Евфимия Сочинская (Словачевский) - Индекс потомака

Из пројекта Родовид

Особа:654207

Generation of a large tree takes a lot of resources of our web server. Anonymous users can only see 7 generations of ancestors and 7 - of descendants on the full tree to decrease server loading by search engines. If you wish to see a full tree without registration, add text ?showfulltree=yes directly to the end of URL of this page. Please, don't use direct link to a full tree anywhere else.

1_1/1 ♀ Евфимия Сочинская (Словачевский) [Сочинские]

Свадба: <1> ♂ Михаил Михайлович Словачевский [Словачевские]

2

2_1/2 <1+1> ♂ Иван Михайлович Словачевский [Словачевские]

Рођење: ~ 1809

Старший із синів дячка Михайла – Іван – народився близько 1809 р. У 1833 р. він отримав посаду дячка при церкві Різдва Пресвятої Богородиці містечка Китайгород Липовецького повіту. На цій же посаді (псаломщика) він згадується і 1875 р.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uashch/2010_15/pdf/2_4.pdf

4_2/2 <1+1> ♂ Яків Михайлович Словачевський [Словачевські]

Рођење: ~ 1812

З онуків Михайла старшого занотовано про батька автора статті – диякона Якова Михайловича, який народився в Юшківцях та

прожив без одного місяця 80 років.

Другий син дячка Михайла – Яків – народився близько 1812 р. в с. Юшківці. У 1840 р. він вже не згадується у Криштопівці. Згодом Яків був дияконом та прожив без одного місяця вісімдесят років.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uashch/2010_15/pdf/2_4.pdf

3_3/2 <1+1> ♂ Созонт Михайлович Словачевський [Словачевські]

Цей шлюб пов’язав нащадків Івана, Якова і Созонта Михайловичів Словачевських з гроном видатних українських діячів. Так, згадана Ганна Яківна Словачевська, уроджена Топачевська, доводилася рідною тіткою видатному вченому, академікові Олександрові Вікторовичу Топачевському (1901–1975).

Разом з тим Ганна Яківна була троюрідною сестрою Михайла Грушевського, адже була онучкою Марії Топачевської, уродженої Оппокової, старший брат якої Захарій Оппоков був дідом Михайла Сергійовича.

Четвертим і наймолодшим з відомих нам синів дячка Михайла був Созонт. Він народився близько 1824 р., проте не згадується 1825 р. у Криштопівці серед своїх братів. Під час ревізії 1834 р. і згодом, аж до 1840 р. Созонт був приписаний у Криштопівці. Він не навчався в училищах, а отримав, на старосвітський манір, домашню освіту. З 1843 р. Созонт служив на посаді паламаря при церкві св. Онуфрія у містечку Дашів Липовецького повіту. У 1845 р. він став дзвонарем у Софійському соборі в Києві. Наступного року перевівся звідти до церкви Здвиження Хреста Господнього у с. Мала Чернявка Бердичівського повіту на посаду дячка. У 1848 р. Созонт отримав призначення на таку ж посаду до церкви св. Івана Златоустого у с. Малі Низгірці того ж повіту, настоятелями якої спадково ще з середини XVIII ст. були Кошиці. На цій посаді Созонт згадується ще 1855 р., натомість у 1864 р. він вже був дияконом, і на цій посаді згадується до 1899 р.

Його дружина Ольга Іванівна народилася близько 1831 р., а померла між 1855 і 1864 роками. Відомі три їхні дочки – Улянія, Маріамна й Марія.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uashch/2010_15/pdf/2_4.pdf

3

6_1/3 <4> ♂ Мартиніан Якович Словачевський [Словачевські]

Рођење: ~ 1840

Загалом нащадки о. Стефана окреслені як голосисті та любителі співу. Першим з них закінчив семінарію та був висвячений у священики сам о. Мартиніан. Наступним був о. Андрій Словачевський, онук Федора. Кілька Словачевських були в сані диякона, а деякі стали іконописцями й церковними півчими. З трьох поколінь Словачевських було шість служителів у Києві в Софійському соборі. Останній з них вибув звідти 1894 р. (доводився небожем о. Мартиніану).

