Антоновна Липская (Лысенко) [Липские]
Смрт: 6 новембар 1912, Киев
видатний український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.
322/6 <15+15> Віталій Віталійович Лисенко [Лисенки]
Рођење: 27 јун 1843, с.Галицьке, Хорольський повіт, Полтавська губернія
Смрт: помер в дитинстві
273/6 <15+15> София Виталиевна Лысенко (Старицкая) [Лысенки]
Рођење: 1 август 1849, Кагамлик, Кременчугский уезд, Полтавская губерния
Свадба: <18> Михайло Петрович Старицький [Старицькі] b. 2 децембар 1840 d. 14 април 1904
314/6 <15+15> Андрей Витальевич Лысенко [Лысенко]
Рођење: 1 јул 1851, Кагамлик, Кременчугский уезд, Полтавская губерния
Смрт: 1910
285/6 <22+?> Глеб Павлович Малама [Малами]
296/6 <22+?> Наталия Павловна Малама [Малами]
307/6 <23+12> Єлизавета Григорівна Кулябка (Бадигіна) [Кулябки]
«Елизавета Григорьевна Кулябко окончила курс гимназии Ващенко-Захарченко в г. Киеве. Замужем за Константином Андреевичем Бадигиным —доктором.

Папина мама — Елизавета Григорьевна Кулябко — была потомственной дворянкой. Ее род шел от гетмана Украины Данило Апостола (он стал гетманом в 1727 году). Среди интереснейших предков бабушки, а значит, и моих, были декабристы Муравьевы-Апостолы.

http://bolshoi-theatr.com/articles/330/

7

351/7 <27+18> Оксана Михайлівна Старицька (Стешенко) [Старицькі]
Рођење: Російська імперія
Свадба: <20> Іван Матвійович Сердешний Січовик Світленко Стешенко [Стешенки] b. 24 јун 1873 d. 30 јул 1918
Смрт: Казахстан
332/7 <27+18> Людмила Михайловна Старицкая (Старицкая-Черняховская) [Старицкие]
Рођење: 17 август 1868, Киев, Российская империя
Смрт: 1941, СССР
393/7 <26+17> Катерина Миколаївна "старша" Лисенко [Лисенки]
Рођење: 1878
Смрт: 1879, померла немовлям
434/7 <26+17> Богдан Николаевич Лысенко [Лысенко]
Рођење: 1879
Смрт: умер в малолетстве
445/7 <26+17> Катерина Миколаївна "молодша" Лисенко (Маслянникова) [Лисенки]
можливо її рідня з Херсонської губернії http://ru.rodovid.org/wk/%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B0%D1%8F:Tree/1078099
416/7 <26+17> Галина Миколаївна Лисенко [Лисенки]
Рођење: 1883
Смрт: 1964
367/7 <26+17> Остап Миколайович Лисенко [Лисенки]
Рођење: 1885
Смрт: 1968
Син Миколи Лисенка й небіж Михайла Старицького Остап у спогадах про батька пише, що «рід Лисенків ішов від Вовгури-Лиса із повстанського загону «Вовгурянців» самого Кривоноса. Своє старшинство Вовгура-Лис, якщо вірити переказам, одержав зі славних рук

Богдана Хмельницького». Про цю ж історію як про сімейну версію пише в коментарях і Р. Пилипчук.

408/7 <26+17> Мар'яна Миколаївна Лисенко [Лисенки]
Рођење: 1887
Смрт: 1946
429/7 <26+17> Тарас Миколайович Лисенко [Лисенки]
Рођење: 1900
Смрт: 1921
3410/7 <27+18> София Михайловна Старицкая (Русова) [Старицкие]
3711/7 <30+19> Сергій Костянтинович Бадигін [Бадигіни]
3812/7 <30+19> Наталья Константиновна Бадигина [Бадигины]
Папина мама — Елизавета Григорьевна Кулябко — была потомственной дворянкой. Ее род шел от гетмана Украины Данило Апостола (он стал гетманом в 1727 году). Среди интереснейших предков бабушки, а значит, и моих, были декабристы Муравьевы-Апостолы.

Жила бабушка в семье папиной сестры Наталии. Я помню, как она читала Шекспира (с английского сразу переводя на русский) своей маленькой внучке Лизочке, которая слушала ее с большим интересом.

8

471/8 <35+20> Ірина Іванівна Стешенко [Стешенки]
Рођење: 5 јул 1898, Київ, Російська імперія
Смрт: 30 децембар 1987, Київ, УРСР, СРСР
452/8 <33+?> Вероника Александровна Черняховская [Черняховские]
Рођење: 25 април 1900, Российская империя
Смрт: 22 септембар 1938, СССР
463/8 <35+20> Ярослав Іванович Стешенко [Стешенки]
Рођење: 1904, Російська імперія
Смрт: ~ 1939, Нагаєва бухта, РРФСР, СРСР
494/8 <37+22> Константин Сергеевич Бадигин [Бадигины]
Рођење: 29 новембар 1910, Пенза, Российская империя
Смрт: 17 март 1984, Москва, РСФСР, СССР
485/8 <37+22> Евгения Сергеевна Бадигина [Бадигины]
506/8 <37+22> Сергей Сергеевич Бадигин [Бадигины]