Анна Нарушевичевна (?) ? (Вишневецкая) - Индекс потомака

Из пројекта Родовид

Особа:288903

Generation of a large tree takes a lot of resources of our web server. Anonymous users can only see 7 generations of ancestors and 7 - of descendants on the full tree to decrease server loading by search engines. If you wish to see a full tree without registration, add text ?showfulltree=yes directly to the end of URL of this page. Please, don't use direct link to a full tree anywhere else.

1_1/1 ♀ Анна Нарушевичевна (?) ? (Вишневецкая) [?]

Свадба: <1> ♂ Михаил Васильевич Збаражский (Вишневецкий) [Вишневецкие] b. 1470 d. 1517

2

2_1/2 <1+1> ♂ Олександр Михайлів син Вишневецький [Вишневецькі]

Рођење: ~ 1500
Свадба: <2> ♀ Katarzyna Skorucianka (Wiśniowiecka) [Skorutowie] d. > 1568
Титуле : од 1532, Річиськ, Староста річиський
Титуле : од 1549, Вишневець, Князь вишневецький
Смрт: 1555

3

3_1/3 <2+2> ♂ Михайло Олександрів син Вишневецький [Вишневецькі]

Рођење: 1529
Свадба: <3> ♀ Halszka Zenowicz [Zenowicz] d. < 1594
Титуле : од 1559, Канів і Черкаси, Староста канівський і черкаський
Титуле : од 1580, Брацлав, Каштелян брацлавський
Титуле : од 1581, Київ, Каштелян київський
Титуле : 1584, Вишневець, Князь вишневецький
Титуле : 1584, Любеч, Староста любецький
Смрт: 15 октобар 1584

Михайло Олександрович Вишневе́цький (1529 - 15 жовтня 1584) — український князь, перший гетьман реєстрового козацтва, каштелян Брацлавський, каштелян (воєвода) Київський, староста Черкаський, Канівський, Любецький та Лойовський.

У 1569 р. гетьманом України був обраний Михайло Вишневецький. Його чекало завдання виступити з військом до Астрахані на допомогу росіянам, яких взяли в облогу турки і татари. Напередодні російський цар Іван IV Грозний повернув Польщі місто Полоцьк і за це польський король бажав віддячити російському самодержцеві.

Дійшовши до Астрахані, гетьман Вишневецький побачив, що турки і татари, які взяли місто в облогу, мали в своєму розпорядженні два окремих табори недалеко від нього. Сам Вишневецький розбив свій табір осторонь, на березі Волги. Після цього гетьман почав щоденні об'їзди своєю кавалерією турецького табору, супроводжуючи їх легкою перестрілкою з турками, після чого незмінно повертався до свого табору. Досить скоро турки звикли до такого маневру козаків і не надавали йому особливого значення. Продовжуючи такі наїзди, гетьман відправив до міста лазутчика, який повідомив взятим в облогу день і годину необхідної вилазки. У призначений день гетьман виступив як завжди зі свого табору з кіннотою, проте цього разу його кавалерія прикривала з фронту і з флангів 15-тисячний корпус козацької піхоти. Підійшовши впритул до турецького табору, що зберігав повний спокій, кавалерія раптово розступилася - і на турок нестримно ринула українська піхота. Удар був настільки несподіваним, що турки не змогли організувати скільки-небудь серйозного опору. Незабаром вони не витримали козацького натиску і побігли до татарського стану, сіючи паніку і сум'яття. До козаків своєчасно приєдналися і воїни з Астрахані, які підсилили поразку ворога. Побачивши повний розгром турок, татари, не побажавши випробовувати долю, зняли свій табір і пішли від міста.

