Predok Bolobanіv Boloban - Descendants (Inventory)
Iz projekta Родовид
2
51/2 <1> ♂ Герасим Болобан [Болобани]marriage: <1> ♀ Мотрона Іванівна Довгошия (Болобан) [Довгошиї]
3
71/3 <2> ♀ Матильда Балабан (Тисовська) [Балабани]4
231/4 <12> ♂ Антоній Микитович Болобан [Болобани]christening: 1849
death: 9 mart 1913, Гоголів, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
burial: 11 mart 1913, Гоголів, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
marriage: <3> ♂ Дмитрий Иванович Строкач [Строкачи] b. 1859, Плоское, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
death: 15 septembar 1923, Львів
Malenьkogo Stepana, vіdtak ґіmnazista vsі susіdi, golovno vlasnička domu duže lюbili, a to й šanuvali, яk duže serіoznogo molodcя. Dlя dіteй vіn buv zrazkom dobrogo povedennя й povagi, щo budila pošanu й posluh. U večіrnьomu sumerku, buvalo, Stepan zbirav dіteй pіd derevom і opovіdav rіznі іstorії z togo, щo sam čitav. Take opovіdannя tіgnulosя neraz kіlьka večorіv, яk prim., zmіst povіsti Aleksandra Dіma “Monte Krіsto”. Dіti neterpelivo očіkuvali vse sumerku, zavčasu zasіdali na vigіdnih mіscяh pіd derevom na gorbku, щob ne stratiti nіčogo z opovіdannя. U školі buli profesori, щo Stepana duže lюbili, яk profesor Kalitovsьkiй, z яkim Stepan zavždi hodiv na hovzanku, de oba studіюvali rіznі fіguri na lьodі, ale buvali znovu takі, щo ne lюbili Stepana, щo vіn zavždi hodiv duže čisto vbraniй, značitь, viglяdav “paninčakuvato”. Cьogo ne lюbiv m. i. profesor prirodi Verhratsьkiй, щob йogo vkіncі яkosь priєdnati, spreparuvav Stepan dlя йogo škіlьnogo ґabіnetu velikogo raka na došcі, яkogo dovgo sušiv u pečі, щob ne vonяv u hatі.
Stepan buv vіdznačaюčim učnem. Buv u nьogo viznačniй talan do risunkіv, tak, щo яkiйsь čas učivsя risunkіv privatno v učitelя Mlodnіckogo. Tež і pisьmo v nьogo bulo kalіgrafіčne, mav tež talan do muziki. Učivsя gri na skripcі v starogo včitelя-nіmcя і robiv garnі postupi, liš ne mav bagato terpelivosti й buvalo sam na sebe lюtivsя, koli ne mіg dositь skoro vigrati яkoїsь notki tak, яk togo hotіv. Mav vіn tež zručnu ruku do rіznih maйsterstv, a vse vikonuvav precizno й garno. Buv duže vimagaюčim щo do čistoti, krasi й taktu v povedennі. Dіti ce znali й boяlisя čimbudь йogo rozgnіviti. Nіhto ne posmіv navіtь u rozmovah zažartuvati z nьogo. Vdoma Stepan, naйstaršiй z pomіž 4-ro dіteй nače zastupav batьka, a to й mamu. Vіn ostro sterіg dobrogo vihovannя molodšoї rіdnі, pomagav u naucі, povčav pri zabavі, buvalo й miv, ubirav і naglяdav, щob dіti viglяdali dbaйlivo.
Trapilosя, щo v susіdstvі za stіnoю pomerla dіvčina, dočka storoža domu. Stepan zasloniv vіkna й ne pozvoliv dіtяm z pustoї cіkavosti priglяdatisя pohoronam і rozpačaюčій rodinі. V йogo priяvі ne bulo možna vžiti negarnogo, grubogo, a vže nіяk nepriličnogo slova. Ce vzagalі ne bulo vdoma v zvičaю, hiba щo kotre z molodših rіdnі prinosilo take slovo vіd tovarišіv zabavi na podvіr’ю, ne rozumіюči йogo značennя. Vihovnogo avtoritetu ne priznavav tіlьki molodšiй йogo brat, mabutь, іz zavisti lюbiv йomu robiti naperekіr. Z togo privodu prihodilo v rokah bіlя maturi Stepana neraz do gostrih superečok oboh bratіv. Stepan buv zvičaйno ambіtniй, deržavsя zavždi pravil čemnosti, ale silьno reaґuvav na vse, щo йogo obidžalo osobisto, abo щo protivilosя spravedlivostі. Ce pіznіše často rіšalo pro йogo službu.
