Teodor Cegelьsьkiй b. 23 mart 1792 d. 26 mart 1843

Iz projekta Родовид

Особа:735043

Lineage	Cegelьsьkі
Sex	Male
Full name (at birth)	Teodor Cegelьsьkiй
Other given names	Kozak
Parents ♂ Іван Цегельський [Цегельські] b. 1739 d. 1809 ♀ Ірина Пацлавська (Цегельська) [Пацлавські]

Events

23 mart 1792 birth: Ostrіv, abo 23 lipnя

child birth: ♀ Олена Цегельська [Цегельські]

marriage: ♀ Анастасія Зофійовська (Цегельська) [Зофійовські] d. 1853

1813 ordination: abo 1815

1815 - 1821 occupation: Bužok

1816 child birth: ♂ Лев Цегельський [Цегельські] b. 1816 d. 18 januar 1898

1817 child birth: ♂ Михайло Цегельський [Цегельські] b. 1817 d. 1827

1819 child birth: ♀ Єва Цегельська [Цегельські] b. 1819 d. 1827

1820 child birth: ♀ Евеліна Цегельська [Цегельські] b. 1820 d. 1827

1821 - 1843 occupation: Visocьko, Brodіvsьkiй povіt, paroh

1822 child birth: ♂ Петро Цегельський [Цегельські] b. 1822

1824 child birth: ♂ Іван Цегельський [Цегельські] b. 1824 d. 1899

1826 child birth: ♀ Марія Цегельська [Цегельські] b. 1826 d. 1827

1829 child birth: ♂ Йосиф Цегельський [Цегельські] b. 1829 d. 1888

1831 child birth: ♂ Тома Віктор Цегельський [Цегельські] b. 1831 d. 25 jul 1862

1832? occupation: Dub’є, Brodіvsьkiй povіt, opіkuvavsя parohією

1838 - 1841 occupation: Ražnіv, Brodіvsьkiй povіt, opіkuvavsя parohією

26 mart 1843 death: Visocьko

Notes

U o. Іvana bulo semero dіteй – tri sini і čotiri dočki. Naйbіlьše і naйtočnіšoї іnformacії maєmo pro йogo sina o. Teodora Cegelьsьkogo, яkiй яkraz і є dіdom o. Mihaйla (Kamіnecьkogo) і o. Teodora (Strusіvsьkogo).

Sin o. Іvana – otecь Teodor Cegelьsьkiй – narodivsя v Ostrovі 23 bereznя (abo lipnя) 1792 roku. Vіn studіюvav u Vіdnі і buv rukopoloženiй na svящenika u 1813 rocі. Trohi dušpastirюvav u Ostrovі, a v 1815 rocі pereїhav u Lьvіvsьku dієcezію do s.Bužka kolo Zoločeva, a potіm u 1821 rocі – do Visocьka kolo Brodіv, de й pomer 26 bereznя 1843 roku. Tam doteper є йogo mogila. Buv odruženiй z Anastasією Zofійovsьkoю, яka pomerla desяtь rokіv pered nim.

Rodinnі perekazi peredaюtь, щo o. Teodor perebrav vsю duhovnu spadщinu svogo batьka o. Іvana Cegelьsьkogo, яkiй prinіs іz Zaporіžžя svіžі spogadi pro podії йogo epohi і bagato rozpovіdav pro gaйdamakіv, často spіvav pіsnю pro Maksima-Kozaka. Cю tradicію prodovžuvav o. Teodor, za щo йogo lюdi nazivali «kozakom». Zreštoю, pіsnя pro Maksima Zalіznяka zalюbki vikonuvalasя u rodinah Cegelьsьkih і peredavalasя z pokolіnnя v pokolіnnя. Lюbiv її spіvati і d-r Lьongin Cegelьsьkiй, pro щo zgaduє йogo sin, avtor «Zaґi», яkiй sam doteper, maюči ponad dev’яdesяt lіt, často її naspіvuvav.

Takož varto pіdkresliti, щo o. Іvan Cegelьsьkiй mav vže todі virobleniй svіtoglяd okremіšnostі ukraїnsьkogo narodu, pro щo perekonlivo svіdčitь йogo fundacійniй zapis, і йogo naщadki vіdznačalisя svіdomoю vіdmežovanіstю, яk щodo polяkіv, tak і rosіяn, osoblivo virazno viяvlяli svoє antimoskovstvo.

Otecь Teodor Cegelьsьkiй buv йogo spadkoєmcem яk юridičnim, tak і duhovnim, pereйnяv і rozvivav йogo svіtoglяd svіdomogo і aktivnogo patrіota-ukraїncя. Naskіlьki revno stavivsя do svogo duhovnogo spadku može svіdčiti opovіdь pro йogo pereїzd z Ostrova do Visocьka, яka koloritno opisana u knizі Юrія Cegelьsьkogo. Nagološuєtьsя na tomu, щo o. Teodor perevіz z Ostrova do Visocь- ka klavіkord svogo batьka, щo bulo velьmi nelegkoю spravoю, zvažaюči na veliku vіdstanь і todіšnій stan komunіkacій. Ta pereborov trudnoщі й prigodi, bo klavіkord buv dlя nьogo velikoю cіnnіstю і kulьturnoю potreboю.