Гетьман Вишневецький, узяв в турецькому стані багату здобич і розділив її з російськими воїнами, чим викликав велике незадоволення серед українського війська, особливо запорізьких козаків. Вночі, незадоволені запорожці в кількості 5 тисяч чоловік, покинули табір гетьмана. Пройшовши вниз по річці Дону, вони зупинилися вище міста Азова на протилежному березі річки і заснували тут своє місто Черкаськ. Потім, запросивши до себе козаків, що жили в невеликій кількості по берегах Дону, вони організували козаче Донське військо, при цьому звільнивши козаків від обітниці безшлюбності.

http://politics.ellib.org.ua/pages-2707.html

4_2/3 <2+2> ♂ Олександр Олександрович Вишневецький [Вишневецькі]

Рођење: 1543
Свадба: <4> ♀ Александра Андреевна Капуста (Вишневецкая) [Капусты] d. ~ 1603
Титуле : од 1570, Річ Посполита, дворянин королівський
Смрт: 3 април 1577

"Село Капустинці згадується в писемних джерелах вже в XVI столітті і є одним із найдавніших поселень на цих теренах. Заснування села відноситься до часів, коли великі обшири тутешніх лісів та степів почали заселятися під захистом новозбудованого князями Збаразькими Володарського замку. Князі Збаразькі були споріднені з князями Вишневецькими, яким на початку XVII ст. відійшла в спадок значна частина Володарщини з центром у Борщагівці. Капустинці належали тоді до Боргащівського маєтку. Один з князів Вишневецьких, Олександр Олександрович (1543-1577), одружився з князівною Олександрою Андріївною Капустою. Її батько, князь Андрій Тимофійович Капуста мав відносно недалеко невеликі маєтки — в Брацлавському воєводстві та на Київському Поліссі. Оці князі Капусти, вже збіднілі та здрібнілі на той час, належали до категорії князів-слуг, які наймалися до багатших князів на різні посади щодо управління маєтками та військовими підрозділами. Таким чином, відомий з місцевих переказів «козак Капуста», насправді, був збіднілим князем та мав на Володарщині маєток завдяки своїй службі у князів Збаразьких або через родинні зв’язки з ними. У пізнішій народній пам’яті багато хто з тих давніх службовців князів Збаразьких перетворився на козаків. Наприклад, у кінці XVI ст. у ролі управителя Володарського маєтку згадується Мормола (Мормила), який належав до давнього боярського роду, а в місцевій традиції переказ описує його як козака з пізнішої доби Хмельниччини. Таким чином, назва села Капустинці залишилася одною з небагатьох пам’яток осадничої та господарської діяльності князів Капуст на теренах Київщини. Пізніші козацькі сторінки історії Капустинців сплелися в барвисті перекази, які й досі передаються з покоління до покоління. Про Капустинці є згадка у Лаврентія Похилевича: «У період Визвольної війни 1648-1654 pp. село було покинуте жителями, які пішли за Дніпро: після приєднання України до Росії люди повернулися й поселилися на місці покинутого села»." http://www.volodarka-rda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=165:2012-04-11-12-08-48&catid=76:2012-04-11-09-29-46&Itemid=109

5_3/3 <2+2> ♂ Максим Вишневецький [Вишневецькі]

Титуле : Військо Запорізьке Низове, гетьман
Титуле : Валахія, господар
Смрт: 1565

6_4/3 <2+2> ♀ Стефанія Вишневецька (Куренецька) [Вишневецькі]

Свадба: <5> ♂ Лукаш Куренецький [Куренецькі]

4

8_1/4 <4+4> ♂ Адам Александрович Вишневецкий [Вишневецкие]

Рођење: 1566
Титуле : książę
Свадба: <6> ♀ Aleksandra Chodkiewicz (Wiśniowiecka) [Chodkiewicze] d. > 1630
Смрт: 1622

В году 1604 при великом короле Жигимонте, и при воеводе Киевском, князе Василии Острожском, явился некий царь; сначала был он в Печерском монастыре чернцом, полгода никто его не знал, но пришел из Волыни, неизвестно откуда; потом пошел к князю Адаму Вишневецкому, до Брягиня, и там же снял платье чернецкое; князь Адам одарил его по царски уборами и прославил его царем Московским и передал его королю. Король, ему поверивши, отпустил его на Москву и при нем отправил воеводу Сандомирского и пана Ратомского, старосту Острицкого, и много иных панов. Он шел быстро, как царь; присоединялось к нему панства много. Пришел в Киев в октябре 7 дня, был в Киеве две недели, стоял у Олехновича бурмистра, пошел на Вышегород и шел до Путивля. Вышел из Путивля мая третего 1605 года. Того же года сел на царстве и коронован немедля, а после какового воцарения погиб в году 1606, мая 9 дня.

