Володимир Володимирович Шпилевич

Из пројекта Родовид

Особа:951586

Рођени род	Шпилевичі
Пол	мушки
Цело име (рођено)	Володимир Володимирович Шпилевич

Догађаји

Свадба: ♀ София Апполоновна Тутковская (Шпилевич) [Тутковские]

Напомена

Двадцяті роки – легендарні, юні, неповторні. В той час на Київському паровозовагоноремонтному заводі працювали Володимир Кудряшов і Володимир Шпилевич. Вони були «фабзайчатами» і прийшли на завод в один і той же рік. І спеціальність була однакова – слюсарі.

По-різному склалася у них доля, але дружба була сильніша від самої смерті. «Сильніше смерті» - так назвав свою книгу про життя і подвиг Володимира Кудряшова, 40-річчя пам’яті якого нещодавно відзначали на заводі, Володимир Шпилевич. Автор віддав 12 років життя роботі над повістю. Але закінчити її не зміг.

З того часу я працював у вагонному цеху різноробочим, - пригадував перед присутніми в клубі заводчанами і гостями завідуючий музеєм Ю.Б.Соколовський. – В 1928 році в цеху з’явився хлопчина. Вміло слюсарничав. І коли на заводі організувався партком, він поряд з досвідченими комуністами, ввійшов до складу партійного органу. Це був Володимир Шпилевич. Відповідав за політична пропаганду на заводі і за заводську газету. В роки війни він не залишав перо… Після війни не раз приїздив до Києва, зустрічався з людьми, які були разом з Кудряшовим у підпіллі, збирав матеріал. Та хвороба не дозволила завершити книгу. Цю справу продовжив член спілки письменників СРСР Петро Федотюк.

Книга «І наступить світанок» (нова назва повісті «Сильніше смерті») незабаром з’явиться в магазинах. Ось як починає розповідь про Кудряшова колишній слюсар заводу В.Шпилевич: «…У 1922 році Островський пішов з Головних майстерень. Рани громадянської війни, жорстока хвороба примусили на деякий час покинути стрій. Але посів родоначальника заводської комсомолії дав дружні сходи. В покоління, опалене вогнем революції, вливалися загони комунізму – «фабзайчата». Серед них був і впертий хлопчина Володя Кудряшов».