Феодосія Матвіївна ? (Куліненко) b. ~ 1727 d. изм 1775 и 1788 - Индекс потомака
Из пројекта Родовид
Свадба: <1> ♂ Пётр Иванович Кулиненко [Кулиненки] b. ~ 1722
Смрт: изм 1775 и 1788, Малоросія, Російська імперія
2
21/2 <1+1> ♂ Микита Петрович Куліненко Кулінський (Куленський) [Кулінські]Свадба: <2> ♀ Іванівна Невірівська [Невірівські]
Смрт: ~ 1781, Російська імперія
...
Іван Васильович Неверовський. Син священника. Компанієць. Значковий товариш Переяславського полку (1735-1759). Мешкав у Золотоноші (1735) та у Переяславі. Взяв прізвище дружини (до 1726) - Маріанни Павлівни Неверовської, доньки ротмістра компанійського полку А.Ковбаси (1722). Наказний сотник Переяславської полкової сотні (1736). Тесть київського сотника М.П.Куленського.Свадба: <3> ♀ Мария Алексеевна ? (Кулинская) [?]
Смрт: 14 мај 1811, Капустинцы, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
3
131/3 <5> ♂ Фёдор Семёнович Кулинский [Кулинские]Свадба: <4> ♀ ? (Кулінська) [?]
Свадба: <5> ♂ Семен Роздобудько [Роздобудьки]
Свадба: <6> ♂ Семен Іванович Добровольський [Добровольські з Капустинець] b. 1795
Смрт: 30 март 1830, Капустинці, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія
4 лютого 1821 року була восприємницею при хрещенні Сидора, сина Миколи Добровольського.
5 лютого 1823 року була восприємницею при хрещенні Григорія, сина Миколи Добровольського.
3 травня 1827 року була восприємницею при хрещенні Тимофія, сина Миколи Добровольського.Свадба: <7> ♀ ? (Кулінська) [?]
Бунчужний Переяславського полку. Засновник лінії Кулінських, яких по-вуличному прозивають "Чучками", саме його першого так називали.
+ + +
Упокой Боже, Андрія і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяСвадба: <8> ♂ Федір Падалка [Падалки]
4
191/4 <7+7> ♂ Степан Андрійович Кулінський [Кулінські]Свадба: <9> ♀ Анна Васильевна Красножен (Добровольская) [Красножены]
Смрт: 1875
+ + +
Упокой Боже Данила і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшеніяСвадба: <10> ♀ Варвара Пилипівна Ковалівна Кайданник (Кулінська) [Кайданники]
26 серпня 1879 року був восприємником при хрещенні Наталії, дочки Івана Микифорова сина Кайданника.
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Федора і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.5
241/5 <15+10> ♂ Василий Фёдорович Кулинский [Кулинские]Свадба: <12> ♀ Нина Петровна ? (Кулинская) [?]
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Василя і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.Свадба: <13> ♂ Григорій Петрович Довгий [Довгі] b. 25 јануар 1832
5 липня 1894 року був восприємником при хрещенні Опанасія сина свого двоюрідного брата, реєстрового крестьянина Трохима Іванова Красножона.
23 жовтня 1898 року був восприємником при хрещенні Дмитрія сина свого двоюрідного брата, реєстрового крестьянина Трохима Іванова Красножона.
27 листопада 1899 року був восприємником при хрещенні Катерини, дочки Івана Григорієва Красножона. Вказаний як реєстровий крестьянин і власник села Капустинців.
24 квітня 1900 року був восприємником при хрещенні Єлизавети, дочки реєстрового козака Ігнатія Васильєва Кузуба.
+ + +
Упокой, Боже, Григорія і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія
|
Замітка у краєзнавчому музеї села Капустинці, написана Федором Федоровичем Перешивкою у 1970х:
"Кулінський Іван Степанович - учасник бою з німцями під Безпальчевим у 1918 р.
Був заарештований німецькою жандармерією Яготина по куркульському доносу. Від розправи врятувався, зкориставшись фіктивною медичною довідкою, що був хворий іспанкою грипом"Рођење: 1863, Капустинці, Капустинська волость, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія
Хришчанство крштење: 1863, Капустинська церква Архистратига Михаїла, Пирятинський уїзд, Полтавська губернія, Російська імперія
+ + +
Упокой, Боже, рабу Твою Ганну і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.Хришчанство крштење: 1864, Капустинська церква Архістратига Михаїла, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Свадба: <15> ♀ Улъяна Фёдоровна Сердюк (Добровольская) [Сердюки] b. 1865, Архангело-Михайловский храм села Капустинец, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
Смрт: новембар 1919, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, УНР, розстріляний денікінськими карателями
Сахрана: новембар 1919, Капустинці, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, УНР
Приписний козак, згодом приписний солдат села Капустинців Пирятинського повіту Полтавської губернії Російської імперії.
3 липня 1890 року був восприємником при хрещенні Пилипа, сина Олександра Михайлова Андрусенка.
