Галина Іванівна Кандиба (Грекова) - Индекс потомака

Из пројекта Родовид

Особа:718437
Generation of a large tree takes a lot of resources of our web server. Anonymous users can only see 7 generations of ancestors and 7 - of descendants on the full tree to decrease server loading by search engines. If you wish to see a full tree without registration, add text ?showfulltree=yes directly to the end of URL of this page. Please, don't use direct link to a full tree anywhere else.
11/1 <?+?> Галина Іванівна Кандиба (Грекова) [Кандиби]
Та розумна, енергійна жінка не розгубилася. Набрала квартирантів, давала обіди, і на ці скромні засоби спромоглася виховати й дати освіту трьом своїм дітям - синові Олександрові й дочкам Марії та Ганні, які закінчили Бестужевські курси».

Білопілля - містечко на Сумщині, де народився О. Олесь. Дру­ковані тут автобіографічні записи письменника спростовують здо­гади деяких літературознавців про те, що батьківщина О. Олеся - Верхосулка чи село Кандибине Білопільського району на Сумщині. Наймолодша сестра О. Олеся Галина Грекова так описує Білопілля тих часів: «лише на двох вулицях були тротуари, а решта вулиць восени й весною тонула в грязюці. Чотири церкви, крамниці, дві по­чаткові школи, «двокласне училище» та п’ять-шість приватних доб­рих будинків серед невеличких підсліпкуватих хатин, схожих одна на одну. Сіро, одноманітно, без будь-яких духовних інтересів і розваг минало життя в цьому «темному царстві».

Помешкання в Білопіллі згадує і Галина Грекова: «Батьки ма­ли невеличкий будинок, очевидно, перероблений із звичайної хати, яка потім служила кухнею, а суміжна з нею наша спальня звалася кімнатою. Дві кімнати прибудовано пізніше, там жив батьків брат, людина похилого віку, на той час удівець. Діди й батьки були добрі хазяї, про що свідчить той порядок, що скрізь панував. Зокрема, О. Олесь в садку, викоханому їхньою працею. Чого тільки не росло в цьому садку! Розкішні груші, яблуні, сливи, волоські горіхи, абрикоси. Двоє вікон нашої кімнати виходять у садок, а одне - на вулицю, на захід. Там, через дорогу, росте столітній дуб. Під ним - криниця. За дубом заходить сонце, освітлюючи кімнату червоним промінням, яке падає на стіни, на підлогу, на ліжка». А сумський краєзнавець і журналіст Геннадій Петров дослідив історію цього бу­динку аж до наших днів, установив усіх його власників. Він виявив також цікавий факт про те, що «підприємливий білопільський книго­продавець, талановитий фотомайстер Кость Стороженко 1912 року, коли ім’я поета-земляка набрало широкого розголосу, видав фотолистівку з видом Олесевої домівки і продавав її у себе в книгарні. Він збагнув значення поетового доробку і подбав навіть, аби в будин­ку знаходилася книжка Олеся з біографією автора і описом, хто хату будував і перебудовував та хто в ній мешкав»