http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Ukraine/XVII/1620-1640/Kiev_let/text.htm

11_2/4 <4+4> ♀ Ева Александровна Вишневецкая (Збаражская) [Вишневецкие]

Рођење: > 1566
Титуле : княжна
Свадба: <7> ♂ Петр Владиславович Збаражский (Корибут) [Збаражские] d. 1612
Смрт: ~ 1618

9_3/4 <3+3> ♂ Олександр Михайлів син Вишневецький [Вишневецькі]

Свадба: <8> ♀ Олена Єловицька [Єловицькі]
Титуле : од 1578, Запоріжжя, Гетьман війська запорізького
Титуле : од 1580, Черкаси, Канів, Староста черкаський і канівський
Титуле : од 1584, Вишнівець, Князь вишневецький
Титуле : од 1584, Корсунь, Любеч, Лоїв, Староста корсунський, любецький, лоївський
_FA1: 1589, Мошен, Купив мошенську волость
Смрт: 1594

Відновив міста Корсунь (1584) і Чигирин (1589)

Гедиміновичі. Гетьман Черкаських козаків Остафій Дашкевич, староста Канівський 1514-35 рр. Дмитро Федорович Сангушкович – канівський староста 1552-54 рр. Дмитро Іванович Вишневецький, староста канівський на поч. 1550-х рр. Саме він із Дніпрових островів біля Канева повів козацькі загони на Хортицю, де засновувалась Запорозька Січ. Двоюрідний брат Дмитра - Михайло Вишневецький – староста Канівський 1559-80 рр. Його мати Катерина Скорутянка вийшла вдруге за Василя Сангушковича – брата Януша, що теж став другим чоловіком матері Дмитра Вишневецького Настасії Олізаровичівни. Син Михайла Вишневецького Олександр одружився з Оленою Єловицькою із волинського роду і тримав канівське староство після батька до 1594 р. Внучка Тимофія Капусти Олександра Андріївна стала дружиною молодшого брата Михайла Олександра Вишневецького.

http://www.kanivrada.com.ua/istornaris.htm

7_4/4 <3+3> ♂ Михайло Михайлович Вишневецький [Вишневецькі]

Свадба: <9> ♀ Раїна (Реґіна) Могила (Могилянка) (Вишневецька) [Могили] b. ~ 1588 d. ~ јануар 1619
Титуле : од 1594, Вишнівець, Князь вишневецький
Титуле : од 1603, Овруч, Староста овруцький
Смрт: 1616

Був отруєний під час таїнства причастя монахом в Молдавії. Ймовірно це вплинуло на ворожість його сина до православної віри. В 1569 році відбулося об'єднання Литви й Польщі в єдину державу згідно з Люблінською унією. При польсько-литовському королю Жиглимоні воєводства були перейменовані в староства. Було утворено Канівсько-Черкаське староство, якому було віддано Задніпрянщину, в тім числі і наше Посулля. Ось в цей період і виникають нові поселення: Вереміївка, Кліщинці, Матвіївка та інші. Виникали вони на більш вигідних для господарства, а не для оборони місцях. З 1552 року Посулля попало під владу князів Вишневецьких. В 1590 році Варшавський сейм затвердив Посулля за Вишневецьким Олександром. Помер Олександр в 1594 році, тобто в розгар першого козацького повстання під проводом шляхтича Косинського. По бездітності свої просторі володіння дісталися рідному його брату Михайлу Михайловичу Вишневецькому — старості овруцькому на Київщині. В 1612 році народився у Михайла син Веремій. Ось тоді якби і була дана назва селу Вереміївці в честь цього Веремія. Але маловірогідне таке припущення, бо якщо в 1653 році Вереміївка була містом, то не могло бути, щоб 40 років назад вона ще не мала назви. Тому більш підходить інше припущення, що пішла вона від назви якогось першого поселенця — Веремія, як і Матвіївка, Тимченки.

