Василь Борковський
Из пројекта Родовид
| Рођени род | Борковські |
| Пол | мушки |
| Цело име (рођено) | Василь Борковський |
Напомена
Рід Борковських – це старовинний козацький рід, що бере свій початок у далекому ХVІІ столітті. Полковник Василь Борковський у 1687 році балотувався на Гетьмана, помер 1704 року. Мав кілька синів, що перебували на службі у польського короля і мали неабиякий хист і вміння, за що король надав їм графські титули і стали вони іменуватись Дуніни-Борковські.
Батько Івана Борковського, також Іван, працював на австрійській, а потім на польській залізниці. У рідному селі був регентом церковного хору. Мав багатодітну сім’ю – дев’ять дітей. Родина була національно свідомою і патріотичною. Один із братів у 14 років пішов на фронт, приписавши собі декілька років. Мабуть, загинув, доля невідома. Інший – після розпаду Австро-Угорської імперії вступив добровольцем до УГА, був комендантом міської варти міста Станіслава в часи ЗУНР.
В молодому віці в Станіславі загинули дві сестри, три – Анна, Ярослава і Софія – з початком «радянизації» краю змушені були виїхати до США, наймолодша – Оксана виїхала до Канади. Софія до 17 вересня 1939 року була законницею в Станіславівському монастирі. Коли комуністи монастир закрили, монахинь розігнали, стала світською людиною. Нині вона проживає в Чикаго у віці 103-роки. У розмові телефоном з автором ця надзвичайного інтелекту жінка щиро цікавилася Україною, Прикарпаттям. У Канаді проживає дочка і онучка Івана Борковського. На жаль, розшукати їх поки що не вдалося.
Іван Борковський ще зовсім юним, за спогадами Зої Гаюк, племінниці Івана Борковського, громадянки США, вступив до лав Січових Стрільців. У складі австрійського піхотного полку був направлений на Італійський фронт, згодом переведений на Східний. За мужність і воїнську доблесть нагороджений двома медалями.
Од прародитеља до унучад
