Фёдор Андреевич Кохно b. < 1700 d. 1735

Из пројекта Родовид

Догађаји

< 1700 Рођење: Малороссия

Рођење једног детета: ♀ Федорівна Кохно (Тимковська) [Кохни]

Рођење једног детета: ♂ Григорій Федорович Кохно [Кохни]

Рођење једног детета: ♂ Петро Федорович Кохно [Кохни]

Рођење једног детета: ♀ Фёдоровна Кохно (Копыстянская) [Кохны]

Рођење једног детета: ♂ Иван Фёдорович Кохно [Кохны] d. 1735

Рођење једног детета: ♀ Пелагея Фёдоровна Кохно (Харченко) [Кохны]

Рођење једног детета: ♀ Анастасия Михайловна Кохно (Прохорович) [Кохны]

Свадба: ♀ Мария Степановна Самусь (Кохно) [Самуси]

1735 Смрт: Российская империя

Напомена

Лубенський полковник Леонтій Свічка з 1680-х роках захопив степ і ліс на лівому березі річки Чумгак і почав оселювати тут хутори. У 1699 році ці землі він відписав своєму сину Лук'яну, а останній продав зачковому козаку Лубенському полку Федору Кохну за 20 талерів. Кохно продав ці землі в 1723 році своєму зятю Данилу Прохоровичу. Так «лес Шрамковщина по речце Чумгак вверх и вниз от городища Чумгак » опинились в руках панів Прохоровичів. Під час перепису у 1767 році «хутор прозываемый шрамковский состоящий полку Переяславского в сотни Яготинской, над речкой Чумгаком выше шрамковской стенки на яру» був поділений між синами Данила Прохоровича на 4-ри частини.

...

В ревизии Яготинской сотни Переяславского полка от 1726 года упоминаются Лубенського полку значкового товариша Федора Кохна піддані на Переяславському степу вольному жиючії, котрі ніяких повинностей до полку Переяславського не одбувають:

Хведор Шолудько

Прокоп Ткач

Леско Ткач

Омелько Ткач

Другий Золотоноский Ткач

Лиха(???) Сокира

Василь Горкавый

Савка Злама???

Грицко Радкив зять

Лаврин Швець

Кравець

Антон Старый

Кузьма Игнатыненко

Хведор Литвин

Йовхим Великий

Яков Сак

Лукьян Чалый

Ян Мазур

Иван Товстоноженко

Семен Лапоть

Василь Чередник

Радко

Петро Корабель.

• http://forum.vgd.ru/293/25240/

...

У 1700 р. знатний полку Лубенський товариш, багатий козак Кахно Федір скупив за безцінок у селян та рядових (бідних) козаків, внуків чи синів перших поселенців їх «отчизні» або «дідизні» ґрунти, хуторці Сухої (Гнилої) Оржиці, Чумгак і в 1720 року «за военные услуги» отримав на них від гетьмана універсал і став власником цих земель.

Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка: "Слободка над речкою Чумгаком - 20 дворов, владеет Лубенского полку сотне Пиратинской козак Федор Кохно, а в докладе надлежит потому, что крепостей не явил."

Федір Кахно завищав свої землі, Погреби з людьми, які там оселились, своєму сину Івану у спадщину. Іван Кахно збираючись в похід воєнний у 1735 році поселення Погреби, землі, інше добро передав під опіку своїй мачусі Марії Самусовій. Кохнівній він у своїй відписній зазначив:

«Року 1735 сентября 5, я Іван Кахно, знатний полку Лубенського товариш, ведомочиню сим моїм писаним отомведать потрібно будет иж я по указу его императорского величества намереж нинче в поход военний идти, а зоставшееся имение по силе духовной отца мого Федора Кахна оставляю в опеку пани мачете сваєй Марии Самусеевне до повороту мого из помянутого походу.» Іван Кахно з походу не повернувся і Марія Саму сова ґрунт Погребів, поля, ліси, сіножаті передала своїм зятям Данилу Прохоровичу, Федору Харченку, Данилу Копистянському та Георгію Тимковському.

Ці зяті Кохна у 1738 році ґрунт Погребів і сусідні землі продали князю Микиті Ігоровичу Трубецькому. Микита Ігорович Трубецький куплену землю почав заселювати селянами. Селяни Погребів піддані князя Трубецького займались хліборобством на панській землі, ходили на панщину. 1767 році в погребах було населення 720 чоловік. 1780 році князь Трубецький продав Погреби і землі дворянину Петру Волковському. З цього часу селяни стали підданими нового пана, останній продав маєток Погреби і людей поміщику Івану Павловичу Томарі. Дворів у селі було 130, у користуванні селян було 640 десятин землі, у поміщика 1330 десятин. Поміщик Іван Томара склав уставну грамоту і за цією грамотою 6 квітня 1865 року відпустив «на волю» ревізьскі чоловічі статі; наділивши їх садибами та ділянками польової землі всього 760 десятин. Рибну ловлю, очерет у ставку поміщик залишив виключно за собою.

Федір Кохно у 1723 році продав землі (ліс Шрамківка і ярки по річці Чумгак) своєму зятю Данилу Прохоровичу.

Од прародитеља до унучад