12_5/4 <3+3> ♂ Юрій Вишневецький [Вишневецькі]

Титуле : Камянець, Староста камянецький
Свадба: <10> ♀ Феодора Чапліц [Чапліц]
Титуле : од 1609, Київ, Каштелян київський
Смрт: 1618

13_6/4 <3+3> ♀ Софія Вишневецька (Тишкевич) [Вишневецькі]

Титуле : księżniczka
Свадба: <11> ♂ Єжи Остафій Ян (Юрій) Юрієв син Тишкевич на Логойську і Бердичеві [Тишкевичі] b. ~ 1571 d. 1631
Смрт: > 1613

10_7/4 <3+3> ♀ Марина Михайловна Вишневецкая (Друцкая-Горская) [Вишневецкие]

Свадба: <12> ♂ Фёдор Григорьевич Друцкий-Горский [Друцкие-Горские] d. 1615
Смрт: > 1629

5

22_1/5 <13+11> ♂ Юрій Скумін-Тишкевич [Скуміни-Тишкевичі]

Рођење: ~ 1596
Смрт: 17 јануар 1656

15_2/5 <8+6> ♀ Krystyna Wiśniowiecka [Wiśniowieccy]

Рођење: 1602
Титуле : księżniczka
Свадба: <13> ♂ Piotr Daniłowicz [Daniłowicz] b. 1598 d. 1645
Свадба: <14> ♂ Микола Єло-Малинський [Єло-Малинські]
Смрт: 1654

21_3/5 <13+11> ♂ Антоний Ян Тышкевич [Тышкевичи]

Рођење: 1609
Смрт: 1649

cześnik litewski 1640 r., podskarbi nadworny litewski 1640 r., marszałek nadworny litewski 1645 r., starosta wiłkomirski i opeski, administrator ekonomii brzeskiej

14_4/5 <7+9> ♂ Ярема Михайлович Вишневецький [Вишневецькі]

Рођење: 17 август 1612, Корона Польська, Річ Посполита
Титуле : Корона Польська, Річ Посполита, Староста перемишльський, канівський, гадяцький
Титуле : Вишнівець, Корона Польська, Річ Посполита, Князь вишневецький
Титуле : од 1634, Львів, Руське воєводство, Корона Польська, Річ Посполита, Воєвода руський
Свадба: <15> ♀ Gryzelda Konstancja Zamoyska [Zamoyski] b. 27 април 1623 d. 17 април 1672, Корона Польська, Річ Посполита
Смрт: 20 август 1651, Корона Польська, Річ Посполита

19_5/5 <12> ♀ Гальшка Вишневецька [Вишневецькі]

Смрт: 1624

16_6/5 <7+9> ♂ Олександр Вишневецький [Вишневецькі]

Смрт: 1629

17_7/5 <7> ♂ Юрій Вишневецький [Вишневецькі]

Смрт: 1629

18_8/5 <7+9> ♀ Анна Вишневецкая (Фирлей) [Вишневецкие]

Свадба: <16> ♂ Zbigniew Firlej [Firlejowie] b. 1613 d. 1649
Смрт: ~ 1648

księżniczka

20_9/5 <13+11> ♂ Фелициан Тышкевич [Тышкевичи]

Свадба: <17> ♀ Teresa Sapieha (Tyszkiewicz, Drucka-Sokolińska) [Sapieha] d. ~ 1662
Смрт: 1649

cześnik kijowski, starosta żyżmorski, trabski, rzeczycki, pułkownik królewski

23_10/5 <13+11> ♀ w Krzysztof Tyszkiewicz Łohojski [Tyszkiewicze]

_MILT: pułkownik królewski
Професија : podczaszy kijowski (1646-1649)
Професија : starosta żytomierski (1649-1655)
Професија : wojewoda czerniehowski (1658-1666)
Свадба: <18> ♀ Гелена Федорівна Воронич Гербу Павенза (Тишкевич, Красицька) [Вороничі]
Смрт: 1666

24_11/5 <10+12> ♀ Елизавета Евдокия Друцкая-Горская (Тризна) [Друцкие-Горские]