Stepan mav rіznі zacіkavlennя. Lюbiv ruhanku, sport, hovzanku, sitkіvku (tenіs), їzdu verhom, fehtunok, svіtlennя, mandrіvnictvo, dalі grav šahi, znav movi nіmecьku, francuzьku, čitav bagato tvorіv іz rіznih dіlяnok і pro rіznі spravi mav svoю gadku. Čogo sam učivsя, lюbiv učiti svogo naйmolodšogo brata. Do vsьogo lюbiv mati pіdručniki, щob znati teorію (hovzanka, šahіvnictvo, svіtlennя toщo).
Pіslя maturi v Akademіčnій ґіmnazії u Lьvovі buv Stepan asenterovaniй do vійsьka z pravom zgolositisя do službi pіslя zakіnčennя unіversitetsьkih studій. Stepan pokіnčiv pravničі studії v pravilьnomu časі й rado vstupiv do vійsьkovoї službi яk t. zv. “odnorіčniй ohotnik”. Na vійsьkovu disciplіnu nіkoli ne narіkav, nače b vійsьko bulo йogo živlom. U zrazkovo všitomu й zavždi nače novomu vійsьkovomu odnostroю čuvsя zamіtno dobre. Staršini hvalili sobі йogo vійsьkovu postavu й vіdnosilisя do nьogo po tovarisьki. Pіslя vdačnogo kіncevogo іspitu buv іmenovaniй pіdporučnikom. Tomu, щo mav pokіnčenі pravničі studії, skoristav іz prava lišitisя na šіstь lіt službi v vійsьkovomu sudіvnictvі za stipendією avstrійsьkogo mіnіsterstva vійni, pіslя яkogo to času mіg rіšitisя: ostatisя v vійsьku abo pereйti do civіlьnogo sudіvnictva. Ce bulo bіlя 1900 r. Pіslя osіbnogo vійsьkovo-sudeйsьkogo іspitu zališivsя Stepan pri avditorіяtі v stupnі pіdporučnika, a dalі kapіtana. Službu avdіtora vіdbuvav korotko u Lьvovі, vіdtak dovše v todіšnій voєnnій pristanі Polя v Іstrїї, dalі v Peremišlі, vkіncі znovu u Lьvovі.
Z Lьvova pіšov u І-u Svіtovu vійnu z avstrійsьkoю armією. Nebavom oderžav stupіnь maйora avdіtora і яk takiй provadiv sudom. U časі vійni bula ce duže vіdpovіdalьna і čerez dіяnnя voєnnih zakonіv duže prikra služba. Яk golovniй suddя Stepan mav časte do dіla z spravami špіonažі. Vіrniй svoїm principam spravedlivosti ne pіddavavsя žahlivій todі psihozі pripisuvannя vsі nevdačі “moskvofіlьsьkim špіonam”, čerez te ne spіšivsя z vidavannяm zasudіv bez dokladnogo rozslіdžennя spravi. V čas, koli іnšі polьovі sudi, golovno madяrsьkі, bezpardonno vіšali koždogo pіdozrіlogo o špіonažu ta hočbi tіlьki zadenencіonovanogo, Stepan hiba viїmkovo й duže oberežno poslugovuvavsя voєnnim zakonom v superečnostі do suvoroї opіnії dvoh іnših, йomu pridіlenih suddіv.
