Солтан Олександрович Солтан - Индекс потомака
Из пројекта Родовид
Рід русько-литовського (українсько-білоруського) походження. Відомі: Вишневецький князь Солтан Федорович († 1472 р.), Андрій Олександрович був підскарбієм Великого князівства Литовського 1486-1492, а його брат Солтан Олександрович - маршалом королівським і намісником Слонімський і Новогрудським (1483-1490). Син Андрія - Іван був підскарбієм надвірним Литовським (1507-1554), а з синів Солтана.
Йосип Солтан (пом. 1521) був Митрополитом Київським, Галицьким і всію Русі та владикою Смоленським, Олександр Солтан - маршалом королівським (1515-1541), його син Іван був також маршалом надвірним Литовським.
Станіслав Солтан був хорунжим великим (1782), підкоморієм великим (1790) і маршалом надвірним Литовським (1791).
Рід Солтан, поділені на кілька гілок, внесений в ч VI. рід. кн. Мінської, Гродненської, Могильовської, Київської, Волинської губерній.
3 середини 15 ст. п’ятдесят років ці землі належать феодалу, королівському тлумачеві Солтану Албеєвичу. В 1508 р. він продав їх Русанів, Микільську Слобідку і Княжичі — за 400 кіп Пустинно-Микільському монастирю. Очевидно, ці землі Солтан одержав ще під час роздачі земель татарам Олельковичем після смерті Вітовта і Дмитра Сокири в 1440 р. Ось рядок із купчого запису: “Мої предки держали землю за річку Черницю, граничну з Савою Русановичем. Татарин продає частину своїх земель, очевидно, під тиском козаків Дашкевичів. З 1602 по 1609 рр. Княжичі все ж належать Івану Федоровичу Солтану, а з 1616 – Кирику Солтану. Під 1755 р. згадується полковник Солтан. За переписом 1784 р., село належить до Бориспільської сотні, в ньому 60 хат.” У 1858 р. тут уже 146 дворів.
