Самойло Богданович Зарудный

Из пројекта Родовид

Рођени род	Зарудные
Пол	мушки
Цело име (рођено)	Самойло Богданович Зарудный
Родитељи {{{Персон:849792}}}
Вики-страница	wикипедиа:ук:Самійло_Богданович-Зарудний

Догађаји

Рођење једног детета: {{{Персон:323700}}}

_МИЛТ: генеральный судья Гетманщини с 1654 года

Напомена

Самі́йло Богда́нович-Зару́дний (? — ?) — військовий і державний діяч доби Гетьманщини, сподвижник Б.Хмельницького генеральний суддя Війська Запорізького(з 1654.). Вів переговори в 1650 у Варшаві, був на чолі козацького посольства до Москви (1652), до Туреччини (1653) і в 1654 знову до Москви.

До визвольної боротьби — реєстровий козак; був товаришем козацької корогви королівської армії. У 1648 році під Корсунем приєднався до повстанського війська. Виконував важливі дипломатичні доручення від гетьмана. У квітні 1650 вів переговори з польським урядом у Варшаві; у квітні та березні 1654 очолював посольство до Москви, а в червні 1653 — до Туреччини. Разом із П.Тетерою працював над виробленням договору між Україною та Московським царством. Підтримував політику І.Виговського (учасник складення Гадяцького пакту 1658). З обранням на гетьмана Ю.Хмельницького перейшов до нього, схилив його до сюзу з Польщею і Кримським ханством. За участі Богдановича-Зарудного був створений текст Слободищенської угоди 1660. У 1664 перебував на боці П.Тетері й поляків у виступах проти гетьмана й поляків у виступах проти гетьмана Лівобережної України І.Брюховецького та Росії. Після листопаду 1664 р. у джерелах не згадується.

Самойло Богданович Зарудный, запорожский генеральный судья, был послан к царю Алексею Михайловичу с просьбой принять Войско Запорожское в русское подданство (1652); впоследствии был одним из советников Выговского.

Од прародитеља до унучад

!-- ТРЕЕ_ИН_ПЕРСОН_ПАГЕ --