Mіž іnšimi mav щastя popasti pіd йogo suddeйsьku ruku kolišnій йogo taki katehit ukraїnsьkoї ґіmnazії, ot. Dorožinsьkiй, яkogo prilovleno, яk utіkav pered nastupaюčimi na Galičinu moskalяmi pіški, čerez Karpati na Madяrщinu. Йomu neminuče grozila pіd іnšim polьovim sudom kara smerti, яk tisяčam іnšim ukraїncяm, яkih zagalьno todі vvažali moskofіlami і zradnikami. Stepan provіriv vsі nіbi to dokazi zradi, vikazav u protokolі їh nestійkіstь, zvіlьniv pіdsudnogo vіd vini і kari, tihcem dav na dorogu grošі й vіdpustiv na volю. B. p. ot. Dorožinsьkiй proslavlяv vіdtak Stepana, яk svogo vibavnika vіd smerti і vzяv učastь u йogo pohoronah. Ale za ce pіšov donos na Stepana do mіnіsterstva vійni u Vіdnі za йogo lagіdnіstь. Stepana vіzvano do opravdannя. Stepan ne zlяkavsя važkoї nebezpeki й vіdpovіdalьnosti u voєnniй čas, zgolosivsя samopevno v mіnіsterstvі й viяsniv bezgluzdnu nagіnku polьovih sudіv na bezvinnih lюdeй, яkih movi nіmecьkі й madяrsьkі suddі z pravila ne rozumіli, ale tež і ne zavdavali sobі trudu zrozumіti, щo govorili pіdsudnі na svoю oboronu, mіnіsterstvo priznalo vivodi Stepana pravilьnimi, ale stяgnuli .йogo z frontu і pridіlili йogo do službi pri lьvіvsьkih ґarnіzonovih tюrmah.
Tut zastav Stepana 1918-iй rіk і slavniй 1 listopada. Zvіstka pro perevorot dійšla й do v’яznіv u tюrmі, щo pіdlяgala sudovі, щo mіstivsя pri vulicі Mіckevіča bіlя soйmovogo budinku, de same urяduvav Stepan. Іnšі urяdovcі, vže buli ne priйšli togo dnя do službi tak, щo vіn ostavsя sam u kіmnatah urяdu, doneseno йomu, щo v’яznі pіdnesli bunt й hočutь rozbiti bramu tюrmi, щob viйti na volю. Cі v’яznі ce buli voяki abo rіznі zločincі. Voni rvalisя na volю, щo b koristati z zamіšannя v mіstі. Stepan uvažav svoїm obov’яzkom spiniti ceй nastup zločinnoї falяnґi. Sam pіšov do tюrmi, de storoža z trudom і strahom za svoє žittя щe ne pіddavalasя щoraz nastirlivіšim domagannяm v’яznіv otvoriti bramu. Stepan zastav častinu v’яznіv uže na podvіr’ї. Povitav йogo, predstavnika vійsьkovoї vladi gamіr, nevdovolennя і zagrozlivі mіni vže pevnih sebe predstavnikіv temnogo svіtu.
Z urяdovoю postavoю maйora provіriv Stepan častinu rozbitih uže kelій, nakazav spokій, a vіdtak, visluhavši vže trohi primirenih provіdnikіv provіdnikіv buntu, počav z pіdviщenogo mіscя promovlяti do v’яznіv, perekonuюči їh, щo kraщe їm pokiщo ostati pіd opіkoю novoї vladi v bezpečnomu priюtі z zabezpečennяm dostavi poživi, čim tinяtisя po obstrіlюvanih ulicяh. Togo roda argumenti яkosь promovili do perekonannя v’яznіv, očevidno z obіcяnkoю, щo nebavom budutь zvіlьnenі z tюrmi, tak щo voni dobrovіlьno vernulisя do svoїh kelій. Zrozumіlo, щo cя zabezpeka dіяla tіlьki korotkiй čas, doki storoža, vičіkuюči nakazu, sama otvorivši brami, ne vivtіkala domіv. Stepan zališivsя щe buv v urяdі, щob ne dopustiti do grabežі zbruї, mašin do pisannя і t. p., perekonaniй, щo nebavom z’яvitьsя htosь іz ukraїnsьkoї vladi obnяti zališeniй vійsьkoviй ob’єkt, pіslav щe й vіstku do komandi mіsta, щob pereйnяla cіnnі vійsьkovі rečі. V obіgovu poru pozamikav bюra dokladno й vіdійšov, щob očevidno nebavom, uže ne mogti vernutisя v ocю vže silьno obstrіlюvanu častinu ukraїnsьko-polьsьkogo frontu. Z meškannя pri vulicі 29-go Listopada vže po korotkіm časі ne mіg vidіstatisя na vulicю, яku zaйnяli buli vorožі stійki й nіkogo ne perepuskali. Po vіstяh, щo z rozmov možna bulo visluhati, rahuvav Stepan, щo polьsьka vorohobnя nebavom zakіnčitьsя, bo cіlій polьsьkій častinі mіsta groziv golod. Rozpačlive rozčaruvannя ogornulo Stepana, koli priйšla vіstka, щo ukraїncі zaklюčili peremir’я same v hvilі, koli polяki vže zadumuvali pіddatisя.
