Роман Иванович Сирко b. ~ 1650 d. > 1682
Из пројекта Родовид
Рођени род | Сирки |
Пол | мушки |
Цело име (рођено) | Роман Иванович Сирко |
Родитељи
♂ Іван Дмитрович Сірко [Сірки] b. ~ 1610 d. 1 септембар 1680 |
Догађаји
~ 1650 Рођење: Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство
1679 Свадба: Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство, ♀ ? Ивановна Брюховецкая [Брюховецкие] b. 1666
1680 _MILT: Иван Сирко послал сына Романа с сотней казаков на службу королю Речи Посполитой Яну III Собескому, который взял его после смерти отца под опеку
> 1682 Смрт: Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство, Умер в Мерефе на глазах у матери
Напомена
(рус) Сын: Роман Сирченко – женат в 1679 на дочери покойного гетмана Ивана Брюховецкого (согласно немецкоязычной швейцарской газете от 30 июня 1680 года, опубликованной в Цюрихе («Ordinari Wochen-Zeitung»)). Герой песни «Ой Лимане, Лимане…». На склоне жизни Иван Сирко послал Романа с сотней казаков на службу королю Речи Посполитой Яну III Собескому, который взял его после смерти отца под опеку. В инструкции короля, данной его послу на Сечь брацлавскому протопопу Зарембе 24 июля 1682 года, этот последний должен был убедить казаков, что «шкатулка» королевского сердца всегда открыта для них и как доказательство, что король «принял к себе сына Сирко благодаря памяти и заслугам его отца». В специальном письме запорожцам, датированном примерно тем же временем, царь, в частности, писал: «Урождённый Сирко, которого как сына, такого великого человека и отважного борца за целостность христианства, мы приютили у себя и взяли под собственную опеку, чтобы показать миру, как мы благодарны рыцарским трудам его отца», то есть, Ивана Сирко. Из упоминавшегося уже источника узнаём, что второй сын Сирко, очевидно, этот-таки Роман умер в Мерефе на глазах у матери.
(укр.) Син: Роман Сірченко — одружений 1679 року з донькою покійного гетьмана Івана Брюховецького (згідно німецькомовноі швейцарської газети від 30 червня 1680 року, виданої в Цюриху («Ordinari Wochen-Zeitung»)). Герой пісні «Ой Лимане, Лимане…». На схилі життя Іван Сірко послав Романа із сотнею козаків на службу до короля Речі Посполитої Яна III Собеського, який взяв його по смерті батька під опіку. В інструкції короля, даній його послу на Січ брацлавському протопопові Зарембі 24 липня 1682 року, цей останній мав переконувати козаків, що «шкатулка» королівського серця завжди відкрита для них і як доказ нагадати, що король «Сіркового сина пригорнув до себе завдяки пам'яті й заслугам його батька». У спеціальному листі до запорожців, датованому приблизно тим самим часом, король зокрема писав: «Уродзоний Сірко, котрого як сина, такого великого мужа і відважного ватажка за цілість християнства ми пригорнули до себе і взяли під власну опіку, аби показати світові, як ми вдячні лицарській праці його батька», тобто Івана Сірка. Із згаданої вже думи довідуємося, що другий син Сірка, очевидно, цей-таки Роман помер у Мерефі на очах у матері.
Од прародитеља до унучад
Свадба: ♂ Роман Иванович Сирко , Мерефа, Харьковский полк, Малороссия, Русское царство