Николай Иванович Дмитрашко-Райча b. 2 мај 1808

Из пројекта Родовид

Догађаји

2 мај 1808 Рођење: Бакумівка, Переяславський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія

_MILT: поручик в отставке с 1833 года

Свадба: ♀ Екатерина Валерьяновна Готовцева (Бутович) [Готовцевы] d. 1902

6 јун 1844 Рођење једног детета: ♀ Марія Миколаївна Дмитрашко-Райча (Бутович) [Дмитрашки-Райчі] b. 6 јун 1844

6 јун 1846 Рођење једног детета: Жуківка, Полтавська губернія, Російська імперія, ♂ Николай Николаевич Дмитрашко-Райча [Дмитрашки-Райчи] b. 6 јун 1846 d. 1919

Напомена

Особняк, що стоїть на розі Інститутської та Ольгинської, споруджено на садибі, яка наприкінці 1880-х pp. належала колезькому асесору Миколі Миколайовичу Равіч-Думітрашко та його дружині Юлії Михайлівні. Щоправда, вони мали намір придбати іншу садибу на Інститутській, напроти будинку генерал-губернатора, але торги, призначені 1886 р., не відбулися, і садиба по вул. Інститутській, 28 залишалася у їхньому володінні до кінця 1890-х pp.

Рід Раїч-Думітрашко походив з середини XVII ст.: Григорій Дмитрович (Дмитрашко) жив тоді у Придунайських князівствах. Його син Родіон (румунською - Райче Думитрашку) у середині 1665 р. вийшов у відставку й оселився в Україні. Батько власника садиби на Інститутській, 28 - Микола Іванович Равіч-Думітрашко народився 1808 р. в с Бакумівка Переяславського повіту, служив юнкером у Нарвському драгунському полку, був поміщиком сіл Бакумівки та Жуківки Переяславського повіту. Його син Микола народився 6 червня 1846 р. у с Жуківка, закінчив курс київської 1-ї гімназії (1865 р.) та Ніжинський ліцей кн. О. Безбородька (1870 р.). У 1878-1886 pp. був головою Переяславського з'їзду мирових суддів, а у 1886-1892 pp. - переяславським повітовим предводителем дворянства, від 1893 р. - член Київського окружного суду, а на початку XX ст. - голова комітету Рубежівської колонії малолітніх злочинців (в с. Рубежівка, Київського повіту). Від 1904 р. - товариш голови Київського окружного суду і почесний мировий суддя Київського округу. 1919 року його розстріляли "в порядку червоного терору" разом з 67 іншими киянами. На сучасників, як пише О. Гольденвейзер, "...гнетущее впечатление производило убийство Равича - популярнейшего старожила киевского суда, старого и по-генеральски резкого председателя, но умного и независимого судьи". Але ж то був лише початок...

• http://www.alyoshin.ru/Files/publika/malakov/malakov_012.html

Од прародитеља до унучад