1 лютого 1902 року був восприємником при хрещенні Петра, сина реєстрового козака Івана Васильєва Кулінського. Згаданий в записі про хрещення як солдат села Капустинців.
8 грудня 1905 року був восприємником при хрещенні Миколи, сина реєстрового крестьянина Івана Григорієва Утки. Згаданий в записі про хрещення як солдат села Капустинців.
Садржај |
Згадка у краєзнавчому музеї села Капустинців
"Громадяни села Капустинець, розстріляні та убиті в боротьбі за радянську владу в роки громадянської війни:
1. Добровольський Семен Данилович, бідняк, народження 1860 року. Розстріляний в селі Капустинці денікінським карним загоном в листопаді 1919 року. Він був одним з перших заспівувачів революційної боротьби бідноти проти поміщиків. Поширював революційну пресу серед селян. В 1918-1919 роках член сількомбеду."
Стаття Ф.Перешивки "Комітетчик. Сторінки життя"
"Місцеве панство, багатії зрозуміли, що з іскри в селі почне розгоратися полум'я. Не чекаючи арешту, першим з села втік земський начальник, щоб пізніше, в 1919 році, повернутися з денікінцями і розстріляти однодумців Данила - Павленка Трохима, Добровольського Семена та інших."
Згадки у книзі І.Г.Козуба "Доба і доля"
Іван Гнатович Козуб у своїх спогадах "Доба і доля" пише:
"Справді, волость, яка стоїть у центрі на нібито зумисне створеному природою узвишші, своїми пропорціями вабить і тішить зір навіть малообізнаних на архітектурних тонкощах, проте небайдужих до краси селян. Більшість капустян навіть пишалися тією будівлею. До речі, вона збереглася й до сьогодні, тут тепер частина школи. Хоч як дивно, але розробив проект і побудував волость простий селянин-самоук - Семен Данилович Добровольський"
"Були в Капустинцях й інші так звані дворяни, але, крім дворянського титулу та більших статків, нічого доброго за душею не мали, а їхні діти так і залишилися гоноровитими дундуками-неуками. Тож простим молодим людям довелося самотужки вибиратися з темряви, а першими з-поміж них були Сидьорка, Омелько Миненко, Семен Добровольський, Гнат Козуб, Трохим Павленко та інші...
Невідомо, чи де вчився, чи, як кажуть, із Божою поміччю "прозрівав" Семен Добровольський. Зовні він був дуже подібний до якогось інородця. Хто казав, що він вихрист із жидів, а дехто прозивав його греком. Але і душею, і вчинками він був, сказати б, стовідсотковим капустянином, ревно дбав про поліпшення шкільної справи на селі, сміливо давав відсіч поліційній сваволі."
"Напроти волості, на горі, вивищується ще одна окраса села - перша справжня земська школа (до того вже була школа, але поганенька, непоказна і зовсім маленька). Тут невтомна Ольга Костівна Прохорович не шкодувала сил і здоров'я, дбаючи про розвиток, освіту й культуру дітей. Школа стоїть у зеленім оздобленні дерев, що їх Ольга Костівна посадила з учнями. Ще й сьогодні хочеться зайти сюди, посидіти на ганку й згадати тих, завдяки кому її збудовано, - Добровольського Семена Даниловича, Бузницького Грицька, Козуба Гната Васильовича, Івана та Кузьму Тимофієнків (Кулінських), Василя Рижого (Точкового), Семена Гавриленка (Шелеха) та інших."
"Нечуваною подією того часу для капустян був поліційний наскок і трус у Добровольських, Павленка й Павловського, спричинений згаданими виступами та читанням нелегальної літератури. Це не просто наполохало селян, а таки добряче нагнало страху й надовго стало темою притишених розмов та перешіптувань. Але це був лише початок, вірніше, перші спроби боротьби за краще майбутнє. Поки що капустинська громада заклопотана добуванням хліба насущного, була байдужою до тих зрушень і дбала, радше, про сякий-такий спокій, звикнувши до всього, вже не відчуваючи й не розуміючи свого безправ'я та злиденності, тішачись, проте, видимістю тихого й мирного життя в селі."
"Або бралися за животи, згадуючи про неписьменного Маркіяна Бублика, котрий мав звичку заходити до волості, як мовиться, "з понтом". Зайшовши, брав там газету і вдавав, ніби читає. Та Добровольський Семен - от же єхида! - "підкузьмив" його, зауваживши: "Що ж ти, Маркіяне, газету держиш догори ногами?" Чи то й справді так він її тримав, чи ні, але відтоді таки довгенько обминав і волость, і людей, що були свідками його конфузу. Селяни, як водиться, швидко довідалися про цей трапунок і за найменшої нагоди "розпитували": "А розкажи-но, Маркіяне, як же воно було?" Він правда, не губився."
