Ян Томаш Христофорів син Дрогоєвський b. 1535 d. 12 новембар 1605

Из пројекта Родовид

Особа:881306
Рођени род Дрогоєвські
Пол мушки
Цело име (рођено) Ян Томаш Христофорів син Дрогоєвський
Родитељи

Христофор Дрогоевский [Дрогоевские]

Elżbieta Fredro (Drohojowska) [Fredrowie]

Догађаји

1535 Рођење:

Рођење једног детета: Николай Мартин Дрогоевский [Дрогоевские]

Свадба: Ядвига Николаева-дочь Гербурт [Гербурты]

12 новембар 1605 Смрт: Перемышль, Речь Посполита, вбитий

Напомена

Первые письменные упоминания о городке Краснополе (Краснополь) - именно так когда именовались Нижанковичи - датируются 1377 – 1378 годами. В 1431 году поселение получило статус города с польским правом, а в 1448 году польский король Казимир Ягайлович, ссылаясь на предыдущие привилегии, перевел город на Магдебургское право. В 1251 году он основал римско-католический приход и предоставил разрешение на строительство костела.

Поскольку замка в Нижанковичах не существовало, его роль выполнял оборонный костел, который защищал местных жителей от различных пришельцев: татар, молдаван, турок. Кроме татар, которые разрушили город в 1524 и 1624 годах, город грабили перемышльский староста Томаш Дрогойовский в 1601 году, владелец соседнего Добромиля Ян Счастный Гербурт в 1607 году и Юрий II Ракоци в 1657 году. В 1540 году костел был отстроен после татарских нападений и освящен под титулом Пресвятой Троицы, Непорочного Зачатия Пресвятой Девы Марии, св. Мартина Николая и Варвары.

Що до референдарського суду й комісарських слідств і по­станов, то полишаючи йа боці їх бюрократичну повільність,брак екзекутиви й авторитету, піднесу, що вони складали сяз таких же державців, які хиба були б ангелами, а не людьми,щоб могли вповнї зійти з свого становища й глянути на се­лянську справу з боку. Досить нпр. сказати, що оден з най­більше ославлених в селянських скаргах дерунів, перемишль­ський староста Дрогойовский був сам референдарем — отжечленом того апеляційного трибуналу для селянських справ.Але при тім всім — всеж таки переважна більшість рі­шень правительства, комісарів, референдарського суду випадалана користь селян. Занадто вже форсовно і брутально розвивалася панщинна самоволя. Та сї рішення, як ми вже мали нагодубачити, переважно розбивали ся о непослух державців і їхурядників, що іїнорували королівські унімнення, або наівть по-зволяли собі згірдно про них відзивати ся. „Заходи й скаргинаших підданих з держави твоєї, писав король до того Дрогойовского, так уже нам наприкрили ся, що були б ми дужераді і хотіли, аби вони раз ^кінчили ся, тому наказуємо і пильнопригадуємо, аби рішення і постанови всі наші теперішні, по­становлені в справах з підданими в Кракові в приеутности твоїйі тобою прийняті, були виконані тобою“.


Од прародитеља до унучад

Остали језици