Pіslя togo, яk polяki obnяli vladu, Stepan, skinuv mundur, щo йogo dosі nosiv, ubravsя v ostanki яkogosь to civіlьnogo odяgu й ostavsя bezrobіtnim. Buvšiй džura vійsьkoviй Stepana dovіdavsя, de vіn meškaє, і priйšov vіdvіdati svogo maйora, яkogo duže šanuvav za йogo lюdяnіstь u vіdnošennяh do pіdvladnih і pri zberіgannі vійsьkovoї disciplіni. Tomu džurі Stepan daruvav pri praщannі vsі svoї vійsьkovі rečі, hoč deяkі buli todі velikoї vartosti, deяkі mіg і sam uživati, bo opinivsя bez nіčogo. Do polяkіv Stepan vіdnosivsя vorožo, ne яk do polьsьkogo narodu, liš do zabrіhanosti polьsьkoї polіtiki, їh urяdіv. Polьsьku pobіdu nad ukraїncяmi vvažav nečesnoю, bo osяgneno її zlomannяm peremir’я. Іzza togo svogo nastavlennя ne davsя namoviti svoїm buvšim tovarišam іz vійsьka, polяkam, щob vstupiti do polьsьkogo avditorіяtu v tій samій ranzі, z platneю togo samogo stupnя.
Zaйnяvsя todі vedennяm hati і čim liš mіg ulekšuvav robotu materі, lіtom і zimoю v tій že samій legkій pelerinі hodiv do mіsta na zakupi harčіv. Na torzі znali йogo vsі perekupki, яkim ne davavsя čimbudь zbuti. V hatі spav cіlu zimu v netoplenій kіmnatі, щob soboю ne pribіlьšuvati koštіv. Dlя sebe ne žadav, nі prosiv nіяkih pіdmog, dlя sebe ne kupuvav nіčogo, perestav kuriti, dbav liš pro zdorov’я і vigodu materі. Terpіv na nedugu sercя, ale ne bravsя lіkuvatisя. Znav, щo vže ne bagato йomu žittя й щo pohoroni budutь koštuvati, to v zavіщannі, яke nespodіvano, bo vsі znali, щo vіn ne maє čimsь rozporяdžati, щoйno po pohoronah naйdeno v nіčnomu stoliku, domagavsя, щob v odnogo paroha, Stepana škіlьnogo tovariša, poprohati sіlьsьkogo voza, tіlo zavinuti, v яkesь nepridatne vže prostiralo й uprositi togo ž samogo paroha, щob darom йogo pohoroniv. Use bez nіяkih koštіv, bez nіяkoї vtrati. Tak і živ naйmenšim koštom іnših. Ne bulo v nьomu nі krihіtki egoїzmu, zate alьtruїzm vihodiv u nьogo cіlkom prirodnьo, bez štučnogo sentimentu. Ne uznavav nіяkih “svoїh” dnіv, яkihsь іm’яnin, či urodin, ne očіkuvav nіяkih pobažanь dlя sebe, ґratulяcій і t. p. Zate lюbiv rozdavati svoї rečі, яkі časom і potrebuvav sam, a яkі kupuvav, doki mіg v naйlіpšomu ґatunku. Uživaюči їh nače tяmiv, щo priйdetьsя їh dati komusь іnšomu, tak pedantično щadiv їh.christening: 1881, Капустинцы, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
marriage: <4> ♀ Варвара Игнатьевна Кулинская [Кулинские] b. 1878, Капустинская церковь Архистратига Михаила, Пирятинский уезд, Полтавская губерния, Российская империя
marriage: <5> ♀ Ірина Марія Студинська (Тисовська) [Студинські] b. 3 jun 1899 d. 29 avgust 1971, Львів
death: 29 mart 1968, Відень, Австрійське цісарство
christening: 1892, Гоголевская церковь Рождества Богородицы, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
marriage: <6> ♂ Иван Петрович Крук [Круки] b. 1886, Гоголевская церковь Рождества Богородицы, Остерский уезд, Черниговская губерния, Российская империя
5
241/5 <13+5> ♂ Юрій Мирон Тисовський [Тисовські]death: 1988, Відень