Предок Дорошів з Дударкова Дорош - Индекс потомака
Из пројекта Родовид
2
Свадба: <1> ♂ Кирилл Евфимиевич Тетянич [Тетяничи] b. 14 април 1874 d. 17 фебруар 1924, Вознесенська церква села Дударкова, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смрт: 29 јануар 1953, Дударков, Бориспольский район, Киевская область, УССР, СССР
Добре ставилась до невістки і до онуків.
+ + +
Упокой, Боже, рабу Твою Марію і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші раби Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія.3
41/3 <2+1> ♂ Іван Кирилович Тетянич [Тетяничі]Свадба: <2> ♀ Евфросиния Яковлевна ? (Тетянич) [?] b. 1907
Хришчанство крштење: 19 април 1901, Преображенська церква в селі Княжичі, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія
Свадба: <3> ♀ Петренко [Петренки]
+ + +
Упокой Боже, Онисію і учини її в раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшеніяСвадба: <4> ♀ София ? (Тетянич) [?]
Свадба: <5> ♀ Тетяна Михайлівна Гончаренко (Тетянич) [Гончаренки з Княжич] b. 6 јул 1914 d. 29 децембар 1991
Хришчанство крштење: ~30 мај 1911, Княжичі, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смрт: 29 јануар 1985, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Сахрана: ~29 јануар 1985, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
 |
|
 |
 |
 |
Смрт: 27 јун 1914, Княжичі, Остерський уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія
4
191/4 <5+4> ♂ Михаил Петрович Тетянич [Тетяничи]Свадба: <7> ♂ Алексей Фёдорович Мотчаный [Мотчаные]
Свадба: <8> ♂ Василий Савельевич Петренко [Петренки] b. 1932 d. 1974
Хришчанство крштење: ~5 јануар 1938, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Смрт: 8 децембар 2011, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
Сахрана: ~8 децембар 2011, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
|
Нащадок староруських, українських і козачих родів Подніпров'я і Задніпров'я, Старої, Святої, Дідової Русі і Рідної України у її складі. Громадянка Українського господарства, в т.ч. у складі Країни Рад, Радянського союзного господарства
Після закінчення 7 класів працювала на шкідливому виробництві, сумнозвісний у селі завод №512, потім хворіла.
Її хрещена Галина Петренко, пасербниця тітки Онисі.
Після трагічної смерті чоловіка знайшла розраду у вірі в Бога. Стала частіше ходити до церкви. У 1990х разом з родичами приймала участь у будівництві церкви у селі Княжичі, домовлялася з людьми, діставала необхідні дозволи і матеріали.
Одна з активних учасниць відродження церковного і богослужбового життя в рідному селі в 1990х рр., про що згадується в книзі Ольги Касьян "Княжичі. Моє рідне село", де вона зокрема названа головним організатором будівництва нової Свято-Преображенської церкви в селі Княжичі, центру Княжицької іночої обителі, в появі якої є і її лепта теж. Прихильниця Київської митрополії Московської патріархії і традиційного богослужіння церковнословенською мовою, чин якого відомий ще з царських часів.
+ + +
Упокой Боже Галину і прости їй вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини її, разом з її рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи їй причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія
Хришчанство крштење: ~14 април 1939, Собор святого Володимира міста Києва, УРСР, СРСР
Свадба: <9> ♀ Наталья Владимировна Шевченко (Тетянич) [Шевченки] b. 30 мај 1945 d. 3 јануар 2000
Смрт: 15 новембар 2007, Київ, Україна
Сахрана: >15 новембар 2007, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
|
 |
 |
Нащадок старих родів трудових і бойових козаків-християн Київської Русі-України з діда-прадіда які багато віків проживали на теренах сучасної Броварщини, представників християнського і козачого сословій з сіл колишнього Остерського повіту Чернігівської губернії Російської імперії таких як Княжичі, Гоголів, Требухів, Дударків, початки яких ідуть від часів, давніших за часи Хмельниччини, можливо навіть сягають часів старожитнього Києво-Руського Князівства на Подніпров'ї. Громадянин Української Держави-Республіки, в т.ч. у складі Сполучених Радянських Держав-Республік, Радянського Союзу 20 ст.
