Віктор Феофілович Яновський b. 1891 d. 1937
Из пројекта Родовид
| Рођени род | Яновські |
| Пол | мушки |
| Цело име (рођено) | Віктор Феофілович Яновський |
| Родитељи
♂ Феофіл Гаврилович Яновський [Яновські] b. 24 јун 1860 d. 8 јул 1928 ♀ Ганна Вікторівна Григорович-Барська (Яновська) [Григоровичі-Барські] d. 1925 | |
| Вики-страница | wikipedia:uk:Яновський Віктор Феофілович |
Догађаји
1891 Рођење:
28 новембар 1924 Рођење једног детета: Київ, ♂ Георгій Вікторович Яновський [Яновські] b. 28 новембар 1924 d. 19 август 2006
1937 Смрт:
Напомена
Старший син Феофіла Гавриловича став професором-юристом, а молодший — архівістом і бібліографом, їх доля також була трагічною. У 1937 р. Віктор був репресований і загинув у ГУЛАГу, Михайло виїхав за кордон і загинув 1940 р. в Мексиці.
Віктор Теофілович [Феофілович; 8(20).УІІ 1891, Київ - З.У 1942, м. Соль-Ілецьк Чкаловської, тепер Оренб. обл., Росія] — укр. правознавець, професор з 1925. Закін. 1913 юрид. ф-т Київ, ун-ту і був залишений при ньому професорським стипендіатом кафедри держ. права. За твір «Критичний огляд виборчих законів Росії» був удостоєний золотої медалі ун-ту. В 1918 став приват-доцентом. 1919 обраний асистентом кафедри держ. права Київ, комерц. ін-ту і приват-доцентом Київ, юрид. ін-ту, але незабаром виїхав до Криму, де працював приват-доцентом у Севастоп. юрид. ін-ті (1919—20) і Таврійському ун-ті в Сімферополі (1920—21). Від жовтня 1921 по жовтень 1930 викладав курси міжнар. права, адм. юстиції та історії політ, вчень у Київ, ін-ті нар. г-ва. Водночас (1922—24) читав лекції з держ., міжнар. і конст. права в Ін-ті зовн. зносин, працював секретарем юрид. відділу Цукротресту. З 1925 — штат, професор Київ, ін-ту нар. г-ва та професор Київ. торг.-пром. технікуму. З 1926 — пост, нештат, співробітник Комісії для виучування звичаєвого права України ВУАН. Співпрацював також з Комісією для виучування фін. та банк, питань. Після припинення діяльності академічних правових установ працював (з 1934) юрисконсультом Київ, центрального телеграфу та деяких ін. установ.
Досліджував архівні мат-ли з історії сільс. та волос, органів Київщини, готував до видання програму для збирання мат-лів звичаєвого права з питань сільс. самоврядування. Водночас опублікував в академічних та ін. виданнях ряд статей з актуальних питань міжнар. права. Основні праці: «Огляд новітньої літератури по Конституції Німеччини» (1923), «Про організацію і діяльність Постійної Міжнародної Судової Палати» (1924), «Новітні праці німецького державного права» (1925), «Умова найбільшого сприяння в післявоєнних торговельних договорах Західної Європи» (1926), «Нові консульські конвенції СРСР» (1927), «З історії місцевого управління на селі після Лютневої революції 1917 р.» (1928), «Конвенційні тарифи СРСР» (1929).
У червні 1938 Я. було арештовано за підозрою у шпигунстві; в квітні 1939 засуджений на 10 років позбавлення волі. Помер у тюрмі. Реабілітований.
Літ.: Академічна юридична думка. К., 1998.
Од прародитеља до унучад
