Іван Йосипович Тютюнник
Из пројекта Родовид
| Рођени род | Тютюнники |
| Пол | мушки |
| Цело име (рођено) | Іван Йосипович Тютюнник |
| Родитељи
♀ Марина Фёдоровна Бойко (Тютюнник) [Бойки] b. ~ 1855 ♂ Йосип Корнійович Тютюнник (Тютюник) [Тютюнники] b. ~ 1855 d. 1907 | |
Напомена
Найстарший син Йосипа Тютюнника – Іван, – маючи на той час непогану освіту, працював у губернських канцеляріях та конторах, мешкав у Києві. Навідуючись час від часу до рідні в Будище, він завжди привозив з собою, окрім суто міських дарунків, газети, книги, журнали: у хаті Тютюнників панував культ слова, культ книги, до якої тягнувся і батько, і діти. Дізнавшись в черговий свій приїзд, що Юрко за "Кобзарем" навчився читати, Іван прихилив молодшого брата до читання газет і журналів, книжок українських письменників. Хлопчик, мов губка, всотував прочитане. Пізніше Іван Тютюнник, який належав до партії есерів, почав прилучати брата до читання політичної літератури.
...
Потім поїхали ми на Тарасові стежки – у Моринці і Кирилівку (тепер Шевченкове). Сфотографувались із малим Тарасом, що випасав при повороті на Будище металеве ягня. А тоді гайнули у Будище, де вродився Юрко Тютюнник, генерал-хорунжий Армії УНР. Постояли біля меморіальної плити на честь гарячого і часом немилосердного отамана...
В околицях Будищ Юрко починав свої перші війни – тоді ще дитячі. "Часто будищанські пастухи, – згадував він, – оголошували “війну” пастухам сусідніх сіл. Ті “війни” рідко доходили до битв, (ми) лише маневрували, тобто одні гналися за іншими, а ті втікали, але було, що і голови розбивали один одному. Такі “війни” я любив – бігав дуже швидко і в разі невдачі мав всі шанси втекти від ворога”.
І у вояцькому житті колись таке буде: рятуючи своє життя, Юрко Тютюнник двічі кине на полі бою відданих йому товаришів, останній раз на Волині, під час Другого зимового походу, в листопаді 1921-го...
Заїхали центральною алеєю до маєтку пана Енгельгарда, де козачкував малий Тарас Шевченко. В навколишніх лісах напевно не раз ховалися з розмовами брати Тютюнники – Іван, Макар і найменший Юрко. Іван і Макар були членами революційних організацій, брали участь у нелегальній праці, за що й були 1902 року ув’язнені.
Згодом, у революції 1905 – 1906 років взяв участь і п’ятнадцятилітній Юрко. “Почали горіти поміщицькі маєтки на Україні, – згадував він. – Зі своїми сільськими товаришами, за власною ініціативою, зробили і ми декілька підпалів економій, що були навколо села”...
Од прародитеља до унучад
♂ Тарас Григорович Шевченко Хришчанство крштење: 28 фебруар 1814, Моринці, Звенигородський уїзд, Київська губернія, Російська імперія
Други догађај: 1838, Російська імперія, Из крепостных крестьян В 1838 выкуплен у помещика (по инициативе К П Брюллова, В А Жуковского и др) в том же году поступил в Петерб АХ
Други догађај: 1847, Київ, Російська імперія, В 1847 за участие в Кирилло-Мефодиевском об-ве арестован и определен рядовым в отдельный Оренбургский корпус. В 1858 вернулся в Петербург
Смрт: 10 март 1861, Санкт-Петербург, Російська імперія
Сахрана: 5 мај 1861, Чернеча гора, Канівський уїзд, Київська губернія, Російська імперія
Свадба: ♂ Антон Григорович Красицкий
Смрт: 1848, Зелена Діброва, Російська імперія
♂ Юрій Йосипович Тютюнник Свадба: ♀ Вера Андреевна Левицкая (Тютюнник)
Смрт: 20 октобар 1930, Москва, РРФСР, СРСР
