Юрій Юрша

Из пројекта Родовид

Особа:894046
Рођени род ?
Пол мушки
Цело име (рођено) Юрій Юрша

Догађаји

Рођење једног детета: Федька Юршева-донька ? (Гольшанська, Шилович) [?]

Напомена

Був одружений з донькою київського воєводи Юрші Федькою — вдовою князя Степанського, ймовірно, Михайла, дітей не мали.

У середині XV ст. князі Степанські ще раз виринають на денне світло. Один із них, що звався, здається, Михайлом, був жонатий на Федці, дочці пана Юрші, у 30‑х роках XV ст. сподвижника Свидригайла в боротьбі із Сигізмундом Кейстутовичем за литовський престол, а пізніше – активного провідника інтересів Вільна і в шлюбі з нею мав дочку Марію.

Підтримували Свидригайла четвертинський князь Іван Олександрович, знаний з актів 1432-1451 рр.; князь Гліб Юрійович Довговд, служебнику якого привілеєм 1450 р. дружина Свидригайла Анна підтвердила землі (2112, s.55); друцькі князі Іван Баба, Іван Путята, Василь Красний, Дмитро Сокира; князь Борис Іванович Глинський; сини князя Гурка Федоровича, які тримали Кроснічин до 1433 р.; городенський князь Митько Давидович, який перебував в полоні у Зигмунта Кейстутовича в 1432-1440 рр.; незнаного походження князі Козеки, які отримали на Волині володіння від Свидригайла у 1445 р. (2112, s. 180); пінський князь Юрій Семенович, який був у Луцьку 10.02.1452 р. в момент смерті Свидригайла Ольгердовича разом з його вірним воєводою Юршею (568, с.243); у різні періоди князі Сангушки і, напевно, родоначальник Ружинських — князь Іван, внук чи правнук Олександра Наримунтовича, який отримав Ружин біля Ковеля (2112, s.413).

Перша велика битва між противниками відбулася 31.07.1431 р. недалеко від Луцька на переправі через Стир. Свидригайло не зумів завадити переправі королівського війська через Стир і відступив до Степані, доручивши оборону Луцька одному з кращих своїх воєвод — Юрші. І король, і великий князь не проявляли активності, обох звинувачували у небажанні вести війну. Владислав-Ягайло навіть змушений був передати командування мазовецько-белзькому князеві Земовшу. Воєвода Юрша відстояв Луцьк, Богдан Рогатинський — Олеськ, а князь Михайло Болобан — Кременець. Сутички і бої відбувалися в Белзькому і Холмському князівствах і на Поділлі, куди на допомогу князеві Федорові Острозькому прибули загони молдовського господаря Олександра. В цілому ситуація складалася на користь великого князя литовського. І в цей час Свидригайло пішов на підписання перемир'я з королем. 26.08.1431 р. король підписав це перемир'я, безперечно вигідне для польської сторони, а 1.09.1431 р. у Чорторийську Свидригайло Ольгердович ратифікував його. Грамоту підписали 9 князів, серед них Зигмунт Кейстутович, Олелько і Іван Володимировичі, Юрій Лугвенійович, Семен Гольшанський, Іван Семенович, 42 магнати, з них 20 -литовських (454, c. 118-124).

Стримав його під своїми мурами добре укріплений Луцьк. Начальник залоги, воєвода Юрша, зручно керував обороною і частими успішними вилазками тривожив Поляків. Після пятитижневої облоги мусів Ягайло з великими втратами відступити назад. Це був неперечно великий успіх щойно інтронізованого революційним шляхом Свидригайла.

Як уже згадувалось, перші початки управління оліґархії були вдалі головно завдяки енерґії канцлера Яна Ґаштольда (помер 1458). В 1449 році відбито напад сина Жиґимонтового, Михайла, що з допомогою Татар пробував здобути собі великокняжий стілець і був навіть захопив Київ. Після смерти Свидригайла пани-рада, за допомогою колишнього оборонця Луцьку — Юрші, ввели військові залоги у головні міста Волині й так спинили в зародку всяку спробу Поляків заволодіти цею країною.


Од прародитеља до унучад

 
== 1 ==
== 1 ==
Деца
Михайло Семенович Болобан Гольшанський
Титуле : князь
Титуле : од 1430, князь Кременецкий
Титуле : од 1433, Київ, Велике князівство Литовське, князь-наместник Киевский
Смрт: 30 август 1435, Вількомир, Велике князівство Литовське, вбитий у бою
Деца
Унучад
Семен Васильєв син Збаразький Колоденський Несвіцький
Свадба: Марія Михайлівна Рівненська Степанська Гольшанська
Титуле : од 1463, Колодяжин, Велике князівство Литовське, Князь колодяженський
Титуле : од 1474, Збараж, Велике князівство Литовське, Князь збаразький
Смрт: 1481, Велике князівство Литовське
Унучад

Джерельна довідка за населеним пунктом
Остали језици