Степан Владимирович Лукашевич b. 10 децембар 1853 d. 2 новембар 1934 - Индекс потомака
Из пројекта Родовид
Свадба: <1> ♀ Ирина Васильевна Голота (Лукашевич) [Голоты] d. 1929
Смрт: 2 новембар 1934, Ницца, Франция
Лукашевич Степан Владимирович*, р. 10 дек. 1853 в с. Мехедовке Полтавской губ. Из дворян. Лейтенант в отставке (с 1879). Действительный статский советник, член Государственной Думы. В эмиграции во Франции. Ум. 2 окт. 1934 в Ницце. Жена Ирина Васильевна (Голота), дети: Мария, 1879, Владимир, 1881 (дочь Ольга), Евдокия, 1883 (Кизерицкая), Ольга, 1884 (Лукина*), Наталия, 1886 (в эмиграции), Борис*, Надежда, 1889 (Шулейко), Ирина, 1890– 1935 (в Риме), Георгий, 1892 (в эмиграции), Петр*, Богдан*, Варвара, 1901 (Волкова, в эмиграции), Татьяна, 1905 (в эмиграции). /75; 82–5; 107/
Член 2-й Государственной Думы С. В. Лукашевич родился в 1853 г., в Полтавской губернии, Золотоношском уезде. Окончил С.-Петербургское мореходное училище в 1875 году, после чего находился в плавани 4 года в Балтийском и Черном морях. В 1879 году он вышел в отставку и поселился в своем имени «Мехедовка», в Золотоношском уезде Полтавской губернии и посвятил себя земской деятельности. С 1885 г. С. В. состоит уездным и губернским гласным, почетным мировым судьей, почетным попечителем прогимназии, председателем уздной земской управы и пр. В члены Государственной Думы 3-го созыва С. В. избран также от курии землевладельцев Полтавской губ. По политическим убеждениям примыкает к «Союзу 17-го октября».
2
31/2 <1+1> ♂ Борис Степанович Лукашевич [Лукашевичи]Смрт: 20 новембар 1920, Севастополь, РСФСР
Свадба: <2> ♀ Анна Ивановна Захарченко (Лукашевич) [Захарченки] b. 1906
Свадба: <3> ♀ Александра Акимовна Лоза (Лукашевич) [Лозы] b. 1903 d. 1943
Смрт: 27 децембар 1937, СССР
У великої сім ї Якима Петровича Лукашевича був просторий і добротний будинок, розташований неподалік хутора Пасівки.Ця будівля мала форму букви «П», в їзд – зі сходу. Із заходу будинок мав веранду із красивими дерев яними різьбленими колонами .
Доріжка від веранди вела до річки. Біля будинку із західної сторони розміщувався парк, в якому росли дерева та кущі з різних країн світу. З південної сторони парку , на пагорбку росли високі та стрункі сосни. В парку були алеї зі скамейками , клумби з квітами. Парк межував з річкою Кропивною. На південний захід розкинувся ялиновий та калиновий гай. На схід від них – прекрасний сад , де росли яблуні, груші , кущісмородини.
На території панського маєтку розміщувались два будинки для прислуги, різні господарські приміщення.
Лукашевичі організували з селян-кріпаків відомий у всій губернії хор, спів якого слухав у 1850 році Микола Васильович Гоголь , який гостював у панів. Пізніше цей хор розчулив до сліз українську письменницю Марко Вовчок , яка зі своїм чоловіком Марковичем збирала фолькльор по українських селах.
Пани Лукашевичі у 1917 році виїхали із Мехедівки. У 1918 році – повернулися до маєтку, коли до влади став гетьман Скоропадський, а з падінням Гетьманщини знову виїхали з села. Взимку 1933 року маєток Лукашевичів згорів через недбалість комунарів , які отоплювали цю будівлю.
Один з прямих нащадків родини Лукашевичів – Юрій Богданович Лукашевич, доктор історичних наук, письменник, живе в Петербурзі. У 2011 році йому виповнилося 83 роки.