Свадба: <19> ♂ Адам Иванович Тризна [Тризны]

6

34_1/6 <23+18> ♂ Jurgis(Jerzy) Tyszkiewicz [Tyszkiewicze]

Физички опис: бездітний
Свадба: <20> ♀ Anna Strzemeska (Tyszkiewicz) [Strzemeski]

35_2/6 <23+18> ♂ Teodoras Tyszkiewicz [Tyszkiewicze]

Професија : starosta негорельский
Свадба: <21> ♀ N. Микулинская (Тышкевич) [Микулинские]

25_3/6 <24+19> ♀ Marianna Tryzna (Niewiarowska) [Tryznowie]

Рођење: ~ 1620, Rzeczpospolita Obojga Narodow
Свадба: <22> ♂ Степан Неверовский [Неверовские] b. ~ 1620 d. 1665
Смрт: 1665, Речь Посполитая

Запись на CD-ROM "Ci wielcy Polacy to nasza rodzina":

Marianna Tryzna (psb.19961.4) ca 1620 & Stefan Niewiarowski h. Lubicz (psb.19960.9) ca 1620-1665

Степан Неверовский женатый на Марианне Тризна

Stefan pułkownik wojsk koronnych, ożeniony z Marianną Tryznianką miał dwóch synów, Stefana i Stanisława. Stefan stolnik Lidzki wszedłszy w dożywotnią przyjaźń z Marianną Mokrzecką, 1mo voto Brzostowską, spłodził Antoniego chorążego Czerniechowskiego, który z Teresą Jarużelską, niegdy Wencesława Jarużelskiego chorążego ziemi Bielskiej córką, spłodził Stanisława pułkownika Cohortis Hastatae książęcia Czartoryskiego, Stefana rotmistrza J. K. Mci, Franciszka chorążego Czerniechowskie go, i córkę Annę 1mo noto Karwowską, z którym bezdzietna, 2do z Józefem Potockim podczaszym Sądeckim, jest Teresa i Regina córki. Siostra Antoniego poślubiona 1mo voto Stanisławowi Karwowskiemu, 2do Burzyńskiemu, z którym Stefan chorąży Cohortis Hastatae. Stanisław Niewiarowski, brat Stefana stolnika Lidzkiego wyżej wspomnianego, starosta Budrowiecki, postanowiony z Teodorą Masalską, spłodził Franciszka pułkownika wojsk koronnych bezdzietnego, i Konstancją Łaźniewską starościankę Promecką, od których Marianna.

http://www.przodkowie.com/niesiecki/n/niewiarowski/4112.php?lit=&kod=JHEG3

31_4/6 <15+13> ♂ Jan Karol Daniłowicz [Daniłowicz]

Рођење: 1633
Смрт: 1683

rotmistrz królewski 1656, krajczy koronny 1676, podskarbi nadworny koronny 1678, starosta lubelski, starosta parczewski

32_5/6 <15+13> ♂ Władysław Wincenty Daniłowicz [Daniłowicz]

Рођење: 1635
Смрт: 1662

26_6/6 <14+15> ♂ Михайло Єремійович Вишневецький [Вишневецькі]

Рођење: 31 јул 1640, Корона Польська, Річ Посполита
Титуле : од 1651, Вишнівець, Корона Польська, Річ Посполита, Князь вишневецький
Титуле : од 1669, Варшава, Річ Посполита, Король польський
Свадба: <23> ♀ Елеонора Марія Йозефа Габсбург [Габсбурги-Внутренняя Австрия] b. 31 мај 1653 d. 17 децембар 1697, Częstochowa, monastère de Jasna Góra
Смрт: 10 новембар 1673, Львів, Корона Польська, Річ Посполита
Сахрана: 1676, Краків, Корона Польська, Річ Посполита

польський король.