Народився у простій родині українських селян, простих радянських колгоспників. Жив у непростий час, немало побачив і пережив.
14 квітня 1939 року за участю своєї матері і 14-літньої тітки Анастасії Гончаренко охрещений по православному обряду у соборі на честь святого рівноапостольного князя Володимира у місті Києві. Восприємницею новоохрещеного стала тітка Анастасія. За спогадами Анастасії Михайлівни Гончаренко, сестра її взяла за хресну в тому числі і тому, щоб поменше людей на селі знало про цю подію, бо сім'я переживала, що можуть бути неприємності з діючою владою. Коли прийшли в собор, там посеред практично пустого собору стояв священник, якого обступила група людей, переважно жінок з немовлятами, який і проводив обряд хрещення.
Український радянський вчений, викладач і винахідник у галузі сільськогосподарських наук. Кандидат технічних наук. Брат українського філософа і художника Феодосія Тетянича.
Його дитинство пройшло в холодні і голодні повоєнні роки.
Батько, Костянтин Кирилович, пройшов усю війну і повернувся додому в жовтні 1945 р., важко поранений, інвалід війни 1-ї групи по зору. Був нагороджений Орденом Слави III ступеня і п'ятьма медалями за період 1941-1945 рр.
Мати, Тетяна Михайлівна, працювала в колгоспі за трудодні. У сім'ї було четверо дітей.
Грошей в колгоспі не платили, а в кінці року за трудодні видавали мізерну кількість зерна, якого на 7 осіб не вистачало. Тому всі діти працювали вдома по господарству. Сім'я продавала вирощені картоплю, овочі, ягоди, фрукти на базарі в Києві. Малий Іван з мамою рано вранці, до першої зорі, виходили з дому і швидко йшли на базар через ліс пішки, несучи в саквах через плечі товар. А назад із Києва поверталися бігом (треба було ще після обіду до школи йти в другу зміну), несучи додому лише темний хліб і олію, на більше грошей не вистачало.
Після закінчення початкової школи, продовжив навчання у Требухівській середній школі, яку закінчив у 1956 році.
Потім здобув спеціальність бухгалтера. У 1957 році був прийнятий у колгосп на посаду бухгалтера, влітку працював комбайнером.
У 1959 році обраний другим секретарем Броварського райкому комсомолу.
У 1960 році вступив у Інститут сільського господарства в Києві, який закінчив у 1966 році за спеціальністю Електрифікація сільського господарства. Згодом вступив до аспірантури, яку успішно закінчив.
У 1982 р. захистив кандидатську дисертацію, йому був присвоєний учений ступінь кандидата технічних наук.
Іван Костянтинович став керівником близько 40 науково-дослідних робіт, автором 9 книг, 15 брошур, 75 статей та 18 винаходів. За великі досягнення в науці йому було присвоєне вчене звання - старший науковий співробітник.
Тетянич І.К. був членом учених рад ряду інститутів та членом Вченої ради по захисту дисертації Національного аграрного університету, брав участь у розробці 27 установок і 16 найменувань технічних засобів для діагностики, технічного обслуговування та ремонту і відновлення сільськогосподарської техніки. Установки демонструвалися на виставках досягнень у народному господарстві СРСР, УРСР, за що нагороджений медалями, за впровадження винаходів нагороджений медаллю "Винахідник СРСР".
При всій зайнятості приїзджав у рідне село Княжичі в батьківську хату. У нього була хата у селі і земельна ділянка, де він любив трудитися на землі.
Народився у селі Княжичі, Броварського району на Київщині у православній селянській родині україноруського козацького походження, нащадків старих козацько-селянських родів Київщини. Представник роду Тетяничів. По матері — нащадок роду Гончаренків, а також старих україноруських козацьких родів Деревців, Осначів та ін. — осадників і першопоселенців сіл Броварського району Київщини, до революції — Остерського повіту Чернігівської губернії Російської імперії, а в часи Гетьманщини — Переяславського полку Війська Запорізького.
Таємно (як це доводилося робити у ті непрості роки) охрещений у Володимирському соборі у місті Києві. Закінчив семирічку у селі Княжичі, потім завершував навчання (десятирічку) у селі Требухів.
