Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Марфа Григорьевна Квитка (Гамалея) б. ~ 1702
Из пројекта Родовид
| Рођени род | Квитки |
| Пол | женски |
| Цело име (рођено) | Марфа Григорьевна Квитка |
| Друга презимена | Гамалея |
| Родитељи
{{{Персон:222472}}} | |
Догађаји
~ 1702 Рођење: Харьков, Харьковский полк, Гетманщина, Дочь Харьковского полковника.
~ 1721 Свадба: Лохвица, Лохвицкая сотня, Полтавский полк, Гетманщина, {{{Персон:282648}}}
1726 Место становања : Лохвица, Лохвицкая сотня, Полтавский полк, Гетманщина, Вдова Василия Гамалеи вскоре после смерти мужа постриглась в монашки и стала позднее игуменьей Харьковского Нехорошевского монастыря, отдала имения мужа его братьям Георгию и Ивану.
Смрт: Харьков, Захоронена в Харьковском Нехорошевском монастыре
Напомена
Василь Гамалія служив бунчуковим товаришем і помер у 1726 році в Гілянському поході, не залишивши нащадків. Будучи вже в поході, він склав тестамент, за яким на випадок невиходу вдруге заміж його дружини Марфи Григорівни Квітківни ( дочки харківського полковника) залишав їй маєток, що складався з половини Борщова з двором, половини Чеховки з хутором, купленим у брата Григорія, і млином там же. «Але оскільки (говорилось у тестаменті) можливо, що дружина його в молодому віці схоче одружитися» то в такому випадку Гамалія заповідав маєтності своїм братам, а дружині – 600 рублів і всю рухомість. Вдова Василя Гамалії скоро після смерті чоловіка постриглася в монашки й стала пізніше ігуменею Харківського Нехорошівського монастиря, віддавши маєтки чоловіка його братам, які в 1728 році поділилися ними, причому Григорій отримав Борщов, половину Сем’янівки і млин Шостенський, хутір Подчеховку і хутір Волотин, побудований його батьком, а Іван – Юдинов, половину Сем’янівки і Чеховку.
Од прародитеља до унучад
!-- ТРЕЕ_ИН_ПЕРСОН_ПАГЕ --