Сином Якова був Мартиніан Якович Словачевський, який народився близько 1840 р. Після закінчення в 1863 р. повного семінарського курсу останній був наступного року висвячений у священики (першим з цілого роду після о. Стефана) до церкви Покрова Пресвятої Богородиці в с. Зеленьки Канівського повіту. Там він недовго пробув настоятелем храму і завідувачем церковнопарафіяльної школи. Упродовж 1882–1910 рр. о. Мартиніан згадується на посаді настоятеля церкви Преображення Господнього в с. Білашки Бердичівського повіту. 1889 р. його нагородили камилавкою. У 1908–1910 рр. о. Мартиніан був членом Бердичівського повітового комітету Опіки про народну тверезість.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uashch/2010_15/pdf/2_4.pdf

5_2/3 <2> ♂ Михаил Иванович Словачевский [Словачевские]

Рођење: ~ 1853, Российская империя

Його син Михайло народився близько 1853 р., найбільш імовірно, в Китайгороді. Одружився близько 1873 р. У 1875 р. згадується псаломщиком при церкві Різдва Пресвятої Богородиці містечка Китайгород.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uashch/2010_15/pdf/2_4.pdf

9_3/3 <3> ♀ Марианна Созонтовна Словачевская [Словачевские]

Свадба: <2> ♂ Григорий Иванович Мельниковский [Мельниковские] d. 1918
Смрт: 1919

7_4/3 <3> ♀ Уліянія Созонтівна Словачевська [Словачевські]

Свадба: <3> ♂ Флор Левицкий [Левицкие]

Предки моєї бабусі – це міцний попівсько-учительський клан Словачевських-Левицьких-Сисецьких-Райських-Монастирецьких, де одружувались і виходили заміж тільки в своєму колі.

Бабуся починала від Созонта Словачевського, що мав трьох дочок – Уліянію, Марію й Маріянну, – і йшла вгору за жіночими лініями. Прабабусина мати, моя вже прапрабабуся, була перша з них – Уліянія Созонтівна Словачевська. Якийсь її родич, настоятель церкви Св. Марії Магдалини на Шулявці о.Василь Словачевський і о. Анатолій Жураковський як видатніші київські священики були ув”язнені уночі проти Великого четверга, 4 квітня 1923 року разом з вікаріями Київського митрополита Михаїла (Єрмакова) – єпископами Назарієм (Бліновим), Димитрієм (Вербицьким), Василієм (Богдашевським) і архимандритом Києво-Печерської Лаври Єрмогеном (Ґолубєвим) [16]. Павло Михайлович Словачевський (бл. 1874 – ?) одружився з Ганною Яківною Топачевською. Син її брата Віктора Яковича Топачевського Олександр Вікторович став ботаніком, академіком АН УРСР (1901-1975), причому Віктор Якович і Ганна Яківна були дітьми Якова Петровича Топачевського (бл. 1838 – 1899), чия сестра Олександра Петрівна вийшла за Григорія Івановича Черняхівського (бл. 1833 – 1902). Син останніх Олександр Григорович (1869-1939) одружився з Людмилою Михайлівною Старицькою-Черняхівською. Цього мало, батьки Олександри Петрівни і Якова Петровича – це Петро Якимович Топачевський (бл. 1808 – 1849) і Марія Іоаннівна Оппокова (бл. 1817 – 1899). А брат останньої Захарій Іоаннович Оппоков (1814-1895) був батьком Глафіри Захарівни Оппокової (1847-1918) – матері Михайла Сергійовича Грушевського [17]. Про ці зв”язки я довідався від приятеля мого дитинства Андрія Топачевського у жовтні 2004 року, на 56-му році життя. Мені гірко, що акторка „Березолю” й перекладачка п.Орися Стешенко, племінниця Старицької-Черняхівської, про це не дізналась ніколи. Гадаю, якби серед нашої інтелігенції родоводи були розроблені так само докладно, як мій, ми одержали б потужну картину нашого минулого – це по-перше. А по-друге, люди раз-у-раз виходили б на того чи іншого діяча. Я не можу стверджувати, що Михайло Сергійович та Людмила Михайлівна – це вже прямо-таки мої родичі. Але я бачу, що йдучи, нехай і далеченько, генеалогічним ланцюжком, перебираючи імена конкретних людей, можна дійти то до когось одного, то до когось другого.

Мати моєї бабусі Таїсія Флорівна Левицька (дочка Уліянії Созонтівни Словачевської), вважається, походила з Корсуня. Прізвище Левицьких у духовному стані надто поширене, причому їхнє походження різне, тому на територіальній близькості Корсуня з гніздом Івана Нечуя-Левицького я не педалюватиму. Друга дружина прадіда Івана Степановича Монастирецького, Таїсія Флорівна народилась 1869 року, померла 1902-го.

Сестра Уліянії Созонтівни Марія Созонтівна Словачевська вийшла заміж за священика у Люлинцях (біля Погребищ) о.Олексія Івановича Сисецького (померла у Києві). Їхній син Петро спершу служив хористом у Маріїнському театрі в Пітері, потім українським попом у Трубіївці коло Андрушок.

