Михайло Селецький
Из пројекта Родовид
| Рођени род | Селецькі |
| Пол | мушки |
| Цело име (рођено) | Михайло Селецький |
Напомена
У другiй чвертi ХIХ ст. частина земель у Ковчинi належала дружинi пiдпоручика Ганнi Зайцевiй i дiйсному статському раднику Михайлу Селецькому.
Селом керував виборний староста, якого обирали ковчинці та сотник, людина від державної адміністрації. Із поважних людей обиралась десятка, яка вирішувала важливі місцеві питання. Сотники Салтиково-Дівицької сотні були, як правило, місцеві. Так , наприклад, відомо, що в 1694 р. та 1711-1714 роках Дівицьким сотником був Селецький Василь Семенович.20 Але сотенним суддею, як правило, завжди був виходець із Ковчина. Про це з гордістю переповідають старожили й пояснюють це тим, що Ковчин вважали богоугодним селом. Через віки дійшли чутки й про те, що біля хутора Петровського (за 3 км від Ковчина) довгі роки був полігон Дівицької сотні, де один раз у 3 роки збирали молодих козаків для навчання. Серед обов'язкової програми навчань було:
1) виїздка (управи на коні, майстерність наїзництва),
2) стрільба з рушниць і пістолів,
3) рубка лози (майстерність володіння шаблею),
4) козацькі правила та звичаї.
Навчання проводились у перерві між жнивами.
У другій чверті XIX ст. частина земель у Ковчині належала дружині підпоручика Ганні Зайцевій (36 десятин) і дійсному статському раднику Михайлу Селецькому ( 2 дес.). Інші землі були в козаків і казенних (державних) селян. Після реформи 1861 року селянам Ковчина було дано право користуватися поміщицькими землями. Із володіння Ганни Зайцевої вилучалось 34 дес., а з володіння Михайла Селецького - 2 дес.21 У 1897 році в селі вже нараховувалось 436 дворів із 2441 жителем. Якщо порівняти кількість дворів з початком ХVІІІ ст., то їх кількість зросла більше, ніж у 5 разів: на початку ХУШ ст. в Ковчині було 84 двори, у кінці століття - 226, 1858р. - 366, у 1892р. - 417, у 1896р. - 431, а в 1897р. вже 436.
Од прародитеља до унучад