30_7/6 <21> ♂ Владислав Антонієв Янів син Тишкевич [Тишкевичі]

Рођење: 1644
Свадба: <24> ♀ Teodora Aleksandra Sapieha (Naruszewicz, Tyszkiewicz) [Sapieha] b. 1639 d. 1678
Смрт: 1684

krajczy litewski 1676, starosta purwieński

33_8/6 <24+19> ♂ Климентий Адамович Тризна [Тризны]

Смрт: 1685, Речь Посполитая

Адам и Эльжбета имели, по меньшей мере, трех детей: Теодору Софью, Марианну и Климентия. Теодора Софья (ок. 1625 -1694) вышла замуж за Николая Стефана Паца (1623-1684), Марианна (? -1665) — за Станислава Невяровского, а Климентий(?-1685) стал православным епископом.

Климент Тризна – руководитель знаменитого виленского крестоносного православного братства (1677-1685) и епископ (нареченный) Могилевский, Мстиславский и Оршанский (1680-1685). Нареченный потому, что был избран православным епископом Белорусским, но король Ян III Собесский не утвердил этого избрания. В январе 1680 г. король Ян III Собесский собрал в Люблине съезд православных и униатских иерархов для заключения новой унии. Перед съездом 9 октября 1679 г. издал универсал с угрозой лишить земельных владений тех, кто откажется участвовать в съезде. Объединить в Люблине православную церковь с униатской не удалось, съезд был отложен. 15 августа 1681 г. под председательством Климента Тризны состоялось совещание представителей православных братств и монастырей, на котором обсуждалось, как следует действовать, если снова встанет вопрос о созыве очередного съезда. Были приняты составленные отцом Климентом правила общей деятельности православных в борьбе за веру и народность.

Быть православным в Речи Посполитой второй половины 17 столетия было не просто трудно – невыносимо. После восстания Богдана Хмельницкого, «Потопа», потери восточной Украины православие было вне закона. Климент Тризна был шляхтичем и землевладельцем, его поставили перед выбором–Земля или Вера. 22 ноября 1673 г. Трибунал ВКЛ обязал Климента Тризну, тогда еще инока базилианского монастыря, выплатить гродненскому подстолию Ивану Глядовицкому и его жене 10000 польских злотых долга. И в виде штрафных санкций дополнительно троекратную сумму (30005 злотых) пени. Имение свое Лебеду он отдал в аренду Кристине Тышкевич. Видимо, Кристина не была успешным арендатором. 30 июня 1678 г. «его милость отец Клеменс на Олдове и Лебеде Тризна, законник закону светого Базылего великого, старший законник того ж закону монастыря при церкви светого Духа брацкой у Вильне»вынужден был занять у Свято-Духовского братства 26000 злотых под залог фольварка Хотяновичи и трех деревень (Ходоровцы, Козляны, Серки)выделенных из имения Лебеда, с условием, что фольварок и деревни со всем, что к ним приписано, будут находиться в ведении братства до тех пор, пока он, Тризна, или его наследники не уплатят долг.

Трибунал ВКЛ 40 тысячами злотых не ограничился, 12 июня 1683 г. был издан декрет, принуждающий епископа Климента Тризну и Фому Красинского «уплатить по 32 тысячи польских злотых за невозвращение Анне Звертовской находящегося в залоговом владении имения Лебеды, Хоцяновичи и Козляны». Я раз пять перечитал этот декрет, но так и не понял, за что оштрафовали отца Климента. Думаю, что и судьи не понимали в чем суть судебного иска и четыре раза переносили заседание, но декрет подписали.

После смерти Климента Тризны по подымному реестру Лидского повета за 1690 г. Лебеда принадлежала Владиславу Ланевскому, Лебеда Скобейки — Владиславу Кандыбе, у обоих по одному дыму, Хоцяновичи с 36 дымами перешли старосте будовецкому Станиславу Невяровскому, сыну полковника войска литовского Степана Невяровского (ок.1620-?) и Марианны Тризны(? -1665), а Голдово перешло волковысскому стольнику Владиславу Ежи Тризне(?-1714)(8). Православная линия Тризн угасла, крестьяне их имений перешли в униатство.

http://www.lida.info/imeniya-lidskogo-uezda-imenie-lebeda-triznyanskaya-lebeda-bolshaya-lebeda/

