Тетяна Іванівна Гординська (Рудченко) b. 1824 d. 1910 - Индекс потомака
Из пројекта Родовид
Особа:393208
Generation of a large tree takes a lot of resources of our web server. Anonymous users can only see 7 generations of ancestors and 7 - of descendants on the full tree to decrease server loading by search engines. If you wish to see a full tree without registration, add text ?showfulltree=yes directly to the end of URL of this page. Please, don't use direct link to a full tree anywhere else.
11/1 <?> ♀ Тетяна Іванівна Гординська (Рудченко) [Гординські] Рођење: 1824
Смрт: 1910
Смрт: 1910
Мати Панаса Мирного та І. Білика Тетяна Іванівна була замолоду діяльною та клопітливою. Вміла по-народному лікарювати, і до неї за медичною допомогою зверталися селяни з Гадяча і навколишніх сіл (найбільше вона славилася лікуванням опіків та більм). Була Тетяна Іванівна талановита оповідачка, діти любили її імпровізовані розповіді про колишнє життя з часів старосвітських поміщиків; свою мову вона влучно пересипала прислів’ями та приказками. Очевидно, старші сини їй завдячують літературним хистом. Сама ж Тетяна Іванівна була неписьменна, хоч походила з чиновничого роду. Говорила вона не інакше як українською мовою
Мати – Тетяна Яківна Рудченко походила з родини колезького регістратора Гординського.
Дворяни Степан Пилипович і Никифор Пилипович Пищимуки мали чини титулярних радників. Їхній брат Семен Пилипович, у 60-х - 70-х роках XIX століття бухгалтер Миргородського повітового скарбництва, служив у цій установі разом з юним Панасом Рудченком - майбутнім письменником Панасом Мирним. До речі, вони доводилися Рудченкам родичами за лінією матері письменника - Тетяни Іванівни Гординської.
2
21/2 <1+?> ♂ w Панас Якович Мирний Рудченко [Рудченки]Рођење: 1849, Полтавська губернія, Російська імперія
Смрт: 1920, УСРР
Смрт: 1920, УСРР
3
Рођење: 1892
Смрт: 16 новембар 1915
Смрт: 16 новембар 1915
16 ноября 1915 года Виктор Афанасьевич Рудченко, к тому времени 23-летний офицер действующей армии, погибает в бою.
Смрт: април 1919
Единственный из братьев, мечтавший о военной карьере, самый младший, Леонид, учился в военном училище в Киеве и на фронты мировой войны не попал, но поворот мельницы истории и после провозглашения Украинской Народной республики, служил в войсках Симона Петлюры. Нить жизни Леонида Афанасьевича Рудченко оборвалась в апреле 1919 года на полях гражданской войны. После известия о смерти младшего сына лицо отца почернело, глаза запали, но писатель старался трудиться так, что казалось, он хочет наверстать упущенное погибшими детьми, много пишет и публикуется, трудится в казначействе до 19 января 1920 года. В конце января, 28 числа, его жизнь оборвалась.