Третя сестра Маріянна Созонтівна Словачевська (+ 1919) вийшла за Григорія Мельниківського (+ 1918) – дяка у Липках коло Попільні (його батько о.Іван був священик у Соболівці біля Корнина). Їхня дочка Ганна Мельниківська (за першим чоловіком П”ятецька [18]) з огляду на свої революційні захоплення була далека від своєї попівської рідні, потім працювала „домоправителькою” в археолога Вікентія Хвойки. Вони жили на Братській вулиці, 1, в Києві – на першому поверсі. Віктор Петров захоплювався Хвойкою: „Площадки” часів трипільської культури, курганний могильник в с. Прусси, Зарубинці, Черняхів, Пастерське тощо становлять кульмінаційний пункт нашої археологічної науки, її досі неперевершений етап […]. Ми живемо спадщиною Хвойки, працюємо в межах відкритих ним пам”яток і визначених ним культур” [19]. На жаль, тут, як і в низці інших випадків, ниточка між ним і мною обірвалась.

У „Фойки”, як вона його називала, бабуся бачила кістяки під чохлами – вони висіли як пальта на вішалці. Я питав Ганниного брата, дядька моєї бабусі Олександра Григоровича Мельниківського (26 лютого / 10 березня 1892 – 4 травня 1982), що він знає про долю Хвойчиного архіву, – вважається, він пропав після його смерті (+ 20 жовтня 1914), але чогось нового від нього не довідався. Усі вони жили кожне своїм життям.

Брат прабаби Іван Флорович Левицький був протоієрей у Корсуні, – ув”язнений 1937 року чи коло того. Він був одружений з Марією Петрівною Обушинською (+ 1957) [20], чия двоюрідна сестра Антоніна Федорівна Середюк вийшла за о. Григорія Лавітського, протоієрея у Наказному біля Жашкова. Їхня дочка Зінаїда Григорівна, яку я прекрасно пам”ятаю, мешкала на вулиці Євгенії Бош, 5/17, пом. 16, стала потім відомим ботаніком, фахівцем із грибів. Померла 1991 року. У лютому 1930-го, за колективізації, о.Григорій загинув від рук комсомольців у Пухівці коло Броварів. Голова сільради потішив Зинаїду Григорівну так:

- не плач. Я одержав наказ його арештувати, і ти б не знала його могили. А так знаєш, що він лежить у своїй землі.

http://www.s-bilokin.name/Bio/Memoirs/Ancestors.html

8_5/3 <3> ♀ Мария Созонтовна Словачевская [Словачевские]

Свадба: <4> ♂ Алексей Иванович Сисецкий [Сисецкие]

* http://www.s-bilokin.name/Bio/Memoirs/Ancestors.html

4

13_1/4 <7+3> ♀ Таїсія Флорівна Левицька [Левицькі]

Рођење: 1869, Російська імперія
Смрт: 1902, Російська імперія

* http://www.s-bilokin.name/Bio/Memoirs/Ancestors.html

10_2/4 <5> ♂ Павло Михайлович Словачевський [Словачевські]

Рођење: ~ 1874
Свадба: <5> ♀ Ганна Яківна Топачевська (Словачевська) [Топачевські]

Син Михайла Павло народився 11 листопада 1873 р., скоріш за все, в Китайгороді. У 1896 р. закінчив повний курс Київської духовної семінарії. Впродовж 1896–1899 рр. служив учителем та законовчителем церковнопарафіяльних шкіл у сс. Яблунівка та Сорокотяги Васильківського повіту. Після одруження з Ганною Яківною Топачевською був 29 червня 1899 р. висвячений у священики до церкви Покрова Пресвятої Богородиці в с. Лещинці Бердичівського повіту. На цій посаді заступив тестя Я. П. Топачевського. До 1916 р. о. Павло згадується настоятелем церкви Покрова Пресвятої Богородиці в с. Лещинці та приписного до неї храму св. Димитрія в с. Смажинці, а також завідувачем і законовчителем тамтешньої церковнопарафіяльної школи.

Близько 1907 р. о. Павло заповнив церковно-історичну і археологічну анкету, які розсилав по парафіях Київської митрополії археолог і колекціонер С. Л. Дроздов. Діти о. Павла і Ганни Яківни, уродженої Топачевської, народилися в Ліщинцях – Наталя, Сергій, Євген, Михайло, Галина, Ольга.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uashch/2010_15/pdf/2_4.pdf

Павло Михайлович Словачевський (бл. 1874 – ?) одружився з Ганною Яківною Топачевською. Син її брата Віктора Яковича Топачевського Олександр Вікторович став ботаніком, академіком АН УРСР (1901-1975), причому Віктор Якович і Ганна Яківна були дітьми Якова Петровича Топачевського (бл. 1838 – 1899), чия сестра Олександра Петрівна вийшла за Григорія Івановича Черняхівського (бл. 1833 – 1902). Син останніх Олександр Григорович (1869-1939) одружився з Людмилою Михайлівною Старицькою-Черняхівською.