27_9/6 <15+13> ♀ Urszula Daniłowicz (Potocka, Sapieha) [Daniłowicz]

Свадба: <25> ♂ Jan (Janusz) Potocki [Potoccy] d. 1675
Свадба: 1683
Свадба: <26> ♂ Владислав Йосафат Сапіга [Сапіги] b. 5 новембар 1652 d. 13 март 1733, развелись быстро

28_10/6 <24+19> ♀ Теодора София Тризна [Тризны]

Свадба: <27> ♂ Николай Стефан Пац [Пацы] b. 1623 d. 1684

29_11/6 <15+14> ♀ Ізабела Єло-Малинська (Красицька) [Єло-Малинські]

Свадба: <28> ♂ Адам Владислав z Krasiczyna Красицкий [Красицкие] d. 1677

7

45_1/7 <25+22> ♂ Станіслав Невірівський [Невірівські]

Рођење: Корона Польська, Річ Посполита
Свадба: <29> ♀ Феодора Масальская [Масальские]

38_2/7 <26+23> ♂ ? Вишневецький [Вишневецькі]

Рођење: 29 новембар 1670
Смрт: ~ 1671

Єдиний син короля Михайла Вишневецького. Помер немовлям.

36_3/7 <27+25> ♂ Доминик Потоцкий [Потоцкие]

Смрт: 1683

каноник в Вильно

39_4/7 <29+28> ♂ Karol Aleksander Krasicki [Krasiccy]

Титуле : hrabia
Свадба: <30> ♀ Katarzyna Czetwertyńska (Krasicka) [Czetwertyńscy]
Свадба: <31> ♀ Eleonora Rzewuska (Krasicka) [Rzewuscy]
Смрт: 1717

hrabia, właściciel dóbr Dubiecko, Rokietnica, Tuligłów, rotmistrz królewski 1690 r., kasztelan chełmski 1709

37_5/7 <27+25> ♂ Стефан Потоцький [Потоцькі]

Свадба: <32> ♀ Анна Харлецкая (Сапега, Потоцкая) [Харлецкие] d. < 1695
Свадба: <33> ♀ Joanna Sieniawska (Potocka) [Sieniawscy] b. 1662 d. 1733
Смрт: 1727

полковник військ коронних, ловчий коронний 1688, стражник коронний 1697, воєвода Бельсбкий 1720, староста Трембовельсбкий і Канівський

40_6/7 <30> ♂ Микола Лохойський Тишкевич [Тишкевичі]

41_7/7 <30+24> ♀ Тереза Тишкевич (Завіша-Кежгайло) [Тишкевичі]

Свадба: <34> ♂ Krzysztof Zawisza Kieżgajłło [Zawisza Kieżgajło]

42_8/7 <27+25> ♀ Тереза Потоцкая (Замойская, Гнинская) [Потоцкие]

Свадба: <35> ♂ Томаш Юзеф Замойский [Замойские] b. 1678 d. 1725

43_9/7 <31> ♂ Piotr Franciszek Daniłowicz [Daniłowicz]

rotmistrz pancerny, starosta parczewski i lubelski 1683

44_10/7 <25+22+?> ♂ Стефан Неверовский [Неверовские]

Свадба: <36> ♀ Марианна Мокрецкая (Бржостовская, Неверовская) [Мокрецкие]

http://www.przodkowie.com/niesiecki/n/niewiarowski/4112.php?lit=&kod=JHEG3

46_11/7 <29+28> ♀ Urszula Krasicka (Suchodolska, Zielińska, Lubowiecka) [Krasiccy]

Свадба: <37> ♂ Адам Иосиф Любовецкий [Любовецкие] d. 1726

8

50_1/8 <39+31> ♂ Wincenty Krasicki [Krasiccy]

Титуле : hrabia
Свадба: <38> ♀ Варвара Курдвановська (Красицька) [Курдвановські]

starosta korytnicki

48_2/8 <41+34> ♀ Барбара Франтишка Завиша (Пол. Kiezgajllo-Zawisza) [Завиша Кежгайлы]

Рођење: 1690
Свадба: <39> ♂ Николай Фаустин Радзивилл [Радзивиллы] b. 21 мај 1688 d. 2 фебруар 1746
Смрт: 1762

