Аркадий Степанович Степаненко b. 1889 d. 5 септембар 1938

Из пројекта Родовид

Догађаји

1889 Рођење: Глобине, Кременчузький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія

5 септембар 1938 Смрт:

Напомена

Арка́дій Степа́нович Степане́нко (1889, Глобине, Кременчузького повіту Полтавської губернії — 5 вересня 1938) — український політичний діяч часів визвольних змагань.

Навчався в Уманському сільськогосподарському училищі. Заарештований в 1907 році, як член УСДРП, інструктор дружинників. Висланий в Березовський повіт Тобольської губернії. В 1917 чільний член УПСР і Селянської Спілки (член її ЦК). Член Української Центральної Ради (на початку 1918 року — заступник її голови). Голова Всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (17—18 грудня 1917 року). 1919 року — емісар ЦК УПСР при уряді Директорії. В уряді Ісаака Мазепи (серпень 1919 року) виконував обов'язки міністра земельних справ. 1920 року пробував порозумітися з радянською владою. Один з керівників селянського руху в 1921 році в Полтавській і Харківській губерніях. Був в еміграції, в 1924 році повернувся в Україну. Працював заступником директора банку в Херсоні, економістом «Тракторбуду». Заарештований в 1931 році у справі «Українського національного центра». У 1937 заарештований в Архангельську, засуджений на 5 років. Реабілітований в 1989 році.

Член оргбюро по созыву съезда В. П. Затонский вспоминал: «В назначенный (для открытия съезда) час наша группа (большевиков) подошла к столу президиума, разместившись возле колонны. Мне было поручено открыть съезд. Заметив наш маневр, лидеры украинских эсеров бросились к столу. Подбежали они именно в ту минуту, когда я высказал слово “товарищи”... Аркадий Степаненко, обойдя меня слева, уперся мне локтем в грудь, а Стасюк в ту же минуту схватил меня сзади обеими руками за шею, стянул таким путем с кафедры. В ту же минуту толпа (делегатов), возбужденная и явно выпившая, бросилась избивать большевиков. Тут всем нам досталось понемногу»..

Под возгласы «Слава Центральний Ради» и пение «Ще не вмерла Украина» съезд был открыт. Он утвердил деятельность Центральной Рады и уполномочил ее и впредь «стоять на защите интересов Украины», утвердил несколько обращений и призывов, направленных против большевиков и Советского правительства. Большевики, представители левых эсеров и социал-демократов покинули зал.

• http://www.e-reading.co.uk/bookreader.php/133657/Dorogi_Nestora_Mahno.pdf

Од прародитеља до унучад