Цього мало, батьки Олександри Петрівни і Якова Петровича – це Петро Якимович Топачевський (бл. 1808 – 1849) і Марія Іоаннівна Оппокова (бл. 1817 – 1899). А брат останньої Захарій Іоаннович Оппоков (1814-1895) був батьком Глафіри Захарівни Оппокової (1847-1918) – матері Михайла Сергійовича Грушевського.

http://www.s-bilokin.name/Bio/Memoirs/Ancestors.html

16_3/4 <9+2> ♂ Александр Григорьевич Мельниковский [Мельниковские]

Рођење: 26 фебруар 1892
Смрт: 4 мај 1982

http://www.s-bilokin.name/Bio/Memoirs/Ancestors.html

11_4/4 <6> ♂ Миколай Мартинович Словачевський [Словачевські]

Сином Мартиніана міг бути Миколай Мартинович Словачевський, який близько 1907 р. був настоятелем церкви св. архістратига Михаїла в с. Біла Бердичівського повіту (тоді він заповнив церковно-історичну і археологічну анкету археолога та колекціонера С. Л. Дроздова). На цій посаді він згадується і в 1908–1910 рр.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uashch/2010_15/pdf/2_4.pdf

12_5/4 <6> ♂ Аркадій Мартинович Словачевський [Словачевські]

Аркадій Мартинович Словачевський у 1908–1910 рр. був страховим агентом у містечку Тетіїв Таращанського повіту.

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uashch/2010_15/pdf/2_4.pdf

14_6/4 <8+4> ♂ Петро Олексійович Сисецький [Сисецькі]

http://www.s-bilokin.name/Bio/Memoirs/Ancestors.html

15_7/4 <9+2> ♀ Ганна Григорівна Мельниківська (П'ятецька) [Мельниківські]

Свадба: <6> ♂ Андрій П'ятецький [П'ятецькі]

Третя сестра Маріянна Созонтівна Словачевська (+ 1919) вийшла за Григорія Мельниківського (+ 1918) – дяка у Липках коло Попільні (його батько о.Іван був священик у Соболівці біля Корнина). Їхня дочка Ганна Мельниківська (за першим чоловіком П”ятецька) з огляду на свої революційні захоплення була далека від своєї попівської рідні, потім працювала „домоправителькою” в археолога Вікентія Хвойки. Вони жили на Братській вулиці, 1, в Києві – на першому поверсі. Віктор Петров захоплювався Хвойкою: „Площадки” часів трипільської культури, курганний могильник в с. Прусси, Зарубинці, Черняхів, Пастерське тощо становлять кульмінаційний пункт нашої археологічної науки, її досі неперевершений етап […]. Ми живемо спадщиною Хвойки, працюємо в межах відкритих ним пам”яток і визначених ним культур”. На жаль, тут, як і в низці інших випадків, ниточка між ним і мною обірвалась.

http://www.s-bilokin.name/Bio/Memoirs/Ancestors.html

17_8/4 <7+3> ♂ Іван Флорович Левицький [Левицькі]

Свадба: <7> ♀ Марія Петрівна Обушинська [Обушинські] d. 1957

Брат прабаби Іван Флорович Левицький був протоієрей у Корсуні, – ув”язнений 1937 року чи коло того. Він був одружений з Марією Петрівною Обушинською (+ 1957), чия двоюрідна сестра Антоніна Федорівна Середюк вийшла за о. Григорія Лавітського, протоієрея у Наказному біля Жашкова. Їхня дочка Зінаїда Григорівна, яку я прекрасно пам”ятаю, мешкала на вулиці Євгенії Бог, стала потім відомим ботаніком, фахівцем із грибів. Померла 1991 року. У лютому 1930-го, за колективізації, о.Григорій загинув від рук комсомольців у Пухівці коло Броварів. Голова сільради потішив Зинаїду Григорівну так:

- Не плач. Я одержав наказ його арештувати, і ти б не знала його могили. А так знаєш, що він лежить у своїй землі.

Левицькі мали трьох синів – Олександра, Леоніда й Миколая. Дочка середнього сина Лілія Леонідівна вийшла заміж за Анатолія Васильовича Гринька.