Навчався у Київській сільськогосподарській академії.
Працював у Київській сільськогосподарській академії і інститутах.
Помер у Києві, похований у Княжичах.
Наукові праці і патенти
- Тетянич, Іван Костянтинович. Ремонт автотракторного електрообладнання / Іван Костянтинович Тетянич; Іван Костянтинович Тетянич. — К. : Урожай, 1972. — 50 c. — 0.07, р. 631.372#631.302
- Тетянич, Iван Костянтинович. Поточний ремонт автотракторного електрообладнання / Iван Костянтинович Тетянич, Олександр Костянтинович Тетянич. — К. : Урожай, 1977. — 58 c. — 0.12, р. 631.372#631.302
- Тетянич, Іван Костянтинович. Відновлення деталей автотракторного і силового електрообладнання / Iван Костянтинович Тетянич; Іван Костянтинович Тетянич. — К. : Урожай, 1986. — 121 c. — 0.30, р. 631.371#631.3
- Восстановление электродов аккумуляторных батарей / И.К. Тетянич, А.А, Деркач, В.М. Бучной, В.А. Симкин, В.А. Белов // Механизация и электрификация сельского хозяйства, 1988, № 4.
- Мала механізація у присадибному господарстві / Олександр Георгійович Залигін, Іван Костянтинович Тетянич, Віктор Пилипович Заборський. — 2-е вид., перероб. і доп. — Киев : Урожай, 1991. — 247 с. : ил. — Літ.: с.245. — ISBN 5-337-00754-8 : 4.20 р.
Патенти
- Способ восстановления изношенных цилиндрических деталей 15.06.1993 г. автор(ы): Тетянич Иван Константинович, Орлова Людмила Владимировна. № документа 01821311
- http://www.centrmag.ru/iindex.php?book2=800141&pag=20
- http://nubip.edu.ua/node/1376/5
+ + +
Упокой Боже Івана і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшеніяСвадба: <10> ♀ Бублик (Тетянич) [Бублики]
Хришчанство крштење: >17 фебруар 1942, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Смрт: 18 фебруар 2007, Київ, Україна
Сахрана: >18 фебруар 2007, Лісове кладовище, Київ, Україна
 |
Охрещений за православним обрядом у селі Княжичі. Восприємницею виступала рідна тітка Анастасія.
Похований по православному обряду, панахиду судячи за все служив протоієрей Олексій Микитович Кострубицький.
Шанується в т.ч. як Отець Феодосій, один з Отців Києва, Рідної України і Старої, Святої Русі у складі Неосяжного Заходу
+ + +
Упокой Боже Феодосія і прости йому вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини його, разом з його рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи йому причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх вся согрєшеніяСвадба: <11> ♀ Голуб [Голуби]
Смрт: 20 октобар 2020, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
5
331/5 <18> ♂ Василь Іванович Петренко [Петренки]Свадба: <17> ♂ Петро Васильович Михайловський [Михайловські] b. 15 јун 1946 d. 3 мај 2020
Хришчанство крштење: ~4 мај 1969, Княжичі, Броварський район, Київська область, УРСР, СРСР
Смрт: 29 септембар 2004, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
Сахрана: ~29 септембар 2004, Княжичі, Броварський район, Київська область, Україна
Праці
- Статор асинхронного двигателя. Авторы патента: ТЕТЯНИЧ ИВАН КОНСТАНТИНОВИЧ, МИХАЙЛОВСКАЯ ТАТЬЯНА ИВАНОВНА - http://www.findpatent.ru/patent/180/1805529.html
+ + +
Упокой Боже Тетяну і прости їй вся согрєшенія вольнії і невольнії і учини її, разом з її рідними, близькими, друзями, земляками і благодійниками у раю, де лики святих, Господи, і праведники сіяють яко світила, даруючи їй причастя вічних Твоїх благих і Твого безкінечного і блаженного життя насолоду; усопші люди Твої упокой, презираючи їх всі согрєшенія
Andrzej Tacjanicz [Tacjaniczowie] Свадба: <18> ♀ Wiatr (Tacjanicz) [Wiatrowie]
Смрт: 14 јул 2021, Київ, Україна, помер у лікарні