53_3/8 <40> ♂ Michał Jan Tyszkiewicz [Tyszkiewicze]

Свадба: <40> ♀ Олена Огінська (Старосєльська, Тишкевич) [Огінські] d. ~ 1689
Смрт: < 1703

49_4/8 <39+31> ♂ Jan Boży Krasicki [Krasiccy]

Рођење: 1704
Титуле : hrabia
Свадба: <41> ♀ Anna Starzechowska (Krasicka) [Starzechowscy] d. 1766
Смрт: 1751

hrabia, właściciel dóbr Bachorzec, Dubiecko, Malina, kasztelan chełmski

52_5/8 <40> ♂ Эммануэль Владислав Тышкевич [Тышкевичи]

Титуле : граф
Свадба: <42> ♀ Zofia Węcławska (Tyszkiewicz) [Węcławscy]
Смрт: 1704

подстолий бжецкий

47_6/8 <37+33> ♂ Mikołaj Bazyli Potocki [Potoccy]

Рођење: 1712
Свадба: <43> ♀ Marianna Dąbrowska (Potocka) [Dąbrowscy] d. 1783
Смрт: 1783

starosta kaniewski, właściciel dóbr Złoty Potok, Horodenka, Buczacz

51_7/8 <39+30> ♂ Юзеф Стефан Красицкий [Красицкие]

Титуле : Речь Посполитая, граф
Свадба: <44> ♀ Justyna Anna Sapieha (Krasicka) [Sapieha]
Смрт: 1712, Речь Посполитая

właściciel dóbr Kniazia Krynica, Włodzimierzec. dał początek tzw. gałęzi starszej Krasickich (gałąź litewsko-wołyńska).

54_8/8 <44+36+?+?> ♂ Антон Неверовский [Неверовские]

Свадба: <45> ♀ Тереза Ярузельская (Неверовская) [Ярузельские]

Хорунжий Черниговский

Stefan stolnik Lidzki wszedłszy w dożywotnią przyjaźń z Marianną Mokrzecką, 1mo voto Brzostowską, spłodził Antoniego chorążego Czerniechowskiego, który z Teresą Jarużelską, niegdy Wencesława Jarużelskiego chorążego ziemi Bielskiej córką, spłodził Stanisława pułkownika Cohortis Hastatae książęcia Czartoryskiego, Stefana rotmistrza J. K. Mci, Franciszka chorążego Czerniechowskie go, i córkę Annę 1mo noto Karwowską, z którym bezdzietna, 2do z Józefem Potockim podczaszym Sądeckim, jest Teresa i Regina córki.

http://www.przodkowie.com/niesiecki/n/niewiarowski/4112.php?lit=&kod=JHEG3

55_9/8 <44+36> ♀ София Неверовская [Неверовские]

Свадба: <46> ♂ Станислав Карвовский [Карвовские]

Siostra Antoniego poślubiona 1mo voto Stanisławowi Karwowskiemu, 2do Burzyńskiemu, z którym Stefan chorąży Cohortis Hastatae.

http://www.przodkowie.com/niesiecki/n/niewiarowski/4112.php?lit=&kod=JHEG3

Stanisław Karwowski, zm. ok. 1699, komornik ziemski bielski 1683, pisarz grocki tembowelski 1689, łowczy bielski + ?? Niewiarowska h. Półkozie, ojciec: Stefan, stolnik lidzki, matka: Marianna z Mokrcza Mokrzeckiej

http://www.genealogia.okiem.pl/forum/view topic.php?t=5107

Wojciech pomieniony, dóbr Krosiewa, Wojtów, Radziejowo i t. d. dziedzic, z Aleksandrą Ciszewską mieli synów pięciu, i córkę jedną, to jest Stanisława łowczego ziemi Bielskiej, ożenionego z Niewiarowską herbu Półkozic, z tą spłodził Teresę Stanisława Gąsowskiego, skarbnika Podlaskiego żonę, z których Anna, Antoniego Wilczewskiego, podczaszego ziemi Bielskiej żona.