Otecь Teodor Cegelьsьkiй mav duže dobriй golos і garno spіvav. Vmіv vіn rozkazuvati rіznі іstorії, zokrema pro gaйdamakіv і Zaporіžžя, ta buv znamenitim promovcem. Tomu z rіznih nagod йogo zaprošuvali z «oracіяmi» na svяtkovі uročistostі, vesіllя і pohoroni. Zaprošuvali йogo і mіsceva gromada, і dovkolišnі dіdičі. Promovlяv vіn často й po-polьsьki, bo v tih časah naše duhovenstvo v bіlьšostі vživalo toї movi, a яk v programі ne bulo йogo promovi, to taka іmpreza ne vvažalasя gіdna bіlьšoї uvagi.

Treba vzяti do uvagi щe te, щo v todіšnіh časah, яkі buli bagato spokійnіšimi vіd pіznіših, malo bulo rozrivok і sensacій, to takі «oracійnі» vistupi o.Teodora Cegelьsьkogo vvažalisя neabiяkoю podією. Vіn u svoїh promovah často vživav kozacьkoї či gaйdamacьkoї tematiki, щo v todіšnіh časah u poєdnannі z poezіяmi polьsьkih poetіv z Ukraїni, яkі takož vživali ukraїnsьku tematiku, taki robilo, svіdomo či nesvіdomo, veliku ukraїnsьku narodnicьku propagandu.

Otcя Teodora Cegelьsьkogo ne tіlьki nazivali Kozakom, ale vіn pіd tim psevdonіmomdopisuvav do todіšnіh lьvіvsьkih časopisіv, яkі poяvlяlisя tamv polьsьkій movі, bo «rusьkih» щe ne bulo. Takož o. Teodor Cegelьsьkiй často їzdiv z rіznimi promovami ta propovіdяmi do Lьvova, a navіtь і do Peremišlя, щo v todіšnіh časah vvažalosя za daleku podorož. Koštіv йomu nіhto ne zvertav. Takі vistupi traktuvalisя яk patrіotičniй obov’яzok. A щo takih obov’яzkіv znahodiv sobі bagato і vikonuvav їh dužežertovno, to krіm togo, щo o. Teodor іz Ostrova uspadkuvav deяkі fіnansovі resursi po svoєmu batьkovі o. Іvanovі, dlя naщadkіv йogo lišilosя malo щo. Vlastivo, voni dositь bіduvali. Pravda, єdiniй йogo sin Lev zavdяki svoїй družinі Marії z domu Vєlіhovsьkій mіg rozporяdžatisя її spadщinoю, tomu vіn mavsя nastіlьki kraщe, щo mіg dopomagati svoїm krevnim.

Ninі ce, može, й ne bude zrozumіlim, ale v todіšnіh časah veršinoю «rusьkogo» patrіotizmu bulo zaspіvati pіsnю «De zgoda v sіmeйstvі», a vže zovsіm revolюcійnoю bula pіsnя «Mir vam, brattя, vsіm prinosim». Tož, яk zaspіvav o. Teodor Cegelьsьkiй, a spіvav vіn pro Dorošenka й Sagaйdačnogo, či takož pro Hmelя й Nečaя, abo pro Maksima kozaka Zalіznяka, to zrazu povіяlo іnšim duhom, duhom ukraїnsьkogo patrіotizmu.

Govorяči pro o. Teodora Cegelьsьkogo іz Ostrova, a pіznіše Visocьka, varto йmenuvati йogo staršim, щob vіdrіzniti vіd йogo vnuka o. Teodora Cegelьsьkogo, яkiй započatkuvav Strusіvsьku gіlku rodu.

Otže, teper, іz perspektivi času, možna іz vpevnenіstю skazati, щo postatь o. Teodora Cegelьsьkogo (staršogo) vpisalasя viraznimi bukvami na storіnkah novіtnьoї ukraїnsьkoї polіtičnoї іstorії. A йogo tradicії znaйšli gіdne prodovžennя u йogo dіtяh, vnukah і pravnukah.

V o. Teodora і Anastasії Cegelьsьkih bulo desяtero dіteй: Lev,1816r.n., Mihaїl,1817r.n., Єva,1819r.n., Evelіna,1820r.n., Petro,1822r.n., Іvan,1824r.n., Marія,1826r.n., Olena, rіk narodžennя neznaniй, Йosif,1829r.n. і Toma-Vіktor,1831r.n. Ta bіlьšostі z nih ne sudilosя prodovžiti gіlki svogo rodu. U 1827 rocі epіdemія holeri zabrala žittя až čotirьoh dіteй cієї sіm’ї – Mihaйla, Єvu, Evelіnu і Marію, щo bulo velikoю tragedією dlя rodini.