Єлизавета Іванівна Скоропадська (Милорадович) b. 12 јануар 1832 d. 27 март 1890 - Индекс потомака
Из пројекта Родовид
Свадба: <1> ♂ Лев Григорьевич Милорадович [Милорадовичи] b. 25 октобар 1808 d. 8 фебруар 1879, Полтава, Полтавская губерния в составе Малороссийского генерал-губернаторства, Российская империя
Смрт: 27 март 1890, Полтава, Російська імперія, (27.3.1890)
Як українку-націоналку Єлизавету Милорадович — громадську діячку і меценатку — охарактеризував її біограф, відомий вітчизняний історик і письменник Олександр Кониський.
Походила вона зі старовинних українських родів. Народилась у славнозвісній Качанівці Борзенського повіту Чернігівської губернії (тепер Ічнянський район, Чернігівська область). Батько Єлизавети — Іван Михайлович — був з лінії генерального бунчужного Василя Скоропадського, рідного брата гетьмана Івана Скоропадського. Служив маршалком Полтавської губернії, дбав про освіту, опікувався культурою, справою свого життя вважав діяль¬ну участь у визволенні кріпаків. Мати — Єлизавета Петрівна — з роду Тарновських і Маркевичів.
Дитячі та дівочі роки Єлизавети Скоропадської минули у чудовому старовинному козацькому дворищі батька в Тростянці Прилуцького повіту. Жили Скоропадські у великому, зведеному з дубових балок одноповерховому будинку, куди щочетверга приїжджали для вирішення місцевих справ різного ступеня достатку поміщики. Були з-поміж гостей і визначні діячі — Григорій Павлович Галаган й Василь Васильович Тарновський. Гостював у Скоропадських і Тарас Григорович Шевченко.
Варто відзначити, що Скоропадські — з тих діячів, чиє господарство, перескочивши межі кріпосницької системи, багато в чому відповідало новим капіталістичним відносинам.
Брат Єлизавети Іванівни — Петро Скоропадський — по завершенні військової кар'єри у чині полковника обіймав посаду предводителя дворянства у Стародубському повіті, займався громадською діяльністю. Його син — Павло Скоропадський — увійшов у історію як останній гетьман України.