Ганна Іванівна Самутіна b. 1 мај 1929 d. 16 април 2009 - Индекс потомака
Из пројекта Родовид
Смрт: 16 април 2009, Переяслав-Хмельницький, Київська область, УРСР, СРСР
Справжня краса очищає душу, а якщо ця краса ще й зроблена з природних матеріалів мистецтво від Бога. Україна має багато талантів, нові часи приносять нові імена народних умільців.
Сьогодні хотілося б розповісти про справжнього творця прекрасного – майстриню народної творчості – Ганну Самутіну. Народилася Ганна Іванівна 1 травня 1929 року в селі Ташань Переяслав-Хмельницького району на Київщині, у родині хліборобів. І хоч мати була неграмотною, а батько загинув на війні, все ж змогли розвинути творчу натуру доньки, її прагнення до прекрасного.
З’явилася на світ без дідівського благословення, у чужій хаті, квола і слаба. Мабуть, через те, ніколи в житті не боялася ні холоду, ні голоду. Її душа прагнула до творчості з дитинства, та її не підтримували. Все життя пам’ятає спогад матері про свої ранні роки:
«В оточенні природної краси завжди любила перебувати ще змалечку. Як мені було чотири рочки,то я сама пішла на город, а там уже з’явилися гарбузики.От я із гарбузців і почала робити корівок: повтикала палички,зробила ноги, очі. Мати шукали мене, а я сиджу і творю на городі. Коли знайшли мене – насварили, а я їм розповідаю:
–Мамо!То тепер же ми багаті! Прикрість бідного життя уже в чотири роки я спробувала збагатити природною красою»
Після тривалішого розглядання картин цієї 78-річної художниці — прискіпливого вивчення робіт на відстані з півметра — на думку спливають рядки Анни Ахматової: «Если б вы знали, из какого сора растут стихи, не ведая стыда…» Мушлі, бите скло, солома, намистини, зерно кукурудзи, камінці й навіть …корки від пляшок з-під пива чи формочки з під шоколадних цукерок — це той матеріал, який знаходила і знаходить художниця, живучи на пенсію 300—400 гривень, нічого не купуючи для праці, відмовившись навіть від телевізора і телефону — аби лише творити. Ганна Самутіна — саме та людина, про яку кажуть «повністю присвятила своє життя мистецтву»: ні сім’ї, ні дітей, лише сестра в Ізраїлі. Зате — кілька сотень неповторних картин (лише 300 виконала за останні 10 років)!
— На пенсії сестра могла вже не заробляти грошей, а більше працювати, — розповіла «Дню» сестра Ганни Самутіної Софія Самутіна-Болсуновська. — Тож 20 останніх років вона працювала постійно — і ночами, і днями. Вона придумувала ескізи і все це виконувала матеріалами, які були під рукою. — Ганна взагалі нічого не купувала, бо в неї не було грошей. Відмовилася від усього, щоб можна було купити хоча б хліба. Матеріали підфарбовувала, і як художник дивилася, як їх можна використати. Ніколи нічого не продавала, їй ніколи ніхто нічого не замовляв — вона вважала, що це низько… Тільки дарувала.
З 3-го до 10 вересня в галереї «Митець» Національної Спілки художників України (Червоноармійська, 12) проходить виставка творів двох сестер заслуженої художниці України, монументаліста, члена Спілки художників України Ганни Самутіної (1929-2009) та Софії Болсуновської.
Твори Ганни Самутіної можна з повним правом причислити до «золотого фонду» українського мистецтва. Вона належить до покоління А.Горської, В.Зарецького, О.Заливахи та інших шестидесятників, яке мало внутрішню потребу звернення до національного духу, культури, стилю. Твори художниці пройняті любов»ю до України, її традицій, багато з них мають глибокий філософський зміст. Її творчість говорить про величезний, ще не до кінця використаний потенціал, який має Україна.
Творчість Ганни Самутіної стала джерелом натхнення для її сестри Софії Болсуновської. Художниця сформувала власну творчу манеру, відмінну від сестринської. Закохана в красу рослинного світу художниця присвятила себе її відтворенню в чарівних натюрмортах та декоративних композиціях.
Виставка відкрита щодня з 11-00 до 19-00, в суботу та неділю з 11-00 до 18-00.
Вхід безкоштовний.
