Иван Федорович Булюбаш (Булук-Баша)
Из пројекта Родовид
| Рођени род | Булюбаши |
| Пол | мушки |
| Цело име (рођено) | Иван Федорович Булюбаш (Булук-Баша) |
| Родитељи | |
Догађаји
Рођење једног детета: ♂ Михаил Иванович Булюбаш [Булюбаши]
Рођење једног детета: ♀ N. Ивановна Булюбаш (Слюз) [Булюбаши]
Рођење једног детета: ♂ Демьян Дементий Иванович Булюбаш [Булюбаши]
Свадба: ♀ Агафия Самойловна Самусь (Булюбаш) [Самуси]
од 1683 _MILT: казацкий полковник на Правобережной Украине
1696 _MILT: сотник Чигрин-Дубравский Лубенского полку
од 1706 _MILT: сотник Чигрин-Дубравский Лубенского полку
1713 _MILT: знатный войсковый товарищ и Лубенький полковой хорунжий
1722 _MILT: наказной полковник Лубенский
од 1735 _MILT:
1740 _MILT: значковый товарищ Лубенского полку
Напомена
З Правобережної шляхти, скоріш за все татарського чи турецького походження (про що свідчить первісне його прізвище Булук-Баша, яке пізніше трансформувалося в Булюбаш). Займав уряд козацького полковника на Правобережжі на службі в Речі Посполитій. Разом зі своїм полком став учасником знаменитої битви під Віднем на боці короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського проти турків (12.9.1683), згодом перейшов на Лівобережну Україну й осів у Лубенському полку, займаючи там уряди сотника, прлкового хорунжого, значного військового і значкового товариша та навіть наказного полковника. Далекий родич відомого українського композитора Миколи Лисенка.
З давен місцеві сотники мали лише с. Гусине. Ще перед своїм урядуванням «от 1698 осадил на вольном... степу перво хуторами, которых поселители были перво Горбы Сидоры и Гриньки». Згодом хутори розрослись, стали селами і власністю Булюбаша. Сотник чигриндубравський (1696, ? - 1706 - 1709 - ?, ? - 1735 - 1737). 22 січня 1713 р. отримав підтвердження на сс. Горби і Гриньки від полковника Савича. В Любарському монастирі поминався його рід. У 1735 р. Петро Кривець з зятем Хомою Кривичем продали йому дідівські і батьківські кривичевські грунти з лісом. В Чигириндубравській сотні точилася боротьба між Булюбашами і «чужестранным человеком» Олександром Бутовським. 21 грудня 1735 р. викупив кривичевські грунти у Петра Кривця і його зятя Хоми Кривича. Проживав у м. Жовнині.
Гриньки основаны в начале 18 ст. сотником Иваном Булюбашем. В 1756-1769 годах село входило в состав Жовнинской сотни Лубенского полка и принадлежало его сыну Демьяну Булюбашу. Когда в 1781 году Гриньки вошли в состав Городищенского уезда Киевского наместничества, здесь было 103 двора. В 1789 году Гриньки вошли в состав Градижского уезда Екатеринославской губернии, а с 1796 года стали относиться к Кременчугскому уезду Малороссийской губернии (с 1802 – Полтавской). В 1859 году в селе было 189 дворов, 1245 жителей.
Од прародитеља до унучад
_MILT: 1724, наказний сотник Сенчанський Лубенського полку
_MILT: 1731, [[значковий товариш]] Лубенського полку
_MILT: од мај 1732, Лубенський [[полковий хорунжий]]
_MILT: од 1738, Лубенський [[полковий осавул]] (перший)
Свадба: ♀ Пелагея (Параска) Семеновна Слюз (Билецкая-Носенко)
_MILT: < 1733, [[бунчуковий товариш]]
_MILT: од 1738, Прилуцький [[полковий осавул]]
Смрт: 1761
_MILT: 1761, абшитований [[полковий суддя]]
