Степан Федорович Базилевський d. 8 јун 1789

Из пројекта Родовид

Догађаји

8 јун 1789 Смрт:

Напомена

Надворный советник, прокурор Киевского губернского магистрата.

19 июня суд должен был огласить свое решение. Но, не ожидая этого решения, заранее зная, каким оно будет, турбаивцы решили силой добиться свободы 8 июня группа во главе с Григорием Ракшею и Антоном Бондарем арестовали судебных чиновников, а вторая группа, возглавляемая Семеном Помазаном, Мусием Пархоменко и Степаном Рогачко, ворвавшись в помещичьи хоромы, убили своих ненавистных угнетателей Ивана и Степана Базилевских и их сестру Марию.

• http://forum.vgd.ru/597/31321/40.htm?a=stdforum_view&o=

Справа в тому, що дід Федора Миколайовича Базилевського – Василь Онисійович Рудолобий був рядовим обозним у обозі Миргородського полку, куди входили і Турбаївці . Рудолобий – це козацьке прізвисько. Після одного вдалого походу на Очаків, козаки відбили перський караван з багатими товарами і золотом. Здобич – самоцвіти, золото, зброю, шовки погрузили на обоз, та й поїхали додому. Дома , при поділі здобичі, виявилося що з обозу зникло золото. Підозра зразу впала на Рудолобого, але козаки не змогли нічого довести.

Тільки після цього випадку Рудолобий почав скуповувати землю, худобу і всіляко багатіти. Для свого сина – Миколи здобув звання козацького сотника. Микола ж не схотів брати прізвище від свого батька – Василенко, і став пи сати себе на польський лад – Базилевський. Справа в тому, що в козаків на той час не було постійних прізвищ. Були прізвиська у Січі –Сіроштан,Перебийніс, Рудолобий, Сивокінь, Біловус та інші, а прізвища брали по батькові. Наприклад Микола син Василя, - Василенко, а Федір син Миколи Василенка був уже Федір Миколаєнко. Це вносило неабияку плутанину в козацькі компути. Часто і прізвиська козацькі , від батька до сина передавалися.

Тож козаки добре знали хто такі Базилевські і на які гроші вони вибилися у пани. Жителі села бачили себе вільними козаками – потомками козаків, а Базилевських потомками злодія обозного.На той час пани Базилевські крім Турбаїв володіли селами Очеретувате, Кринки, Зубані, Остап`є, Битягівщина, Вергуни,Дубові Гряди. Сини Федора - Іван і Степан навчались в університеті в Прусії. В Турбаях був побудований палац Базилевських, а в Остап`ї церква, і на горі палац.

Бабуся розповідала мені, що мовляв приходить до пані Базилевської управитель і доповідає , що здох віл, на що пані бідкається : « Боже, боже – где тонко, там и рвётся». Коли ж управитель скаже , що вмер кріпак, то пані питає : « А он панщину отработал?».Це такі були перекази в народі про панів.

Суди та комісії врешті -решт признали в Турбаях істинно козацькими 76 сімей,згідно з компутів та різних грамот і документів збережених в сім`ях. Усні свідчення до уваги не бралися, та козаки, в яких не збереглось паперів, не скорилися . В Турбаях було проголошено козацьке самоврядування на чолі з Назаром Олефіром (отаман), Григорієм Яструбенком (суддя) та Трохимом Довженком (писар). Жителі села відмовилися робити на панщині і коритися Базилевським.

Базилевські ж , в свою чергу, подали скаргу в Сенат на Турбаївців. В червні 1789 року , внаслідок цього протистояння,відбулося повстання, під час якого були убиті Іван, Степан та Мар`яна Базилевські – діти Федора Миколайовича Базилевського. Палац був розграбований і зруйнований.

• http://www.stihi.ru/2011/04/21/2080

Од прародитеља до унучад