Яков Юрьевич Бакуринский
Из пројекта Родовид
| Рођени род | Бакуринские |
| Пол | мушки |
| Цело име (рођено) | Яков Юрьевич Бакуринский |
| Родитељи
{{{Персон:751196}}} {{{Персон:777052}}} | |
Догађаји
Рођење једног детета: {{{Персон:842090}}}
Рођење једног детета: {{{Персон:777128}}}
Свадба: {{{Персон:777035}}}
~ 1715 Рођење једног детета: Роище, {{{Персон:777037}}}
Напомена
Бакуринський Яків Юрійович, сотник Роїський (1716).
В архіві А.А. Бакуринського (один з найстаріших фамільних архівів Лівобережжя, що містив документи від початку XVII ст.) знаходився тестамент Юрія Миколайовича Бакуринського [63, с.16-17] та є згадки про духівниці Івана Визькгерда Яцкевича [63, с.17], козачки Марії Гучихи [63, с.17], Феодори Бакуринської [63, с.20], Ганни Соколовської [63, с.21], Якова Юрійовича Бакуринського [63, с.21], Ничипора Солтаха [63, с.21].
Петро Ворошильский (1607)-любецький шляхтич.
Павло Ворошило (Ворошильский) (1689)- любецький сотник. Родина Ворошильских була спориднена з иншими родами Любецької околици, так, племинниця Ганни Забили пани Ворошило-Ярмултовська була дружиною Якова Бакуринського. Деякий час Ворошили володиють с.Велика Вись, яку з.т. Ворошило отримує вид чернигивського полковника В.Борковського. На початку ХУШ ст. Вербичами володиє Павло Ворошило.
Яків Юрійович(?-1672-бл.1749) - службу розпочав у 1692 р. походом на Білгородську орду, двічі брав участь в походах на Кизикермен (1693, 1695 рр.), під Азов (1696), до Пскова (1700), під Орешком (1701), Любарем (1705), рік провів у Польському поході (1706), під Гомелем (1708), під Полтавою (1709), Кам’яним Затоном (1711), в Києві (1713), Царицині (1719), на Ладозі (1722), на Коломаку (1723).12 У 1698 р. И.Мазепа "в обозе" биля р.Самари затвердив за Климом та Яковом Бакуринськими "в зуполное владение" половину Рипок "на власних... отчистых грунтах".13 У 1699 р. чернигивський полковник Юфим Лизогуб пидтвердив за Климом и Яковом половину Рипок, у 1703 р. це ж саме робить и Иван Мазепа -"так владети, як за полковничества небожчика пана Василия Борковского,обозного енерального”.14 У 1716 р. був обраний роїським сотником15. У 1721-1724 рр. вин входить до складу козацького посольства до Москви16. 1725 р. знаходиться у "низовому походи".17 У 1728 р. вин тимчасово, замисть Василя Полунецького, якому за "злочин" було наказано виїхати до Москви, займав уряд бунчукового товариша18. У тому ж роци - уряд наказного чернигивського полковника19. 1729 р. гетьман Д.Апостол збирався послати Якова Бакуринського до Москви з "прошениями в малороссийских нуждах"20. 1734 р., з початком росийсько-турецької вийни, бере участь у вийськовому походи до Криму у склади команди пид проводом генерала графа фон-Вейбаха21. 1737 р. - у вийськових походах до Переяславля та Очакова. Наступного року був звильнений вид служби "за дряхлостью" за наказом графа Румянцева.22 1749 р.склав заповит23
Од прародитеља до унучад
!-- ТРЕЕ_ИН_ПЕРСОН_ПАГЕ --
