Надежда Григорьевна Милорадович (Устимович) b. 1802 d. 1875 - Индекс потомака

Рођење: 1802, Чернигов, Черниговский уезд, Малороссийская губерния, Российская империя, (укр. Надія Григорівна)
Свадба: <1> ♂ Адриан (Андриян) Прокофьевич Устимович (Сахно-Устимович) [Устимовичи] b. 1797 d. 1851
Смрт: 1875

фрейлина Высочайшего Двора (1817)

Рођење: 1832
Свадба: <2> ♀ Евфросиния Ильинична Черкасская (Устимович) [Черкасские]
Смрт: 1891

Свадба: <3> ♀ Софья Александровна Безак (Сахно-Устимович) [Безаки] b. 1844 d. 1911

Много добрых дел для Курска совершил его сын П.А. Устимович, первый всесословный городской голова. До настоящего времени у восточной стороны Всехсвятской церкви в Курске (улица Энгельса) сохранился памятник на его могиле.

• http://old.kurskcity.ru/people/ustimovich.html

Рођење: 1865, Російська імперія
Свадба: <4> ♂ Яков Николаевич Шульгин [Шульгины] b. 19 фебруар 1851 d. 14 фебруар 1911
Смрт: 1945

Шульгина Любов, уроджена Устимович (1865 — 1945), гром. і культурна діячка, дружина Якова Ш., родом з Холмщини, походила з давнього козацько-старшинського роду, прямий нащадок гетьмана П. Полуботка (непрямий гетьмана Д. Апостола). Закінчила Вищі Жіночі Курси, іст.філол. фак. у Києві та Москві; учителювала на Полтавщині, була активна в Київ. Громаді. 1914 співорганізатор клубу «Родина» у Києві, що опікувався пораненими укр. вояками, згодом «Общества», яке допомагало звільненню військовополонених галичан.

Коли б у каталозі було зазначено, що сорочка гетьмана Павла Полуботка належала родині Шульгиних чи Устимовичів – все було б логічно. Нагадаю, що з 1893 по 1899 рік контролером Єлисаветградського відділення Державного банку Росії працював відомий історик-українофіл Яків Миколайович Шульгин (1851-1911) - батько Олександра (першого міністра іноземних справ УНР) та Володимира (героя Крут, який народився в Єлисаветграді) Шульгиних. Їхня мати – Любов Миколаївна Шульгина (уроджена Устимович) (1865-1945) походила з давнього козацько-старшинського роду. Вона, відзначають дослідники, є прямим нащадком гетьмана Павла Полуботка і непрямим гетьмана Данила Апостола. Любов Устимович закінчила Вищі Жіночі Курси, учителювала на Полтавщині, брала участь у діяльності Київської Громади. Про неї казали, що вона «жила Україною і для України»; мала великий вплив чоловіка (хоча була молодшою від нього на 14 років!). Не випадково, Яків Шульгин мав такі псевдоніми – „Л.Ч.” і „Любчин чоловік”. Улюбленій дружині він присвятив одну з своїх кращих історичних праць „Павло Полуботок, полковник Чернігівський” (1890). От у кого в Єлисаветграді могла зберігатися безцінна реліквія – сорочка гетьмана Полуботка! Припускаю, що покидаючи Єлисаветград, Шульгини з якихось причин не стали забирати її до Києва й віддали на зберігання своїм добрим знайомим Дроботковським.

• http://library.kr.ua/elib/bosko/advokaty/drobot.html

Він справді успадкував українство від своїх батьків: історика Якова Шульгина, висланого на 4 роки до Красноярська за участь в українському русі, і Любові Шульгиної з роду Устимовичів.

Мати була для свого сина і першою вчителькою, і це дало йому змогу поступити одразу до 3-го класу І Київської гімназії. Там в Олександра уперше публічно виявилася вихована батьками прихильність до українства: юний Шульгин звернувся до директора з проханням запровадити в гімназії вивчення української мови, як він висловився, «мови тієї країни, в якій ми народилися і живемо».

• http://www.radiosvoboda.org/content/article/975693.html

Свадба: <5> ♂ Констянтин Миколайович Леонтович [Леонтовичі]

Син Миколи Павловича Леонтовича Костянтин Миколайович і ще один старогромадівець Яків Миколайович Шульгин, у свою чергу, одружились теж із сестрами Устимович – Марією та Любов’ю. Один із синів Любові Миколаївни Устимович, Олександр Шульгин, став міністром закордонних справ Української Держави [35], а другий, Володимир, загинув під Крутами. Яків Михайлович Шульгин, онук поета Остапа Рудиковського, мав сестру Віру, що вийшла заміж за Володимира Павловича Науменка. http://www.s-bilokin.name/history/Aristocracy/Lysenky.html

Рођење: 1894
Смрт: 29 јануар 1918

Володи́мир Шульги́н (*1894 — †29 січня 1918) — студентський діяч, син Якова Шульгіна, організатор і керівник Української Студентської Громади в Києві, заснованої 1913 року. Член Виконавчого Губернського Комітету Ради представників Київщини в 1917 році. З 3 жовтня 1917 року був призначений на посаду діловода Адміністративно-Політичного відділу Генерального Секретарства внутрішніх справ.

Загинув у бою під Крутами. Похований на Лук'янівському кладовищі у Києві.

...

«Найвищим нашим начальством був Олександр Якович Шульгин, людина високої культури і душі. Походив він зі старовинної української родини, батько був громадським діячем, мав ще двох братів, студента – Володимира і Миколу, молодшого».

...

брат Олександра Шульгина Володимир теж був членом Центральної Ради. Він загинув наприкінці січня 1918 року під Крутами у бою з військом російських більшовиків.

• http://www.radiosvoboda.org/content/article/975693.html

...

«Найвищим нашим начальством був Олександр Якович Шульгин, людина високої культури і душі. Походив він зі старовинної української родини, батько був громадським діячем, мав ще двох братів, студента – Володимира і Миколу, молодшого».

• http://www.radiosvoboda.org/content/article/975693.html

Після того я мала нагоду його бачити в Мюнхені, це він поїхав побачити свою сестру. Його сестра – це Надія Шульгин-Іщук, яка тоді жила в Німеччині.

• http://www.radiosvoboda.org/content/article/975693.html

Рођење: 1914
Свадба: <7> ♀ Лідія ? (Шульгина) [?]
Смрт: 1974

Ростислав Олександрович Шульгин (1914—1974) — журналіст родом із Києва. Син Олександра Шульгина.

Юридичну освіту здобув у Франції й Швейцарії, був кореспондентом французьких газет. З 1949 року в Канаді, співробітник українського відділу міжнародного радіомовлення (СВС), у 1955—1964 роках був керівником відділу новин французькою мовою. У Монреалі редагував журнал «Око». Помер в Екс-ан-Прованс.

...

Після окупації нацистами Франції Шульгин з родиною залишився у Парижі. Він не приховував своїх симпатій до країн антигітлерівської коаліції. Відтак, нацисти заарештували Шульгина та його сина Ростислава, і вони провели півроку у в’язниці.

• http://www.radiosvoboda.org/content/article/975693.html