"У волості збиралися переважно вдень і тільки місцеві розумники та грамотії. Сміливці, які не лізли за словом до кишені, могли змагатися навіть на політичні теми. Завсідниками там були Семен Данилович Добровольський та його син Борис, Трохим Прокопович Павленко, Василь Петрович Чаленко, Василь Олістратович Андрусенко, Федір Оврамович Павловський, Іван Кулінський та інші."
+ + +
Упокой Боже Семена і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшеніяХришчанство крштење: 21 новембар 1868, Капустинская церковь Архистратига Михаила, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
Восприємники при хрещенні Пантелеймон Степанов Бовтрюк і Марія Євфимієва Кулінська, дівчина.
+ + +
Упокой, Боже, рабу Твою Марію і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.Хришчанство крштење: 8 децембар 1870, церковь Архистратига Михаила, Капустинцы, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
Хришчанство крштење: 9 јул 1873, Капустинская церковь Архистратига Михаила, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
Хришчанство крштење: 26 новембар 1875, Капустинская церковь Архистратига Михаила, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
6
371/6 <24+12> ♂ Павел Васильевич Кулинский [Кулинские]Свадба: <16> ♀ Евдокия Харитоновна ? (Кулинская) [?] b. 1865 d. 25 новембар 1900
Свадба: <17> ♀ Елизавета Даниловна ? (Кулинская) [?]
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Павла і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.Свадба: <18> ♂ Антон Терентійович Бублик [Бублики]
Свадба: <19> ♂ Алексеевич Отришко [Отришки]
Свадба: <20> ♂ Данило Васильович Кулінський [Кулінські з Капустинець]
Хришчанство крштење: 31 јануар 1861, Капустинська церква Архістратига Михаїла, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія, запис №6 в метричній книзі в розділі про хрещення за 1861 рік
Хришчанство крштење: 26 јун 1861, Капустинская церковь Архистратига Михаила, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя, запись №17 за 1861 год
Хришчанство крштење: 12 април 1863, церква Архистратига Михаїла, Капустинці, Капустинська волость, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Хришчанство крштење: 30 јун 1868, церква Архістратига Михаїла, Капустинці, Капустинська волость, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Свадба: <21> ♀ Евфросиния Степановна ? (Добровольская) [?]
Хришчанство крштење: 1 мај 1889, Капустинська церква Архистратига Михаїла, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Смрт: 28 мај 1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР, розстріляний як ворог народу
Сахрана: 28 мај 1938, Золотоноша, Полтавська область, УРСР, СРСР, місце поховання невідоме
+ + +
Упокой Боже Бориса і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшеніяХришчанство крштење: 17 мај 1894, церква Архистратига Михаїла, Капустинці, Капустинська волость, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Хришчанство крштење: 8 август 1901, Капустинцы, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
Хришчанство крштење: 20 јануар 1906, Капустинська церква архістратига Михаїла, Капустинська волость, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Хришчанство крштење: 12 септембар 1910, церква Архистратига Михаїла, Капустинці, Капустинська волость, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Хришчанство крштење: 1916, церковь Архистратига Михаила, Капустинцы, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
Смрт: 21 јул 1944, 384 окремий медсанбат, помер від ран
Сахрана: >21 јул 1944, Маркенчуны, Южинская волость, Ракишкинский уезд, Литва
Кулинский Андрей Васильевич – капитан, заместитель командира батальона 732 стрелкового полка 235 стрелковой дивизии 43 армии. Родился в 1916 году в с.Капустинцы. Умер от ран 21.07.1944 года в 384 отдельном медико-санитарном батальоне. Похоронен в д.Маркенчуны Южинской волости, уезд Ракишки, Литва.
Згадки
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Андрія і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.7
531/7 <37+16> ♂ Пётр Павлович Кулинский [Кулинские]Свадба: <22> ♀ Ольга Семёновна Обмок (Кулинская) [Обмоки]
Хришчанство крштење: 23 новембар 1900, Капустинская церковь Архистратига Михаила, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
Восприємники під час хрещення Степан Максимов Куриленко і Єлизавета Варавина.
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Митрофана і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.Хришчанство крштење: 25 мај 1913, Капустинская церковь Архистратига Михаила, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
Смрт: УРСР, СРСР
Також ймовірно про нього є дані на http://podvig-naroda.ru.
+ + +
Упокой, Боже, раба Твого Олександра і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяСмрт: 10 јун 1990, Капустинцы, Яготинский район, Киевская область, УССР, СССР
+ + +
Упокой, Боже, козака Твого Олексія і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші козаки Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяСмрт: 28 јануар 1944, Вінницька область, УРСР, СРСР
Є дані на http://obd-memorial.ru і можливо на http://podvig-naroda.ru.
+ + +
Упокой, Боже, Миколу і учини його в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяСвадба: <23> ♂ Александр Алексеевич Хоменко [Хоменки] b. 6 септембар 1931 d. 19 јун 2007
Смрт: 2009, Капустинці, Яготинський район, Київська область, Україна
Сахрана: 2009, Капустинці, Яготинський район, Київська область, Україна
